83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.06.09 р. Справа № 15/76
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Новокаховський електромашинобудівний завод” м. Нова Каховка (код ЄДРПОУ 33246433)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмаш” смт. Мангуш (код ЄДРПОУ 31424275)
про стягнення заборгованості по договору поставки № БФ83 від 08.06.2007 р. в сумі 74687,00 грн., пені в сумі 6690,03 грн., 3% річних у розмірі 836,25 грн., інфляції в сумі 6432,41 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Пшенична І.С. за довіреністю б/н від 10.04.2009 р. (в останнє судове засідання не з'явилася)
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Новокаховський електромашинобудівний завод” м. Нова Каховка до товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмаш” смт. Мангуш про стягнення заборгованості по договору поставки № БФ83 від 08.06.2007 р. в сумі 74687,00 грн., пені в сумі 6690,03 грн., 3% річних у розмірі 836,25 грн., інфляції в сумі 6432,41 грн..
Ухвалою суду від 20.03.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/76, розгляд справи був призначений на 14.04.2009 р., сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 12.05.2009 р. строк вирішення спору продовжено до 17.06.2009 р.
Позивач надав до суду клопотання № 4028/921 від 06.04.2009 р., в якому просить суд розглянути справу № 15/76 без участі позивача. При цьому позивач підтримує в повному об'ємі позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму 88645,69 грн., а саме: основний борг в сумі 74687,00 грн., пеню в розмірі 6690,03 грн., 3% річних в сумі 836,25 грн., інфляцію в розмірі 6432,41 грн.
Відповідач надав до суду клопотання від 20.05.2009 р., в якому просить суд розглянути справу без участі в судовому засіданні представника відповідача через брак коштів на фінансування поїздки. Суд задовольнив вказане клопотання.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника відповідача, господарський суд -
08.06.2007 р. сторони уклали договір поставки № БФ83, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався передати (поставити) в обумовлені строки покупцю (відповідач) товар, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що номенклатура, кількість, комплектність товару, що підлягає поставці за даним договором, визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п. 2.1 договору поставка товару покупцю постачальником здійснюється на умовах EXW (склад постачальника) - м. Нова Каховка - згідно вимог Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів „ІНКОТЕРМС” в редакції 2000 р. з урахуванням особливостей внутрішньогосподарських поставок, якщо інші умови поставки не вказані в специфікації. Строки поставки визначаються специфікаціями. По готовності товару до відвантаження постачальник зобов'язаний письмово повідомити про це покупця.
Відповідно до 2.2 договору постачальник зобов'язаний надати покупцю наступний пакет документів: рахунок-фактуру, податкову накладну, накладну та документ, що підтверджує якість товару (сертифікат якості).
Згідно п. 4.3 договору оплата за товар здійснюється за безготівковим розрахунком в наступному порядку: 30% вартості товару (партії) покупець оплачує протягом 5 календарних днів з дня виставлення рахунку на оплату; 70% вартості товару (партії) покупець оплачує протягом 5 календарних днів з дня письмового повідомлення про готовність товару (партії) до поставки, але в будь-якому разі до фактичного відвантаження товару покупцю.
Відповідно до п. 7.3 договору за прострочку остаточного розрахунку за поставлений товар постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі 0,5% від суми прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення. Під остаточним розрахунком сторони розуміють розрахунок, який покупець здійснює по факту передачі йому товару, оформленого накладною.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що даний договір вступив в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діяв до 31.12.2007 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, які залишилися невиконаними, а також відповідальності, яка передбачена законодавством та даним договором за невиконання відповідного зобов'язання, до моменту повного виконання цього зобов'язання. Завірена копія договору додана до позовної заяви.
На виконання умов вказаного договору позивач у період з 05.06.2007 р. по 19.11.2007 р. передав відповідачу товар (електродвигуни в кількості 171 шт.) на загальну суму 225549,00 грн., що підтверджується видатковими та внутрішніми накладними, завірені копії яких додані до позову.
Позивач зазначає, що строк дії договору закінчився 31.12.2007 р., але оскільки станом на 31.12.2007 р. відповідачем була здійснена передоплата за договором, позивач протягом 2008 р. продовжував поставляти продукцію відповідачу на умовах вказаного договору. В 2008 р. позивач у період з 09.01.2008 р. по 06.11.2008 р. передав відповідачу електродвигуни в кількості 452 шт. на загальну суму 609535,20 грн., що підтверджується видатковими та внутрішніми накладними, завірені копії яких додані до позову.
Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 835084,20 грн. підтверджується підписами уповноважених представників відповідача на видаткових та внутрішніх накладних; а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданих на уповноважених представників відповідача, які фактично отримали товар для відповідача, рахунками-фактурами, податковими накладними, завірені копії яких додані до позову.
Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними видатковими та внутрішніми накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору поставки № БФ83 від 08.06.2007 р. суд робить виходячи з того, що у видаткових накладних підставою зазначений договір поставки № БФ83 від 08.06.2007 р., а в податкових накладних цей самий договір поставки зазначений умовою поставки.
Після закінчення строку дії договору 31.12.2007 р. сторони в усній формі домовилися про продовження його дії на невизначений термін, що підтверджується поставкою товару позивачем та прийняттям його відповідачем у 2008 р. з оформленням товаросупроводжувальних документів, податкових накладних, які всі без винятку містять посилку на договір № БФ83 від 08.06.2007 р.
Відповідач повністю розрахувався з позивачем за товар, поставлений в 2007 р. Даний факт підтверджується банківськими виписками на загальну суму 225549,00 грн., завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
За товар, поставлений в 2008 р. відповідач розрахувався частково на суму 534848,20 грн. згідно банківських виписок, завірені копії яких додані до позову. Таким чином, неоплаченою залишилась частина заборгованості на суму 74687,00 грн. (609535,20 грн. - 534848,20 грн. = 74687,00 грн.).
Даний факт позивач обґрунтовує актами звірки взаєморозрахунків за підписом позивача за період станом на 31.12.2007 р. та станом на 09.02.2009 р., які по суті є детальним та розширеним розрахунком суми позову. Оригінали вказаних актів звірки містяться в матеріалах справи.
Позивач направляв відповідачу претензію № 4028/178 від 22.01.2009 р. з вимогою сплатити заборгованість в сумі 74687,00 грн. протягом 10 робочих днів з моменту отримання претензії. Факт направлення позивачем претензії та отримання її відповідачем підтверджується наступними документами: фіскальним чеком № 3243 від 23.01.2009 р., повідомленням про вручення 28.01.2009 р. рекомендованого поштового відправлення представнику відповідача. Завірені копії претензії, фіскального чеку та повідомлення додані до позову.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Сторонами договору встановлений конкретний строк оплати по кожній партії поставленого за договором товару, згідно кожної видаткової накладної, а саме остаточний розрахунок після проведення передоплати здійснюється протягом п'яти календарних днів з моменту письмового повідомлення про готовність товару (партії) до поставки, але в будь-якому випадку до фактичного відвантаження товару покупцю. Доказів письмового повідомлення про готовність товару до поставки до суду не надано, тому застосовувати п'ятиденний строк оплати відповідач не мав можливості. Фактичне відвантаження по всім спірним партіям товару було здійснено без отримання передоплати в повному обсязі. Таким чином, пункт 4.3 договору, який передбачає умови попередньої оплати, зокрема, момент виникнення та строк виконання грошового зобов'язання, застосуванню в даному випадку не підлягає.
Згідно ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Виходячи з того, що датою отримання претензії як вимоги на оплату за товар є 28.01.2009 р., строк оплати цієї партії товару наступив у період з 29.01.2009 р. по 09.02.2009 р. (з урахуванням вихідних), а вже з 10.02.2009 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов'язання. Тобто, встановлений ст. 530 ЦК України строк оплати за отриманий товар по спірним накладним для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідач надав до суду відзив від 10.04.2009 р. на позовну заяву, в якому визнає, що не оплатив позивачу поставлений ним товар саме на суму 74687,00 грн. Але проти позовних вимог відповідач заперечує тим, що строк дії договору закінчився 31.12.2007 р. Поставки товару в 2008 р. не пов'язані з виконанням умов договору № БФ83 від 08.06.2007 р., засновані на усній домовленості сторін. Помилково вважаючи, що строк виконання грошового зобов'язання для нього згідно ст. 530 ЦК України ще не наступив, відповідач заперечує проти нарахування пені, 3% річних та інфляції.
12.05.2009 р. від відповідача до суду надійшов відзив від 05.05.2009 р. на позовну заяву, згідно якого відповідач повторно заперечує той факт, що поставки здійснювалися на підставі договору поставки № БФ83 від 08.06.2007 р. Відповідач зазначає, що дії сторін, пов'язані з передачею товару однією стороною та прийняття його іншою, а також здійсненням оплати, є доказом домовленості сторін а виникнення відносин купівлі-продажу товару.
Крім того, відповідач вказує, що за видатковою накладною на повернення № БФ-0000001 від 22.05.2008 р. він повернув позивачу електродвигуни АМУ 112М8У2, 220/380В К31 1М1081 у кількості 5 шт. як неякісний товар. На момент надання відзиву до суду ні заміни, ні ремонту неякісного товару позивачем здійснено не було. У зв'язку з цим відповідач відмовився від товару та вимагав на підставі ст. 601 ЦК України здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 6600,00 грн. До відзиву відповідач додав завірені копії накладної на повернення № БФ-0000001 від 22.05.2008 р., приймальний акт № 2011 від 23.05.2008 р., заяву про зарахування зустрічних вимог № 22 від 27.04.2009 р., акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 27.04.2009 р., сума заборгованості за яким складає 68087,00 грн. (з урахуванням суми поверненого товару), докази направлення заяви про зарахування зустрічних вимог (опис вкладення до цінного листа від 07.05.2009 р. та поштова квитанція № 7367 від 07.05.2009 р.).
01.06.2009 р. від відповідача до суду надійшов відзив від 20.05.2009 р. на позовну заяву, з якого вбачається наступне:
Листом № ПР-210 від 30.04.2008 р. відповідач повідомив позивача про виявлені у товарі недоліки та попросив розглянути акти про брак.
Листом 3 48/1764 від 07.05.2008 р. (з посиланням на реквізити листа відповідача № ПР-210 від 30.04.2008 р.) позивач запропонував повернути йому товар для перепровірки та за необхідності проведення ремонту.
За видатковою накладною на проведення № БФ-00000001 від 22.05.2008 р. відповідач повернув позивачу, а позивач прийняв товар - електродвигуни АМУ 112М8У2, 220/380В К3 ІМ1081 в кількості 5 шт., а саме: № 781036, № 04072, № 786002, № 782112, № 787059 згідно приймального акту № 2011 від 23.05.2008 р. на дослідження та ремонт.
Згідно ст. 678 ч. 2 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
З огляду на те, що усунення недоліків пов'язане з непропорційними витратами часу (з часу повернення товару на дослідження та ремонт пройшло більше 11 місяців) листом № 21 від 27.04.2009 р. відповідач заявив позивачу вимогу про повернення грошових коштів в сумі 6600,00 грн., в т.ч. ПДВ, сплачених за товар з такого розрахунку: вартість 1 шт. товару - електродвигуна АМУ 112М8У2 - становила до 29.08.2008 р. 1100,00 грн. без ПДВ, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням, зокрема, зустрічних однорідних вимог; таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.
Закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду.
Відповідач надав до суду належні докази фактичної наявності зустрічних однорідних грошових вимог у сторін на суму 6600,00 грн., докази направлення вказаної заяви позивачеві. Позивач на день судового засідання не надав до суду будь-яких заперечень стосовно проведення зарахування зустрічних вимог між сторонами.
На підставі вказаного суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 6600,00 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору згідно ст. 80 ч. 1 п. 1-1 ГПК України (зарахування зустрічних вимог було здійснено після порушення провадження у даній справі).
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши заперечення відповідача, дійшов наступного висновку:
Згідно ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 Закону передбачено, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Видаткові накладні, за якими позивач здійснював поставку товару в 2008 р. за договором поставки № БФ83 від 08.06.2007 р., є первинними господарськими документами та відповідають встановленим законодавством вимогам, тому приймаються судом до уваги як належні докази в даній справі.
Відповідач будь-яких заперечень щодо отримання товару до суду не надав, підписав всі видаткові накладні, підставою в яких зазначений договір № БФ83 від 08.06.2007 р., чим підтвердив факти отримання товару за договором № БФ83 від 08.06.2007 р.
За таких обставин суд вважає заперечення відповідача про те, що поставки товару в 2008 р. не пов'язані з виконанням умов договору № БФ83 від 08.06.2007 р. та засновані на усній домовленості сторін необґрунтованими, тому до уваги його не приймає.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити в установлений законом строк вартість отриманого від позивача товару на суму 68087,00 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 74687,00 підлягають частковому задоволенню на суму 68087,00 грн.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись п. 7.3 договору нарахував відповідачу пеню, починаючи з 29.08.2008 р. (здійснення поставки за видатковою накладною № ЕЗ-0001614 від 29.08.2008 р. з урахуванням суми заборгованості відповідача перед позивачем за попередніми видатковими накладними на цю дату) по 31.01.2009 р. на загальну суму 6690,03 грн. (розрахунок доданий до позовної заяви).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.
Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з вересня 2008 р. по січень 2009 р. в розмірі 6432,41 грн. та 3% річних за період з 29.08.2008 р. по 31.01.2009 р. в сумі 836,25 грн. (розрахунок доданий до позову).
Вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляції за період з 29.08.2008 р. по 31.01.2009 р. безпідставні, так як прострочення оплати для відповідача наступило тільки з 10.02.2009 р. Позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог та припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору - на відповідача (спір виник з його вини), в частині відмови в задоволенні позову - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмаш” (юридична адреса: 87400, Донецька область, смт. Мангуш, вул. Мурзи, 16/6; код ЄДРПОУ 31424275; розрахунковий рахунок 26001189193001 в МФ КБ “Приватбанк” м. Маріуполь, МФО 335429) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Новокаховський електромашинобудівний завод” (юридична адреса: 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 35; код ЄДРПОУ 33246433; розрахунковий рахунок 260040230284 в ВАТ “БМ Банк” Новокаховське відділення № 23, МФО 380913) основний борг на суму 68087,00 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 680,87 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 90,64 грн.
Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 6600,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені на суму 6690,03 грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляції на суму 6432,41 грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних на суму 836,25 грн.
У судовому засіданні 01.06.2009 р. оголошено рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя