19 травня 2009 р.
№ 5020-4/180
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Демидової А.М.
суддів :
Кота О.В.,
Малетича М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Комунального підприємства
Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради
на постанову
Севастопольського апеляційного
господарського суду
від 02.02.2009р.
у справі
№ 5020-4/180
за позовом
Прокурора Гагарінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної інспекції з
Енергозбереження
(надалі - Прокурор Гагарінського
району м. Севастополя)
до
Комунального підприємства
"Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради
(надалі - Підприємство)
про
стягнення 69804,26 грн.
за участю представників:
від позивача
- Куценко Т.В.
від відповідача
- Дорожко О.Л.
від прокуратури
- Попенко О.С.
У травні 2008 р. Прокурор Гагарінського району м. Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Підприємства про стягнення 69804, 26 грн..
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.11.2008 р. (суддя Остапова К.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2009 р. (судді: Гонтар В.І., Борисова Ю.В., Маслова З.Д.) позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати її в частині стягнення підвищеної плати за нераціональне використання газу та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 15.01.2008 р. територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Автономній Республіці Крим та місту Севастополю було проведено перевірку Підприємства в особі першого енергорайону з питання стану використання паливно-енергетичних ресурсів.
За результатами перевірки був складений акт перевірки № 18-02/04-10-67, були зафіксовані наступні результати: робота в сфері енергозбереженні проводиться на недостатньому рівні; на момент проведення дослідження котла типу ДКВР-2,5/13 ст. № 2 в котельній за адресою: вул. Комуністична, 40 виявлено, що котел працює не в економному режимі, на котлі виявлений факт забруднення хвостових поверхонь нагріву.
У зв'язку з чим позивачем зроблений висновок, що вказана причина призвела до перевитрати природного газу в об'ємі 24,08 тис. куб. м за рік. Розрахункова величина коефіцієнту потужності СОS по вказаним котельним не відповідав нормативному значенню. Частка компенсуючого устаткування перебуває у неробочому стані. Вказані обставини, призвели до перевитрат активної електричної енергії в об'ємі 40,385 тис. кВт за годину за рік і як наслідок, до перевищення питомих норм витрати електроенергії.
З метою усунення недоліків та підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів перевіряючим органом був винесений припис від 15.01.2008 р. до акту перевірки №18-2/04-10-67. На приписі містяться підписи директора підприємства відповідача Андрєєва М.Б. та начальника першого енергорайону Степанова С.В. в підтвердження того, що з актом перевірки та приписом вони ознайомлені.
За результатами проведеної перевірки та на підставі акту перевірки від 15.01.2008 р. за № 18-02/04-10 67 перевіряючим органом прийнята постанова від 15.01.2008 р. про нарахування підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів на загальну суму 69804, 26 грн.(за перевищення витрат природного газу із-за роботи неоптимальному режимі котла в розмірі 33037,76 грн., а також за втрати електричної енергії в електричних мережах котельних внаслідок відсутності компенсації реактивної потужності на підприємстві в розмірі 36766,50 грн.).
Відповідно до п. "є" ч. 2 ст. 27 Закону України "Про енергозбереження" відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні, зокрема у: використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів;
Пунктом "а" ч. 1 та ч. ст. 17 Закону України "Про енергозбереження" передбачено, що економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб зокрема за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів. За перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб'єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів. До обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, на які нараховується енергетичний збір, не включається обсяг видів палива та паливно-енергетичних ресурсів, отриманих суб'єктом господарювання з альтернативних джерел енергії.
Механізм накладення та стягнення підвищеної плати визначений Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 р. за № 64 (надалі -Порядок).
Відповідно до п. 12 Порядку за результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який є обов'язковим для виконає підприємством. Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівник (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства висновками акта, воно може оскаржити його у Національному агентстві України з питань забезпечені ефективного використання енергетичних ресурсів.
Згідно з п. 15 Порядку рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термії після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.
Відповідно до п.п. 16, 17, 18 Порядку підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування. У разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку. Рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати може бути оскаржено в установленому законом порядку.
Дослідивши фактичні обставини справи, зокрема порушення відповідачем вимог Закону України "Про енергозбереження" в частині ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, врахувавши приписи Закону України "Про енергозбереження" та Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 р. за № 64, суди дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Вищого господарського суду України вважає, що рішення та постанова відповідають матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально не обґрунтовані, зводяться до переоцінки доказів та не можуть бути підставою для скасування законних і обґрунтованих судових актів.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2009 р. по справі 5020-4/180 залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
С у д д і О.В. Кот
М.М. Малетич