Кіровоградської області
"19" травня 2009 р.
Справа № 17/37
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/37
за позовом: закритого акціонерного товариства компанія "Райз", м. Київ
до відповідача: фермерського господарства "Агат", смт. Новгородка Новгородківського району Кіровоградської області
про стягнення 505123,93 грн.
представники:
від позивача - Маленко Н.О., довіреність б/н від 18.03.2009 року, представник;
від відповідача - Загреба О.І., довіреність № 302 від 06.03.2009 року, представник.
В судовому засіданні 14.04.2009 р. оголошувалась перерва до 14 год. 30 хв. 19.05.2009 р.
Закритим акціонерним товариством компанія "Райз" подано позов про стягнення з фермерського господарства "Агат" 322270,37 грн. основного боргу, 21093,42 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 98215,55 грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, 31281,37 грн. річних та 32263,22 грн. пені.
Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с. 85, 113).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
На підставі договорів поставки на умовах товарного кредиту №06-02/23П від 13.02.2008 року (далі - договір №06-02/23П від 13.02.2008 року) та №К8295-132 від 22.02.2008 року (далі - договір №К8295-132 від 22.02.2008 року), укладених між закритим акціонерним товариством компанія "РАЙЗ" ("постачальник") та фермерським господарством "Агат" ("покупець"), постачальник поставив покупцю товар (сільськогосподарську техніку) за договором №06-02/23П від 13.02.2008 року - на суму 177427,04 грн., що підтверджується видатковою накладною №ВН-10023-00736 від 24.04.2008 року; довіреністю серії ЯОЗ №339025 від 22.04.2008 року; актом звірки розрахунків від 26.03.2009 року (а.с. 25-26, 78) та товар (продукцію виробничо-технічного призначення) за договором №К8295-132 від 22.02.2008 року - на суму 163367,75 грн., що підтверджується накладними №ВН-10023-00406 від 04.04.2008 року, №ВН-10023-00834 від 30.04.2008 року, №ВН-10023-00835 від 30.04.2008 року, №ВН-10023-00973 від 12.05.2008 року, №ВН-10023-01247 від 03.06.2008 року, №ВН-10023-01250 від 03.06.2008 року, №ВН-10023-01298 від 06.06.2008 року, №ВН-10023-01251 від 14.07.2008 року, №ВН-10023-01919 від 03.09.2008 року, №ВН-10023-01956 від 05.09.2008 року, №ВН-10023-02312 від 07.10.2008 року, №ВН-10023-02319 від 09.10.2008 року; довіреностями серії ЯОЗ №339029 від 04.04.2008 року, серії ЯОЗ №339024 від 22.04.2008 року, серії ЯОЗ №339040 від 12.05.2008 року, серії ЯОЗ №339037 від 01.06.2008 року, серії ЯОЗ №339036 від 01.06.2008 року, серії ЯОЗ №339041 від 03.09.2008 року, серії ЯОЗ №339043 від 26.08.2008 року, серії ЯОЗ №338008 від 07.10.2008 року, серії ЯОЗ №338013 від 09.10.2008 року; актом звірки розрахунків від 26.03.2009 року (а.с. 36-56, 79).
Відповідно до пункту 2.1 договору №К8295-132 від 22.02.2008 року вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказані в додатках до них. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті - в доларах США. Ціну товару становить вартість (ціна товару) та сума належних до сплати процентів за користування кредитом.
Сторони узгодили пунктом 2.2 договору №06-02/23П від 13.02.2008 року, що покупець проводить оплату товару наступним чином: передплатою в строк до 25.05.2008 року шляхом сплати грошових коштів в розмірі 27427,04 грн.; другий платіж в строк до 25.06.2008 року - в розмірі 50000,00 грн.; третій платіж в строк до 25.07.2008 року - в розмірі 50000,00 грн.; четвертий платіж в строк до 01.09.2008 року - в розмірі 50000,00 грн.
Пунктом 2.5 договору №К8295-132 від 22.02.2008 року сторони встановили, що вартість (ціна) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується покупцем чотирма платежами в таких розмірах та в наступні терміни: перший платіж в розмірі 25% відстроченої з оплатою суми - першого серпня року, в якому покупець отримав товар; другий платіж в розмірі 25% відстроченої з оплатою суми - першого вересня року, в якому покупець отримав товар; третій платіж в розмірі 25% відстроченої з оплатою суми - першого жовтня року, в якому покупець отримав товар; четвертий платіж в розмірі 25% відстроченої з оплатою суми - першого листопада року, в якому покупець отримав товар (терміни сплати, визначені в цьому пункті застосовуються в разі, якщо інші терміни оплати відстрочених платежів не будуть встановлені сторонами у додатку №1а).
Додатком №1а до договору №К8295-132 від 22.02.2008 року передбачено кінцевий термін проведення розрахунків до 16.11.2008 р.
Між тим взяті на себе зобов'язання за договорами №06-02/23П від 13.02.2008 року та №К8295-132 від 22.02.2008 року відповідач належним чином не виконав; за отриманий товар розрахувався частково: на виконання умов договору №06-02/23П від 13.02.2008 р. перерахував 34927,04 грн. (а.с.78); на виконання умов договору №К8295-132 від 22.02.2008 р - 6300 грн. (а.с.79), внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем за договором №06-02/23П від 12.02.2008 року в сумі 142500,00 грн., за договором №К8295-132 від 22.02.2008 року - 157067,75 грн.
Сторони домовились, що сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до договору, на офіційний курс гривні до долара США, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини); сторони погодили, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до долара США, встановлений на день фактичної оплати вартості товару покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору (пункт 2.2 договору №К8295-132 від 22.02.2008 року). З урахуванням зазначеного сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором №К8295-132 від 22.02.2008 року підлягає індексації і дорівнює 179770,37 грн.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договорами №06-02/23П від 13.02.2008 року та №К8295-132 від 22.02.2008 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 322270,37 грн. підлягають задоволенню.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення 21093,42 грн. відсотків за користування товарним кредитом з огляду на наступне.
Умови щодо процентів за користування товарним кредитом викладені в п.п. 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 договору. Остаточний розрахунок по процентах за користування товарним кредитом проводиться разом з останнім платежем за цим договором (пункт 2.2 договору №06-02/23П від 13.02.2008 р.).
Згідно пунктів 2.3, 3.4 договору №06-02/23П від 13.02.2008 р. покупець зобов'язався сплачувати проценти за користування товарним кредитом помісячно до 5 числа місяця наступного за розрахунковим у розмірі 0,0328% за один день.
Відповідно до пункту 3.5 договору №К8295-132 від 22.02.2008 р. покупець зобов'язаний провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку, передбаченого п.2.2 та в терміни, встановлені в додатку №1а.
Додатком №1а до договору №К8295-132 від 22.02.2008 р. сторонами узгоджено річні відсоткові ставки, строки нарахування відсотків та суми нарахованих процентів.
Враховуючи викладене, а також те, що докази сплати відсотків за користування товарним кредитом відповідачем не подано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 21093,42 грн. відсотків за користування товарним кредитом (15108,13 грн. за договором №06-02/23П від 13.02.2008 року за період з 25.04.2008 року по 04.03.2009 року та 5913,29 грн. за договором №К8295-132 від 22.02.2008 року за період з 01.08.2008 року по 15.11.2008 року) заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 32263,22 грн. пені.
Відповідно до пункту 7.2 договору 06-02/23П від 13.02.2008 року за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару та сплаті процентів за користування товарним кредитом, покупець сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,3% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми простроченого платежу.
Пунктом 7.3 договору №К8295-132 від 22.02.2008 року передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, покупець сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 02.09.2008 року по 04.03.2009 року в сумі 19077,14 грн. за прострочення виконання зобов'язань за договором №06-02/23П від 13.02.2008 року та за період з 16.11.2008 року по 04.03.2009 року в сумі 13186,08 грн. за прострочення виконання зобов'язань за договором №К8295-132 від 22.02.2008 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення 32263,22 грн. пені підлягають задоволенню.
Відповідно до правил частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 7.4 договору №06-02/23П від 13.02.2008 року у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та/чи сплаті процентів, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за користування коштами в розмірі 20% річних з простроченої суми.
Пунктом 7.5 договору №К8295-132 від 22.02.2008 року передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та/чи сплаті процентів, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за користування коштами в розмірі 28% річних з простроченої суми.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 15897,61 грн. відсотків річних від простроченої суми за договором №06-02/23П від 13.02.2008 року за період з 02.09.2008 року по 04.03.2009 року, а також 15383,76 грн. відсотків річних від простроченої суми за договором №К8295-132 від 22.02.2008 року за період з 16.11.2008 року по 04.03.2009 року також заявлені обґрунтовано, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню загальна сума нарахованих відсотків в розмірі 31281,37 грн.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з фермерського господарства "Агат" на користь закритого акціонерного товариства компанія "РАЙЗ" 98215,55 грн. збитків.
Пунктом 7.3 договору №06-05/23П від 13.02.2008 року передбачено обов'язок покупця відшкодувати постачальнику збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони узгодили розмір збитків постачальника у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконаного зобов'язання та строків порушення, в наступних розмірах: при порушенні зобов'язання на строк до 30 календарних днів - 10% від суми порушеного зобов'язання; на строк від 30 до 90 календарних днів - 30%; на строк 90 та більше календарних днів - 50%. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку
Згідно пункту 7.4 договору №К8295,-132 від 22.02.2008 року покупець прийняв на себе зобов'язання відшкодувати постачальнику збитки, в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов'язання покупцем: 10 % неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються понад неустойку (штраф).
Стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини п'ятої статті 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Договором можуть бути передбачені випадки, коли збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції (частина друга статті 232 Господарського кодексу України).
Враховуючи викладене, а також з огляду на правила статті 623 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 98215,55 грн. збитків (71250,00 грн.- за договором №06-02/23П від 13.02.2008 року за період з 02.09.2008 року по 04.03.2009 року та 26965,55 грн. за договором №К8295-132 від 22.02.2008 року за період з 16.11.2008 року по 04.03.2009 року) заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фермерського господарства "Агат" (Кіровоградська область, Новгородківський район, смт. Новгородка, вул. Кірова, 16, кв. 2, р/р №26006051002501 у КФ АКБ "Східноєвропейський Банк", МФО 383006, ідентифікаційний код 31689472) на користь закритого акціонерного товариства компанії "РАЙЗ" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, р/р №2600216226 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 300335, р/р №26003100016675 в ВАТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313, ідентифікаційний код 13980201) - 322270,37 грн. боргу, 32263,22 грн. пені, 31281,37 грн. відсотків річних, 98215,55 грн. збитків, 21093,42 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 5051,24 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
С.В. Таран