"21" травня 2009 р. Справа № 18/8
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньювел"
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне"
про стягнення заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, пені, 3% річних в сумі 27 751 грн. 33 коп.
Суддя Гудак А.В.
Представники:
Від позивача : представник С еменюк І.М. дов. п сраві
Від відповідача : представник Кравчук В.Р. дов. в справі
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 27751,33 грн.- суми основного боргу, пені, збитків від інфляціїї, 3% річних за неналежне виконання договірних зобов"язань по договору № 44/08/Р(225/12-2007РР) від 01.12.07. Представником позивача 24.04.09 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Так як відповідачем було здійснено повернення товару згідно накладної на повернення № 7062 від 25.12.08 та відповідно зараховано позивачем в рахунок боргу за накладною № NW-221000012 від 22.08.08 та частково зараховано в сум боргу за накладною NW-221000013 выд 22.10.08, то сума боргу відповідача зменшилась та становить 16389,02 грн. за накладною NW-221000013 выд 22.10.08. Також відповідачем було отримано товар згідно видаткової накладної № NW-251200032 від 25.12.08 на суму 32442,12 грн. Згідно із п.17.4 договору ( з урахуванням протоколу погодження розбіжностей) передбачено, що в разі прострочення покупцем строків оплати товару, визначених даним договором, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, за кожен день такого прострочення та відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути разом із сумою основного боргу , пеню в сумі 1481,60 грн ( за період з: 22.01.09 по 19.04.09 в сумі 948,31 грн; 25.03.09 по 19.04.09 в сумі 533,29 грн.), індекс інфляції в сумі 245,83 грн., 3% річних в сумі 185,19 грн. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечує за безпідставністю їх заявлення, в позові просить відмовити. Свої заперечння обгрунтовує тим, що за період з 22.08.08 по даний час ТзОВ "Караван будівельний Рівне" перехував накористь позивача кошти за поставлений товар в сумі 46000грн.00 коп. , 28.12.08 було здійснено часткове повернення поставленого товару для ТзОВ "Ньювел" на загальну суму 1025,50 грн. Отже, у відповідача відсутня заборгованість за отриманий товар.Поряд з цим, щодо заяви по збільшення розміру позоних вимог по справі № 18/8 представник відповідача відзначив, що в порушення ст.647 ЦК України, умов договору № 44/08/Р(225/12-2007РР) від 01.12.07, стандартів ДСТУ Б В.2.6-13-97 "Вироби замкові та скобові" був поставлений без паспортів, інструкцій щодо експлуатації виробу, належного маркування, сертифікатів заводів-постачальників.У відповідності до п.5.4 договору зобов"язання з поставки товару вважаються невиконаними до моменту усунення виявлених недоліків. ТзОВ "Караван будівельний Рівне" неодноразово засобами телефонного зв"язку та електронної пошти звертався до позивача з проханням надати необхідні суппровідні документи, але дані документи відсутні.
У відповідності до п.2.12 договру та ст.611 ЦК України направлено 21.04.09 на адресу позивача лист № 411, яким повідомлено, що відповідач відмовляється від договору № 44/08/Р від 01.12.07 в частині поставки товару за накладною NW-251200032 від 25.12.08 на суму 32442,12 грн. В зв"язку з наведеним, просить в позові відмовити.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.
Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 122lh-16157.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Суд виходив з такого.
"01" грудня 2007 р. між сторонами укладено договір № 44/08/Р (225/12-2007РР) поставки товару та протоколу№ 1 узгодження розбіжностей поставки № 44/08/Р (225/12-2007РР) від 01.12.07. Умовами договору передбачено, що постачальник ( позивач) зобов"язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені договором строки непродовольчу продукцію ( надалі- товар) у власність покупця, а покупець зобов"язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору. Відповідно до п.7.7 узгодженої редакції покупець ( відповідач) зобов"заний оплатити поставлений позивачем ( постачальником) товар протягом 90 календарних днів від дати поставки товару ( від дати підписання покупцем видаткової накладної).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було поставлено відповідачу по видаткових накладних: NW-221000013 від 22.10.08 двері на загальну суму 33499,50 грн., які були отримані представником відповідача що підверджується довіреністю № 2060 від 17.10.08 та № NW-251200032 від 25.12.08 на суму 32442,12грн.- вироби замкові та скобові, що підверджується довіреністю на отримання їх відповідачем № 2532 від 22.12.08. Платіжні доручення № 3901 від 18.09.08 на суму 20000,00 грн. та № 4576 від 13.10.08 на суму 6000 грн.00 коп. не є належними доказами оплати за отриманий товар по видатковим накладним від 22.10.08 та 25.12.08, ,так як і платіжне доручення № 4736 від 27.10.08 на суму 20000грн.00 коп. не визначає оплату відповідно до якої накладної. Поряд з цим, актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.09 по 03.02.09 станом на 03.02.09 який підписаний сторонами, скріплений печатками підверджено факт заборгованості по даним договірним зобов"язанням відповідача перед позивачем по даному договору в сумі 48831,14 грн. В попередніх судових засіданнях було з"ясовано, що заначені в акті звірки номер договору 236/12 це тойже договір № 44/08/Р (225/12-2007РР).
Відповідно до статті 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов”язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов”язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 509,525,526 Цивільного кодексу України зобов"язаням є правідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.
Відповідно до п.7.7 узгодженої редакції покупець ( відповідач) зобов"заний оплатити поставлений позивачем ( постачальником) товар протягом 90 календарних днів від дати поставки товару ( від дати підписання покупцем видаткової накладної).
У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до п.7.7 узгодженої редакції покупець ( відповідач) зобов"заний оплатити поставлений позивачем ( постачальником) товар протягом 90 календарних днів від дати поставки товару ( від дати підписання покупцем видаткової накладної). В матерілах справи вбачається, що згідно накладної на повернення № NW-291204 від 29.12.08 було повернено частково товар(двері) по видатковій накладній № NW-221000013 від 22.10.08 на суму 17110,48 грн. Залишок несплачених коштів становить 16389,02 грн. (33499,50грн.-17110,48грн); докази оплати щодо отриманого товару по видатковій накладній NW-251200032 від 25.12.08 на суму 32442,12грн. відсутні.
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 245,83 грн. за період лютий 2009 року. (16389,02*101,5/100= 16634,85-16389,02=245,83 грн.); 3% річних становлять 185,19 грн. ( 16389,02*3/100/365*88=118,53грн.; 32442,12*3/100/365*25=66,66 грн.) Дана сума підлягає стягненню за обгрунтованим розрахунком позивача.
Згідно із статтею 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф,пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойокою ( штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення зобов"язання.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за просторчення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.
Пунктом 17.4 договору ( з урахуванням протоколу погодження розбіжностей) передбачено, що в разі просточення покупцем строків оплати товару, визначених даним договором, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, за кожен день такого прострочення.
Позивачем нараховано пеню в сумі 1481,60 грн. в т.ч. по видатковій накладній : NW-221000013 від 22.10.08 в сумі 948,31 грн. ( 16389,02*24%/100/365*88) за період з 22.01.09 по 19.04.09; № NW-251200032 від 25.12.08 в сумі 533,29 грн ( 32442,12*24%/100/365*25) за період з 25.03.09 по 19.04.09.Дана пеня підлягає стягненню за обгрунтованим розрахунокм позивача.
Щодо заперечень відповідача про відсутність паспортів, інструкцій щодо експлуатації виробу, належного маркування, сертифікатів заводів-постачальників по отриманому товару згідно видаткової накладної № NW-251200032 від 25.12.08 судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наступним.
Відповідно до п.5.1 договору якість товару повинна бути засвідчена документами ( сертифікатами якості, сертифікати відповідності, гієнічні сертифікати, інструкції з використання, гарантійні сертифікати та інші документи), оформленими належним чином, які відповідно до чинного законодавства України засвідчують якість цього товару. Документи, що засвідчують якість та відповідність товару, постачальник (позивач) зобов"язаний передати покупцю (відповідачу) в момент передачі партї товару в пункті поставки, що визначений у п.2.1 даного договору. Згідно із п.2.2 договору відповідач має право пред"явити вимогу про заміну товару та відмовитись від його оплати у випадку, якщо протягом гарантійного строку буде виявлено недоліки товару ( в т.ч. приховані, про що відповідач складає відповідні акти, при цьому, товар з виявленими недоліками підлягає заміні позивачем у наступній поставці). Таких доказів відповідач суду не надав. Лист, який датований 21.04.09 № 411 і направлений на адресу позивача щодо відмови від даного договору в частині поставки товару за накладною № NW-251200032 від 25.12.08 на суму 32442,12 грн. у відповідності до п.2.12 № 44/08/Р(225/12-2007РР) від 01.12.07 не є належним доказом в огрунтування заперечень. Так як відповідно до того ж п.2.12 договору визначено, що у випадку, якщо частина товару залишається нереалізованою через торгівельну мережу відповідача, він має право в період дії договору в односторонньому порядку відмовитись від договору в частині поставки такого товару та повернути товар позивачу. Постачальник зобов"язаний за власний рахунок забрати товар при наступній поставці товару, але у будь-якому разі не пізніше ніж через 10 днів від дня отримання вимоги відповідача. Пунктом 10.3 договору передбачено, що розірвання договору в односторонньому порядку допускається у разі повідомлення другої сторони за 20 календарних днів до орієнтованої дати розірвання договору. В даному випадку розірвання договору не звільняє сторони від зобов"язань, що виникли протягом його дії. З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача за Вх.№ 151 від 02.02.09 у відповідності до вимог п.10.3 даного договору направлено лист-повідомлення про намір розірвати договір з 30.02.09; закрити заборгованість; зробити акт звірки взаєморозрахунків для підвердження суми заборгованості та провести переоблік товарного запасу, який може бути повернутий в рахунок заборгованості, тощо. Даний лист направлений ку"єрською поштою і отриманий останнім , про що свідчить і акт звірки взаєморозрахунківв, проведений сторонами за період з 01.01.08 по 03.02.09 станом на 03.02.09 між позивачем та відповідачем. Тобто, лсит відповідача був направлений в період , коли договір був розірварний та в період судового розгляду справи, належених доказів щодо невиконння вимог п.5.1 договору під час його дії згідно з п.2.2 по накладній № NW-251200032 від 25.12.08 на суму 32442,12 грн. відповідач суду не надав.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обгрунтовуючи заперечення, відповідач зобов"язаний подати відповідні докази, які б свідчили про правомірність його заперечень. Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не надано господарському суду належних доказів в обгрунтування заперечень. Доводи відповідача не заслуговують уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та нормами цивільного законодавства.
Таким чином, вищезазначені дії відповідача є вчинення ним правопорушенням у сфері господарювання.
У відповідності до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України (який є спеціальним законом в сфері господарських відносини) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 50743,76 грн. в т.ч. 48831,14 грн. основного боргу, пені в сумі 1481,60 грн., 3% річних в сумі 185,19 грн. та індекс інфляції в сумі 245,83 грн. підтверджуються матеріалами справи , а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита в сумі 507,44 грн. та 118.00 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" (пр-т Миру буд. 11,Рівне,33000, код ЄДРПОУ 35504757, розрахунковий рахунок № 26007149734400, банк: АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО банку 351005) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньювел" (вул. Проектна 1а,Чернігів,14034, код ЄДРПОУ 32284635) заборгованість в сумі 50743,76 грн. в т.ч. 48831,14 грн. основного боргу, пені в сумі 1481,60 грн., 3% річних в сумі 185,19 грн. та індекс інфляції в сумі 245,83 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 507,44 грн. та витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн 00коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Гудак А.В.
Повний текст рішення суддею підписано "01" червня 2009 р.