м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
26.05.2009 року Справа № 8/19пд(10/11пд)
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Лазненко Л.Л.
Якушенко Р.Є.
Секретар судового засідання: Яковлева І.А.
за участю представників сторін:
від позивача Гусєва Ю.В.., представник за довіреністю
№69 від 11.09.2008;
від 1-го відповідача Нерушимцева О.Г., головний спеціаліст -
юрисконсульт довіреність №01-16/382
від 14.08.2008;
від 2-го відповідача Єлгазіна Я.О., головний спеціаліст -
юрисконсульт аналітичного відділу,
довіреність №01-19/14 від 15.01.2009;
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
«Виробничо - комерційна фірма «Електра»,
м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 13.02.2009 (підписано 16.02.2009)
по справі №8/19пд(10/11пд)
(суддя - Середа А.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Виробничо - комерційна фірма «Електра»,
м. Луганськ
до 1-го відповідача Відділу реклами Луганської міської ради,
м. Луганськ
2-го відповідача Управління архітектури та містобудування
Луганської міської ради, м. Луганськ
про визнання додаткової угоди недійсною
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Електра"" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Відділу реклами Луганської міської ради та Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради про визнання недійсною додаткової угоди №050 від 01.08.2006 до договору №25 від 01.04.2002 тимчасового користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовується для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Луганська, укладеного між Товариством та Управлінням архітектури та містобудування Луганської міської ради.
Рішенням господарського суду Луганської області від 17.06.2008 у справі №10/11пд позов задоволено частково: визнано недійсними пункти 1 та 5 Додаткової угоди; в іншій частині позову відмовлено. Судовий акт мотивовано тим, що зазначеними пунктами Додаткової угоди було врегульовано розмір орендної плати за користування місцями розміщення зовнішньої реклами, визначений на підставі рішення органу місцевого самоврядування, скасованого постановою господарського суду в справі, розглянутій у порядку адміністративного судочинства, яка набрала законної сили.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2008 у справі №10/11пд рішення господарського суду Луганської області від 17.06.2008 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
Вищий господарський суд України скасовуючи рішення суду першої інстанції зазначив, що місцевим господарським судом не встановлено: чи відповідали пункти 1 та 5 Додаткової угоди приписам законодавства (актам органів місцевого самоврядування), чинним на момент його укладення.
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.02.2009 у справі №8/19пд(10/11пд) у задоволенні позову відмовлено, оскільки позивач не довів законність та обгрунтованість своїх позовних вимог.
Суд першої інстанції проаналізувавши форму та зміст спірної угоди дійшов висновку, що на час укладення вона відповідала нормам п.3 ст.3, ч.ч.1,2 ст.6, ст.11, ч.1 ст.202, ч.ч.1,5 ст.203, ст.207, п.1 ст.208, ч.1 ст.626, ст.627, 628, 629, ч.1 ст.630, ч.ч.1, 2 ст.631, ч.1 ст.638, ч.1 ст.651, ч.ч.1, 2 ст.632, ст.648 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу", Тимчасових правил розміщення зовнішньої реклами (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067), Правил розміщення зовнішньої реклами на території міста Луганська (затверджених рішенням виконкому Луганської міської ради від 21.06.2004 №205/29) і Порядку плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів (затверджених рішенням виконкому Луганської міської ради від 12.07.2006 №147), та була укладена згідно вільного вибору та волевиявленню обох сторін.
Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Електра"" подало до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 25.02.2009 №12, в якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування доводів за апеляційною скаргою її заявник зазначив, що:
- пункти 1, 5 додаткової угоди №050 до від 01.08.2006 до договору №25 від 01.04.2002 - не відповідали приписам законодавства, чинним на момент його укладення, а саме: ч.1 ст.203, ч.1 ст.632, ч.1 ст.648 Цивільного кодексу України, пункту 32 Тимчасових правил розміщення зовнішньої реклами (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067);
- невідповідність механізму обрахування ціни за користування місцями під рекламними засобами встановлена судовими рішеннями: постановою господарського суду Луганської області від 23.01.2007 у справі №16/637н-ад та ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 у справі №16/637н-ад, також рішення виконавчого комітету Луганської міської ради за №147 від 12.07.2006, на підставі якого відповідач здійснив розрахунок ціни в п.1 додаткової угоди №050 до від 01.08.2006 до договору №25 від 01.04.2002, було визнане в судовому порядку недійсним;
- в момент підписання додаткової угоди №050 до від 01.08.2006 до договору №25 від 01.04.2002 п.1 додаткової угоди про ціну не відповідав п.32 Тимчасових правил розміщення зовнішньої реклами і в тому сенсі, що ціна договору в сумі 7711 грн. 20 коп. на місяць за місце під рекламними засобами була визначена неуповноваженим органом місцевого самоврядування, про що зазначено в постанові Ленінського районного суду м. Луганська від 18.07.2008 у справі №2"а"-290/08 р. та в ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.10.2008 у справі №2"а"-290/08 р.;
- відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України скасування у судовому порядку рішення виконавчого комітету Луганської міської ради за №147 від 12.07.2006 дає підстави стверджувати, що в момент підписання додаткової угоди №050 до від 01.08.2006 до договору №25 від 01.04.2002 її п.1 та п.5 вже тоді не мали юридичної сили, оскільки акт органу місцевого самоврядування, на якому вони ґрунтуються, сам не створював ніяких юридичних наслідків;
- сторони не могли вільно встановити в п.1 додаткової угоди №050 до від 01.08.2006 до договору №25 від 01.04.2002, оскільки були, образно кажучи, "зв'язані" вищезазначеним рішення виконавчого комітету Луганської міської ради.
1-ий відповідач - Відділ реклами Луганської міської ради, надав відзив від 17.06.2009 №01-16/86, яким з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.03.2009 для розгляду апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Електра"", м. Луганськ, від 25.02.2009 №11, на рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2009 у справі №8/18пд(10/10пд) призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Медуниця О.Є., суддя - Лазненко Л.Л., суддя - Перлов Д.Ю.
У зв'язку з відпусткою судді Лазненко Л.Л., розпорядженням від 07.04.2009 голови Луганського апеляційного господарського суду, її виключено із складу колегії суддів та введено в судову колегію суддю Якушенко Р.Є.
У зв'язку з відпусткою судді Перлова Д.Ю., розпорядженням від 12.05.2009 голови Луганського апеляційного господарського суду, його виключено із складу колегії суддів та введено в судову колегію суддю Лазненко Л.Л.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивачем 26.05.2009 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаною із нею справи №III-387/2009, що знаходиться в провадженні Ленінського районного суду м. Луганська.
На думку позивача після розгляду справи №III-387/2009 суд, що розглядає справу №8/19пд(10/11пд) може отримати встановлений іншим судом факт відсутності повноважень у Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради на укладення спірної угоди.
Судова колегія розглянувши дане клопотання відхилила його, оскільки:
- апеляційна інстанція переглядає рішення суду першої інстанції по даній справі, який не мав і не міг мати для свого дослідження рішення "іншого суду";
- компетенція, повноваження органу міської влади, що уклав спірний договір є, в будь - якому разі предметом дослідження суду при розгляді справи про визнання спірної угоди недійсною;
- рішення іншого суду про недійсність певних актів міської ради про наділення його органів певним об'ємом повноважень (якщо таке буде встановлено), не може бути прийнято до уваги апеляційною інстанцією, оскільки такими фактами не міг володіти суд першої інстанції, рішення якого переглядається.
Згідно ст.16 Закону України "Про рекламу" - розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами … міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
29.12.2003 Кабінетом міністрів України прийнято Типові правила розміщення зовнішньої реклами №2067 (далі - Правила №2067).
Згідно п.5 даних Правил №2067- для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами … міською радою може утворюватися відділ, управління або уповноважена установа, організація (робочий орган).
Згідно рішень Луганської міської ради №278/8 від 01.09.2000 та №21/25 від 30.06.2004 робочим органом було визначено Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради, на яке покладалися повноваження з укладення договорів на тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності.
01.04.2002 між Управлінням архітектури та містобудування Луганської міської ради (Робочий орган) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційною фірмою "Електра"" (Користувач) було укладено договір №25 тимчасового користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Луганська (далі - договір №25) (а.с.13,14;Т.1).
Згідно п.1.1 договору №25 Робочий орган надає Користувачу у тимчасове платне користування місця, визначені у рішенні виконавчого комітету Луганської міської ради від 06.09.2001 №174/14, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Луганська, а Користувач використовує ці місця для розташування спеціальних конструкцій та здійснює плату за користування місцями згідно розділу 2 договору.
Рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 06.09.2001 №174/14 є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п.2.1 розділу 2 договору №25 розмір плати за всі надані у користування місця визначається відповідно до Порядку плати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Луганська, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради 23.01.2002 №19/7, і складає 2184,84 грн. на місяць (у т.ч. ПДВ 364,14 грн.) (розрахунок плати додається - а.с.16;Т.1).
Строк дії Договору встановлено з 01.04.2002 до 25.09.2006 (п.5.1 договору №25).
Відповідно до п.5.2 договору №25 зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору спір вирішується у судовому порядку. Зміни та доповнення до даного договору вносяться шляхом укладання додаткових угод.
Робочий орган передав, а Користувач прийняв місця для розташування на них загальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська згідно з договором від 01.04.2002 №25, про що свідчить акт приймання - передачі (без номеру та дати) (а.с.15;Т.1).
Пунктом 2 акту приймання - передачі (без номеру та дати) встановлено, що місяця надаються для розташування тільки тих спеціальних конструкцій, що зазначені у рішенні виконавчого комітету Луганської міської ради від 06.06.2001 №174/14.
01.04.2005 між сторонами до договору №25 укладено додаткову угоду №038 (а.с.17;Т.1).
Пунктом 1 додаткової угоди №038 встановлено, що розмір плати за всі надані у користування місця визначається відповідно до Порядку плати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Луганська, що затверджений рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 26.09.2002 №215, і складає 2960,55 грн. на місяць (в тому числі ПДВ - 493,43 грн.) (розрахунок плати додається).
12.07.2006 рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від №147 було затверджено Порядок плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська (а.с.19-21;Т,1).
01.08.2006 сторони до договору №25 уклали додаткову угоду №050 (а.с.18;Т.1).
Згідно п.1 додаткової угоди №050 від 01.08.2006 змінено п.2.1 розділу 2 договору №25, викладено його у наступній редакції: “Розмір плати за всі надані у користування місця визначається відповідно до Порядку плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Луганська, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.07.2006 №147 та складає 7711,20 грн. на місяць (у тому числі ПДВ - 1285,20 грн.)”.
Згідно п.5 додаткової угоди №050 від 01.08.2006 змінено п. 2.7 розділу 2 договору №25, викладено його у наступній редакції: “Усі розрахунки по даному договору здійснюються відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.07.2006 №147”.
Інші умови договору №25, які змінені додатковою угодою №050 від 01.08.2006, не пов'язані з рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.07.2006 № 147.
Відповідно до п.9 додаткової угоди №050 від 01.08.2006 строк її дії встановлено з 01.08.2006 до закінчення терміну дії договору, тобто до 25.09.2006.
24.10.2006 рішенням 10-ї сесії Луганської міської ради 5-го скликання №10/30 “Про створення Відділу реклами Луганської міської ради та інші питання, пов'язані з цим” створено в структурі виконавчих органів Луганської міської ради відділ реклами Луганської міської ради (а.с. 36;Т.1).
Розпорядженням Луганського міського голови від 24.11.2006 №207 (а.с.37;Т.1) було затверджено Положення про Відділ реклами Луганської міської ради (а.с.38-39;Т.1).
Відповідно до п.1.3 Положення - Відділ реклами Луганської міської ради є юридичною особою (а.с.38;Т.1).
У зв'язку із наділенням міською радою першого відповідача повноваження робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами 20.02.2007 між Управлінням архітектури та містобудування Луганської міської ради та Відділом реклами Луганської міської ради укладено договір відступлення права вимоги (цесії) (далі - договір від 20.02.2007)(а.с.28;Т.1), за яким до першого відповідача перешли всі права сторони за договорами тимчасового користування місцями розташування спеціальних конструкцій, укладеними між другим відповідачем та суб'єктами підприємницької діяльності, яким видано дозволи на розміщення зовнішньої реклами.
Таким чином другий відповідач мав належні повноваження для укладення договору та додаткових угод до нього, тобто з 20.02.2007 належною стороною за спірним договором та додатковою угодою №050 від 01.08.2006 Робочим органом став Відділ реклами Луганської міської ради.
Позивач звернувся до суду із зазначеними вище позовними вимогами посилаючись на наступне.
Постановою господарського суду Луганської області від 23.01.2007 у справі №16/637н-ад, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 12.04.2007, рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.07.2006 № 147 “Про порядок плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська” визнано протиправним та скасовано (а.с.22-27;Т.1).
Постановою Ленінського районного суду міста Луганська від 18.07.2008 у справі №2-“а”290/08 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.10.2008, визнано відсутність у виконавчого комітету Луганської міської ради компетенції встановлювати розмір плати за 1 кв2 площі місця розташування наземного, неназемного, дахового, недахового рекламного засобу; визнано відсутність у виконавчого комітету Луганської міської ради компетенції встановлювати порядок плати за тимчасове користування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Луганська; визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Луганської міської ради, котра виразилася в не проведенні належним чином аналізу регуляторного впливу Порядку плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Луганська, який був затверджений рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 09.04.2008 за №106; рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 09.04.2008 за №106 із додатком "Порядок плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Луганська" визнано протиправним та скасовано повністю (а.с.122-134;Т.1).
Зазначені судові рішення набрали чинності.
Аналізуючи надані сторонами матеріали, судова колегія приймає до уваги наступне.
Сторони, керуючись п.5.2 договору №25 декілька разів змінювали розмір плати за користування місцями розміщення реклами.
Останній раз це питання було врегульовано в додатковій угоди №050 до договору від 01.04.2002 №25 від 01.08.2006, в якій сторони визначили плату в сумі 7711 грн. 20 коп. на місяць і встановили, що "розмір плати за всі надані у користування місця визначаються відповідно до Порядку плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.07.2006 №147.
Позивач вважає, що "скасування у судовому порядку рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.07.2006 №147 дає підстави стверджувати в момент підписання оскаржуваної додаткової угоди №050 від 01.08.2006 її положення вже тоді не мали юридичної сили, оскільки акт органу місцевого самоврядування, на якому ґрунтується угода, не створював ніяких юридичних наслідків.
З такими твердженнями судова колегія не погоджується.
Стаття 12 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно з ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Закон України від 03.07.1996 №270/96-ВР „Про рекламу” визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва та споживання реклами.
Частина перша статті 16 Закону України “Про рекламу” встановлює, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджені постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 (далі - Правила №2067).
Пункт 32 Правил №2067 передбачає, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.
На виконання Правил №2067 орган місцевого самоврядування - виконком Луганської міської ради прийняв:
- 21.06.2004 рішення №205/29, яким затверджено "Правила розміщення зовнішньої реклами на території міста Луганська" (а.с.142-152;Т.1);
- 12.07.2006 рішення №147, яким затверджено "Порядок плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська” (а.с.19-21;Т.1).
Постановою господарського суду Луганської області від 23.01.2007 в порядку адміністративного судочинства розглянуто справу №16/637н-ад та скасовано рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.07.2006 №147 "Про порядок плати за тимчасове користування місцями розташування плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська".
Згідно п.1 частини 2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішень чи окремих його положень, про поворот виконання його рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Отже із даної норми випливає, що скасоване рішення органу місцевого самоврядування втрачає дію з часу набрання чинності рішення суду про його скасування, а порушене право відновлюється лише поворотом виконання рішення.
Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином на час укладення угоди №050 від 01.08.2006 вона відповідала вимогам діючих на той час норм права, в тому числі ст.203 Цивільного кодексу України та Порядку плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів…" затвердженому рішенням №147, а також Типовим правилам №2067, оскільки на 01.08.2006 нормативні акти органу місцевого самоврядування не були визнані в судовому порядку нечинними.
Сторони виконували свої зобов'язання за договором постійно, позивач сплачував плату за користування щитами, місцева рада надавала місця для розміщення реклами, що здійснюється нею до теперішнього часу.
Неврегульованість розміру плати в результаті скасування рішення Луганської міської ради №147 є підставою внесення змін сторонами до додаткової угоди №050, або залишення його у вигляді врегульованому додатковою угодою №038 або розділу 2 договору №25 від 01.04.2002 (ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України).
Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення вірно врахував ту обставину, що строк дії договору сплинув.
Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду Луганської області від 13.02.2009 у справі №8/19пд(10/11пд) ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Електра"", м. Луганськ.
За згодою представників сторін присутніх в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Електра"", м. Луганськ, від 25.02.2009 №12, на рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2009 у справі №8/19пд(10/11пд) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 13.02.2009 у справі №8/19пд(10/11пд) залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Л.Л. Лазненко
Суддя Р.Є. Якушенко