"07" квітня 2009 р.
Справа № 30/250-08-5160
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Жекова В.І.,
Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,
секретар судового засідання Стогній С.Ю.
за участю представників сторін:
від ДП „Морська аварійно-рятувальна служба” - Дубенко О.О.
від Одеської міської ради -Граніна І.В.
від КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” -не з'явився
від Міністерства транспорту та зв'язку України -Дубенко О.О.
розглядаючи апеляційну скаргу
Державного підприємства „Морська аварійно-рятувальна служба”
на рішення господарського суду Одеської області
від 05.02.2009р.
по справі №30/250-08-5160
за позовом Державного підприємства „Морська аварійно-рятувальна служба”
до відповідачів:
1. Одеської міської ради;
2. Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство транспорту та зв'язку України
про визнання права власності та зобов'язання здійснити його реєстрацію.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2009р., яка надіслана учасникам процесу 04.03.2009р., розгляд апеляційної скарги призначено на 24.03.2009р.
Учасників судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 07.04.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
08.12.2008р. Державне підприємство “Морська аварійно-рятувальна служба” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Одеської міської ради, КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” про визнання права власності позивача на нежитлові приміщення за адресою: вул..Приморська, 3-а, загальною площею 1135 кв.м (у технічному паспорті на будівлі позначені літерами А,Б,Г,Д,В,Е) та про зобов'язання КП „ОМБТІ та РОН” провести державну реєстрацію права власності позивача на зазначені приміщення.
В подальшому позивач уточненнив позовні вимоги та просив суд визнати за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на нежитлові приміщення, що знаходяться у господарському віданні ДП „МАРС” за адресою: вул.Приморська, 3-а, загальною площею 1433 кв.м у технічному паспорті на будівлі позначені літерами А,Б,Г,Д,В,Е, а також зобов'язати КП „ОМБТІ та РОН” провести державну реєстрацію права власності Держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нежитлові приміщення за адресою: вул.Приморська, 3-а, загальною площею 1433 кв.м у технічному паспорті на будівлі позначені літерами А,Б,Г,Д,В,Е.
Ухвалою господарського суду від 15.01.2009р. до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору судом залучено Міністерство транспорту та зв'язку України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.02.2009р. (суддя Рога Н.В.) у задоволенні вимоги Державного підприємства „Морська аварійно - рятувальна служба” щодо визнання за Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права державної власності на нежитлові приміщення, що знаходяться у господарському віданні ДП „МАРС” за адресою: вул.Приморська, 3-а, загальною площею 1433 кв.м у технічному паспорті на будівлі позначені літерами А,Б,Г,Д,В,Е- відмовлено.
У частині позовних вимог щодо зобов'язання Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” провести державну реєстрацію права власності Держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нежитлові приміщення за адресою: вул.Приморська, 3-а, загальною площею 1433 кв.м у технічному паспорті на будівлі позначені літерами А,Б,Г,Д,В,Е провадження у справі припинено.
Судове рішення вмотивоване тим, що суб'єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство транспорту та зв'язку України, яке і має бути позивачем у справах щодо визнання за Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права державної власності на нежитлові приміщення, що знаходяться у господарському віданні державних підприємств, що входять до сфери управління цього Міністерства.
Стосовно припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” провести державну реєстрацію права власності, судом зазначено, що ДП „МАРС” не зверталося до КП „ОМБТІ та РОН” з будь-якою заявою щодо державної реєстрації права власності Держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нежитлові приміщення за адресою: вул. Приморська, 3-а, та не отримувало відмови у реєстрації, а отже на час розгляду справи між ДП „МАРС” та КП „ОМБТІ та РОН” відсутній предмет спору.
Не погоджуючись із винесеним судовим рішенням, ДП „Морська-аварійно-рятувальна служба” звернулась до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення від 05.02.2009р. скасувати та постановити нове рішення, яким визнати за Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на нежитлові приміщення, що знаходяться у господарському віданні ДП „МАРС” за адресою: вул.Приморська, 3-а, загальною площею 1433 кв.м у технічному паспорті на будівлі позначені літерами А,Б,Г,Д,В,Е, зобов'язати КП „ОМБТІ та РОН” провести державну реєстрацію права власності Держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нежитлові приміщення за адресою: вул.Приморська, 3-а, загальною площею 1433 кв.м у технічному паспорті на будівлі позначені літерами А,Б,Г,Д,В,Е. Стягнути з відповідачів витрати на сплату держмита та витрат на ІТЗ судового процесу.
Дослідивши матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом 25.04.1967р. наказом начальника Чорноморського морського пароплавства видано наказ №226 про передачу з балансу пароплавства на баланс Управління АРПТР (на базі якого було створено нову юридичну особу -Чорноморсько-Азовське управління буксирно-рятувального та спеціалізованого флоту та в подальшому реорганізовано у Морську аварійно-рятувальну службу (ДП „МАРС”), будівлі розташованої по вул. Приморська, 3-а. В 1991р. до основної будівлі була добудована нежила пристройка, яка також поставлена на баланс підприємства.
09.02.2006р. ДП „МАРС” отримано Держвний акт на право постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 3-а, цільове призначення якої - експлуатація та обслуговавуння адміністративних будівель та споруд.
Листом від 15.05.2006р. ДП „МАРС” звернулося до юридичного управління Одеської міської ради щодо оформлення свідоцтва про право власності на будівлі, розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 3-а. Листом від 23.05.2006р. юридичне управління відмовило ДП „МАРС” в оформленні зазначеного свідоцтва, посилаючись на ненадання документів, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна.
Листом від 07.06.2006р. ДП „МАРС” вдруге звернулося до юридичного управління Одеської міської ради та надало деякі витребувані управлінням документи. При цьому, у листі зазначено, що будь-яких документів, які б підтвердили право власності на будівлі ДП „МАРС” не має.
Не отримавши відповідь, ДП „МАРС” з посиланням на ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право, звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права державної власності на комплекс будівель та споруд, які знаходяться за адресою: адресою: вул.Приморська, 3-а, що перебувають в господарському віданні підприємства. При цьому позивач визначив Одеську міську раду відповідачем, а Міністерство транспорту та зв'язку України - 3-ю особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
З системного аналізу положень діючого законодавства, колегія зазначає, що відповідно до Статуту ДП „МАРС”-Державне підприємство „Морська аварійно-рятувальна служба” -є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерством транспорту та зв'язку України (Уповноважений орган управління).
Пунктом 4.2. цього Статуту встановлено, що майно підприємства є державною власністю і належить йому на праві господарського відання.
Статтею 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Згідно із ч.2 ст. 73 Господарського кодексу України, орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Стаття 396 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. До захисту права господарського відання застосовуються положення, встановлені для захисту права власності.
Статтею 326 ЦК України встановлено, що право надання позову про визнання права власності на майно, якщо це право оспорюється або у разі втрати правовстановлюючого документа, надано власнику майна. Що стосується державної власності -то, відповідно до частини 2 статті 141 ГК України -управління об'єктами, які належать державі покладено на Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, на центральні та місцеві органи виконавчої влади.
Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Стаття 21 ГПК України передбачає, що позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Стаття 27 ГПК України визначає процесуальне становище третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.
Отже, визначення ролі судового рішення в розумінні застосування процесуального положення сторони визначеного ГПК України „..може вплинути на права та обов'язки...” та „..захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу...” не є тотожними поняттями, та в кожному конкретному прававому спорі підлягає чіткому встановленю, відповідно до суб'єктного складу правовідносин та позовних вимог, що заявляються.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що права та законні інтереси ДП „МАРС” що стосується визнання права власності на об'єкти нерухомості -не порушено. У даному випадку мова йде про право власності, яке належить державі - і право на звернення з позовом щодо захисту інтересів держави надано уповноваженому органу-Міністерству транспорту та зв'язку України.
Між тим, цей уповноважений орган позивачем в позовній заяві визначено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що фактично протирічить позовним вимогам про визнання права власності на об'єкти нерухомості за державою в особі Міністерства транспорту і зв'язку України і вимогам статті 326 ЦК України про те, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази порушення відповідачем права ДП „МАРС” на господарське відання на спірне майно, та відсутні докази, що Міністерство транспорту та зв'язку України надало повноваження в установленому порядку позивачу звертатись до господарського суду за захистом права власності Міністерства.
Стосовно позовної вимоги ДП „МАРС” щодо зобов'язання КП „ОМБТІ та РОН” провести державну реєстрацію права власності позивача на зазначені об'єкти, колегія суддів погоджується з доводами наведенеми в судовому рішені та визнає наявність в даному випадку підстав для припинення провадженя у справі в цій частині.
За таких обставин, господарський суд, з урахуванням процесуального статусу Міністерства транспорту та зв'язку України правильно встановив фактичні обставини справи та вирішив спір по суті, оскільки якщо позов подано особою не у власних інтересах, а в інтересах іншої особи, то позивачем є особа, в інтересах якої подано позов, а Міністерство транспорту та зв'язку України у даній справі виступає в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, а тому судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст.77, 85, 99, 101-105 ГПК України,
колегія суддів,
Рішення господарського суду Одеської області від 05 лютого 2009р. зі справи №30/250-08-5160 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя
В.І. Жеков
Судді
В.І. Картере
В.Т. Пироговський
Повний текст постанови підписано 10.04.2008р.