Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
07.05.2009
Справа №2-7/822-2009
За позовом Закритого акціонерного товариства «Укргаз-енерго» (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 6, ідентифікаційний код 34003224)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95001, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А, ідентифікаційний код 03348117)
Про стягнення 13 795 476,35 грн.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від позивача - Самотохіна Н. О., предст., дов. №5Д-08 від 29.12.2008 р.
Від відповідача - Кіріченко С. Л., предст., дов. №4842 від 31.12.2008 р.
Суть справи: Закрите акціонерне товариство «Укргаз-енерго» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про стягнення 13 795 476,35 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору №129-162/77/В-08 від 29.12.2007 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу в січні та лютому 2008 року, у зв'язку з чим заборгованість Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» перед Закритим акціонерним товариством «Укргаз-енерго» станом на 12.12.2008 р. складає 10 543 980,84 грн. та до часу звернення до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 935 133,38 грн., 3% річних у сумі 250 925,07 грн. та 1 065 437,06 грн. інфляційних втрат.
У відзиві на позов Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» зазначило, що розмір пені обчислений позивачем неправомірно та складає 1 243 560,90 грн. Крім того, відповідач на підставі статті 233 Господарського кодексу України просить суд зменшити розмір пені до 100 000,00 грн.
Заявою №08-45 від 24.02.2009 р. позивач збільшив розмір своїх вимог та просить суд стягнути з відповідача 10 543 980,84 грн. основного боргу, 2 385 072,74 грн. пені, 306 976,48 грн. річних та 1 625 702,60 грн. інфляційних втрат.
Заявою №08-111 від 16.04.2009 р. Закрите акціонерне товариство «Укргаз-енерго» зменшило розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 10 543 980,84 грн. основного боргу, 1 108 240,00 грн. пені, 367 640,47 грн. річних та 2 089 637,74 грн. інфляційних втрат.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
29.12.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Укргаз-енерго» (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (Покупець) був укладений договір №129-162/77/В-08, пунктом 1.1 якого передбачено, що Постачальник згідно даного Договору зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, вказаному в Статті 2 цього Договору.
Відповідно до пункту 2.1 Договору Постачальник передає Покупцю газ протягом періоду з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2011 року включно.
Обсяг газу, що планувалося поставити за договором обумовлений сторонами в пункті 2.1.1 Договору.
Згідно з пунктом 4.4 Договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою. Обсяг газу, вказаний в акті приймання-передачі, є остаточним, обов'язковим для сторін, і є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною даного договору.
В пункті 5.1 Договору сторони передбачили, що ціна 1000,00 кубічних метрів газу, який передається Постачальником Покупцеві на умовах даного договору, узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до даного договору на кожний місяць поставки.
Відповідно до пункту 6.2 Договору Покупець здійснює попередню оплату за газ, що передається за даним договором, щодекадно: до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, а також до 5 і 15 числа місяця поставки на підставі рахунків-фактур, виставлених Постачальником Покупцеві, у визначеному в договорі порядку.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі відповідного акта до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки (п. 6.3 Договору).
Матеріали справи свідчать, що позивачем належним чином виконані умови укладеного договору та в січні і лютому 2008 року був поставлений відповідачеві природний газ в загальному обсязі 11 595,359 тис. куб. м. Вартість природного газу на січень та лютий 2008 року була обумовлена сторонами в додатковій угоді №1 від 17.01.2008 р. та додатковій угоді №2 від 21.01.2008 р.
У той же час, вартість природного газу була сплачена відповідачем лише частково, у зв'язку з чим заборгованість Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» перед Закритим акціонерним товариством «Укргаз-енерго» станом на 12.12.2008 р. складає 10 543 980,84 грн., що стало підставою для звернення д суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 10 543 980,84 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Більш того, наявність заборгованості в цьому розмірі підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.04.2009 р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатями підприємств, а також не заперечується відповідачем по суті.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору на постачання природного газу №129-162/77/В-08 від 29.12.2007 р. в частини повної та своєчасної оплати вартості поставленого газу, через що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Укргаз-енерго» в частині стягнення заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
В пункті 7.2 Договору сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем умов п. п. 6.2, 6.3.1 даного Договору Постачальник має право вимагати від Покупця сплати на користь Постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд погоджується з його правильністю, через що стягненню з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» на користь Закритого акціонерного товариства «Укргаз-енерго» підлягає пеня у сумі 1 108 240,00 грн.
Крім того, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» 367 640,47 грн. річних та 2 089 637,74 грн. інфляційних втрат.
Так, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суми інфляційних втрат та 3% річних також розраховані позивачем правомірно, через що підлягають стягненню з відповідача
Судові витрати суд покладає на відповідача згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95001, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А, ідентифікаційний код 03348117) на користь Закритого акціонерного товариства «Укргаз-енерго» (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 6, ідентифікаційний код 34003224) заборгованість у розмірі 10 543 980,84 грн., пеню у сумі 1 108 240,00 грн., 2 089 637,74 грн. інфляційних втрат, 3% річних 367 640,47 грн., 25 500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.