Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
26.05.2009
Справа №2-24/849-2009
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м'ясозавод" ( 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Ізобільна, 7,ідентифікаційний код 00443714)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" ( 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 17а, ідентифікаційний код 34700645)
Про стягнення 16 273,76 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
Від позивача - Багіров Ш.Б., довіреність № б/н від 01.01.2009р., у справі
Від відповідача - Міндіч М.О., довіреність № 23 від 12.01.2009 р., у справі
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство "Ялтинський м'ясозавод" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" про стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м'ясозавод" боргу у розмірі 16273,76 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача державне мито у розмірі 16273, 76 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору поставки № 85 від 01.11.2007р. відповідачем не було у повній мірі сплачено вартість поставленої позивачем продукції. Так, за період договірних відносин між Відкритим акціонерним товариством "Ялтинський м'ясозавод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" з 08 серпня 2008 року до 28 жовтня 2008 року відповідач отримав від позивача продукцію загальною вартістю 25501,73 грн., з яких ним було сплачено 9227, 97 грн., у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 16273,76 грн.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05.03.2009 р. порушено провадження по справі суддею Господарського суду АР Крим Пєтуховою Н.С.
Розпорядженням Заступника голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. від 03.04.2009 р. у зв'язку з хворобою судді Господарського суду АР Крим Пєтухової Н.С. справу № 2-9/849-2009 передано судді Господарського суду АР Крим Колосовій Г.Г. з привласненням їй номеру № 2-24/849-2009.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 06 квітня 2009 року справа прийнята до провадження суддею Господарського суду АР Крим Колосовою Г.Г. та призначено до розгляду у судовому засіданні.
У судовому засіданні представником позивача була надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 15554,75 грн., у зв'язку з тим, що 19.01.2009 р. відповідачем було сплачено частка боргу у розмірі 1000,00 грн.
Судом заява прийнята до розгляду.
06 квітня 2009 року до Господарського суду АР Крим надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У відзиві відповідач посилається на недоведеність позивачем того, що товар за представленими накладними був прийнятий належним представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд", а також наявності повноважень у особи, якою підписано акт звірки розрахунків. Крім того, відповідач зазначає, що в претензії № 203 від 09.07.2008р., на яку посилається позивач у позовній заяві, йде мова про заборгованість за Договором №20/8 на поставку продуктів споживання, про існування якого відповідачеві не відомо. Також, у зв'язку з тим, що у договорі № 85 від 01.11.2007 р. не вказано його предмету, відсутні специфікації, немає посилань на накладні, то зазначений договір є неукладеним.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
21.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" (Покупець) та Відкритим акціонерним товариством "Ялтинський м'ясозавод" (Постачальник) був укладений договір поставки № 85 (а.с. 7-10).
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що у порядку та на умовах, визначеними дійсним договором, Постачальник зобов'язується поставити товар, відповідно заявки (замовленню) Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити його на умовах, визначених цим договором.
Постачальник здійснює поставку товару у пункт доставки відповідно заявки (замовленню) Покупця своїм транспортним засобом та за свій рахунок. Пунктом доставки є універсам «Яблоко», який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. М. Залки, 17а (п. 2.1 Договору).
Заявка (замовлення) на партію товару оформлюється у письмовому вигляді та передається по факсу або через представника Постачальника. Можлива передача письмової заявки засобами електронної пошти (п. 2.2 Договору).
Загальна сума договору складає вартість товару, отриманого за всіма накладними (п. 5.1 Договору).
Покупець виконує сплату за поставлений товар шляхом безготівкових розрахунків. Оплата товару здійснюється Покупцем протягом 21 календарного дня. Днем здійснення платежу є дата списання коштів з поточного рахунку Покупця (п. 5.6 Договору).
Строк дії дійсного Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання по 31.12.2007 р. включно.
Дія договору кожного року автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік у випадку, якщо ні одна із Сторін не повідомить другу Сторону у письмовій формі про свій намір змінити або припинити його дію за 30 календарних днів до дня закінчення його дії.
Сторони не надали суду доказів розірвання договору або зміни його умов за спірний період, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що на час здійснення поставки товарів зазначений договір був чинний.
На виконання умов Договору позивачем був поставлений товар на загальну суму 25501,73 грн., що підтверджується товаро - транспортними накладними № 29881 від 08.08.2008 р., № 32639 від 26.08.2008 р., № 42557 від 28.10.2008 р. (а.с. 11-20).
Відповідач зазначений товар отримав, про що свідчить підпис представника позивача та печатка відповідача у зазначених накладних.
Проте, відповідач виконав свої обов'язки за договором щодо оплати отриманого товару лише частково на загальну суму 9227,97 грн., в результаті чого за ним склалася заборгованість за отриманий товар у розмірі 16273,76 грн., що і послужило підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м'ясозавод" із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У судовому засіданні та у відзиві на позов відповідач посилається на те, що оскільки у договорі № 85 від 01.11.20074 р. відсутній його предмет, немає специфікацій до нього, а також відсутнє посилання на те, що накладні є його невід'ємною частиною, то зазначений договір є неукладеним.
Крім того, відповідач у відзиві на позов посилається на недоведеність позивачем того, що товар за представленими накладними був прийнятий належним представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд", а також наявності повноважень у особи, якою підписано акт звірки розрахунків.
Суд зазначені заперечення не приймає у зв'язку з наступним.
Як було зазначено, п. 1.1 договору сторони погодили предмет договору, а саме предметом договору є поставка позивачем товару на адресу відповідача та приймання та сплата отриманого товару відповідачем на умовах цього договору.
Щодо відсутності специфікацій до договору, то умовами договору, зокрема п. 1.3 передбачено, що асортимент, кількість, ціна товару можуть оговорюватися у додатках (специфікаціях) до даного договору.
Тобто відповідно до наведеного пункту договору, складання додатків до нього (специфікацій) не є обов'язковим.
Крім того, як зазначалось, п. 5.1 договору сторони передбачили, що загальна сума договору складає вартість товару, отриманого за всіма накладними.
Відсутність у договорі посилань на те, що накладні є невід'ємною частиною договору, не спростовує висновку суду про те, що умовами договору сторони фактично узгодили поставку товару за цим договором саме по накладним.
Щодо посилань відповідача на недоведеність позивачем факту отримання товару відповідачем, суд зазначає наступне.
Як зазначалось, у накладних про отримання товару є печатки відповідача та підпис представника відповідача про отримання товару. Відповідач не надав суду доказів того, що зазначена печатка відсутня у відповідача.
Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що відповідачем платіжним дорученням № 2491 від 19.01.2009 р. було сплачено частку отриманого товару у розмірі 1000,00 грн. Із зазначеного платіжного доручення вбачається, що вказані грошові кошти були сплачені відповідачем на виконання умов договору № 85 від 01.11.2007 р.
Інших договорів між сторонами щодо того ж предмету і на той же час відповідачем суду не надано.
Відсутність замовлень відповідача не спростовує факту прийняття товару відповідачем за товаро - транспортними накладними № 29881 від 08.08.2008 р., № 32639 від 26.08.2008 р., № 42557 від 28.10.2008 р. відповідно до умов договору № 85 від 01.11.2007 р.
Вищевикладене спростовує твердження відповідача, викладені у відзиві на позов.
Як зазначалось, відповідачем на виконання умов договору № 85 від 01.11.2007 р. платіжним дорученням № 2491 від 19.01.2009 р було сплачено частку отриманого товару у розмірі 1000,00 грн.
Судом встановлено, що вказана сума у розмірі 1000,00 грн. була сплачена відповідачем 19.01.2009 р., тобто до звернення позивача з відповідним позовом до суду (10.02.2009 р. - згідно штампу поштового відділення на конверті, доданому до позовної заяви).
Отже на момент звернення з позовом до суду у позивача було відсутнє право вимоги на суму у розмірі 1000,00 грн. Таким чином в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.
Як зазначалось, у судовому засіданні представником позивача була надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 15554,75 грн., у зв'язку з тим, що 19.01.2009 р. відповідачем було сплачено частка боргу у розмірі 1000,00 грн.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Оскільки судом було встановлено, що сума заборгованості у розмірі 1000,00 грн. була сплачена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду про стягнення у тому числі зазначеної суми заборгованості, тобто у позивача було відсутнє право вимоги на зазначену суму, суд приходить до висновку, що заява про уточнення позовних вимог не підлягає задоволенню, оскільки за своїм змістом порушує права відповідача.
Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов'язання за договором по оплаті наданих послуг в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства зобов'язання за договором по оплаті за отриманий товар не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 15273,76 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29.05.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" ( 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 17а, ідентифікаційний код 34700645) на користь Відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м'ясозавод" ( 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Ізобільна, 7,ідентифікаційний код 00443714; р/р 26007515414531 в ЯВ № 515 КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010) 15273,76 грн. заборгованості, 152,98 грн. державного мита та 110,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 1000,00 грн. у задоволенні позову відмовити.
Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.