01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
20.05.09 р. № 21/066-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Поліщука В.Ю. (доповідач у справі),
суддів: Агрикової О.В.,
Жук Г.А.,
при секретарі судового засідання Олійник О.Л.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бучард»,
на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2009 року,
у справі № 21/066-08 (суддя Ярема В.А.),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бучард»(м.Слав'янськ, Донецька область),
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММІ-МАКЕТ»(м.Київ),
треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегельний завод»(Київська область),
Товариство з обмеженою відповідальністю «Безпека Сервіс»,
про визнання права власності на майно та витребування його з чужого незаконного володіння,
в судове засідання з'явились представники :
від позивача: Чевичелова Л.П. -кервіник (наказ №66к від 28.12.2005 року),
від відповідача: Мухіна О.Ю. -представник (довіреність від 14.04.2009 року), Лошаков Д.С. -представник (довіреність від 14.04.2009 року),
від ТзОВ «Кузьминецький цегельний завод»: Суткевич О.О. -представник (довіреність від 28.04.2009 року),
від ТзОВ «Безпека Сервіс»: Василевький В.К. -представник (довіреність №327 від 27.04.2009 року),
13.10.2008 року ТзОВ «Бучард»звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ТзОВ «ІММІ-МАРКЕТ»про визнання за позивачем права власності на наступне майно швелер 12,03+н/д 16 у кількості 1,515 т., швелер 9м 10П у кількості 1,545 т, швелер 9м 12П у кількості 18,042 т, швелер 12,03+н/д 14 у кількості 0,74 т, уголок бм+н/д 50x50x5 у кількості 3,196 т, уголок бм+н/д 63x63x6 у кількості 0,74 т. балка 14 у кількості 1,7 т, уголок 40x40x5 у кількості 19,121 т, лист рифлений 5х1250х5000у кількості 8,256 т, швелер 12м+н/д 8П у кількості 0,34 т, труба 80x80x4 у кількості 9,00 т; полоса 6х40у кількості 1,42 т, рельси Р24 у кількості 28,2 т; у голок 100x100 у кількості 0,252 т; лист г/к 4x1500x6000 у кількості 2,072 т, пісок перлітовий спучений рядовий М-75 у кількості 35,091 м\ катанка 6,5 у кількості 3,21 т., яке знаходиться за твердженням позивача на території ТзОВ «Кузьминецький цегляний завод»та зобов'язання відповідача повернути вказане майно ТзОВ «Бучард».
Рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2009 року у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Бучард»до ТзОВ «ІММІ-МАКЕТ»про визнання права власності на майно та витребування його із чужого незаконного володіння відмовлено повністю з посиланням на те, що позивачем не доведено обставин, на які він посилався при зверненні до господарського суду, а саме не підтверджено його право власності на майно, передачу цього майна відповідачеві та знаходження його у відповідача.
Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду ТзОВ «Бучард»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2009 року по справі №21/066-08 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги мотивовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.02.2009 року прийнято до провадження апеляційну скаргу ТзОВ «Бучард»на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2009 року у справі №21/066-08, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні 25.02.2009 року за участю представників сторін.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.02.2009 року у зв'язку з хворобою судді Андрейцевої Г.М., розгляд справи №21/066-08 призначено здійснити у складі колегії суддів: головуючого судді Поліщука В.Ю., суддів Зеленіної Н.І. та Фаловської І.М.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.02.2009 року, на підставі ст.27 ГПК України, за ініціативою апеляційного господарського суду, до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, було залучено ТзОВ «Кузьминецький цегельний завод», оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки вказаної особи щодо сторін у справі, а розгляд справи відкладено на 25.03.2009 року.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.03.2009 року, на підставі ст. 27 ГПК України, за ініціативою апеляційного господарського суду, до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, було залучено ТзОВ «Безпека Сервіс», оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки вказаної особи щодо сторін у справі, а розгляд справи відкладено на 29.04.2009 року.
Представники ТзОВ «Бучард»у судових засіданнях апеляційного господарського суду підтримали доводи, наведені в апеляційній скарзі, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи це доводами наведеними в апеляційній скарзі.
Представники ТзОВ «ІММІ-МАКЕТ»під час апеляційного провадження у справі заперечували проти доводів, наведених в апеляційній скарзі, просили рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні що відбулось 29.04.2009 року представники третіх осіб надали суду пояснення, з яких апеляційним господарським судом встановлено, що договірних стосунків з позивачем у справі треті особи не мають, спірне майно від позивача не отримували. Водночас, представники третіх осіб заперечували проти вимог апеляційної скарги та задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду 29.04.2009 року було оголошено перерву до 20.05.2009 року з метою надання можливості учасникам апеляційного провадження надати додаткові докази у справі.
В судовому засіданні 20.05.2009 року, за згодою уповноважених представників учасників апеляційного провадження було оголошено вступну та резолютивні частини судового рішення апеляційної інстанції.
Згідно зі ст.99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.
Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи №21/066-08 колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне.
Як вірно встановлено під час розгляду справи господарським судом першої інстанції, 22.05.2007 року між ТзОВ «ІММІ-МАКЕТ»(в тексті Договору -«Замовник») та ТзОВ «Бучард»(в тексті Договору -«Підрядник») було укладено Договори підряду №106/05 та №107/05, відповідно до умов яких, ТзОВ «ІММІ-МАКЕТ»(в тексті Договору -«Замовник») доручає, а ТзОВ «Бучард»(в тексті Договору -«Підрядник») забезпечує згідно з проектною документацією та умовами Договорів виконання робіт на свій ризик по будівництву камерної сушки та тунельної печі в комплексі і «під ключ»на об'єкті «Реконструкція незавершеного будівництва Кузьмінецького цеглового заводу»за адресою: с.Кузьминці, Кагарлицький район, Київська область (п. 1.1 Договору) (том 1, арк. справи 18-27).
Відповідно до п.1.2 вказаних Договорів, зміст та об'єми робіт, що доручаються на виконання Підряднику, визначені проектною документацією, що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п.3.1 Договору №106/05, договірна ціна робіт визначається у відповідності з узгодженими Замовником кошторисами, які є невід'ємною частиною Договору і складає 3150000 грн. 00 коп. (у тому числі податок на додану вартість).
Згідно з п.3.1 Договору №107/05, договірна ціна робіт визначається у відповідності з узгодженими Замовником кошторисами, які є невід'ємною частиною Договору і складає 3260000 грн. 00 коп. (у тому числі податок на додану вартість).
Оплата за вказаними Договорами підряду здійснюється шляхом сплати авансових платежів, наступних платежів та кінцевого розрахунку за виконані роботи (п.3.2 Договорів підряду).
Пунктом 7 вказаних Договорів підряду встановлено, що у випадку визначення сторонами в Договірній ціні поставки матеріалів для виконання робіт однією із сторін, остання здійснює їх поставку у відповідності з узгодженим графіком поставки матеріалів. У випадку поставки матеріалів Підрядником, Замовник узгоджує вибір продавця основних матеріальних ресурсів. При передачі матеріалів сторонами оформлюються накладні чи інші документи, де вказується найменування, кількість, вартість матеріалів, а також сертифікат якості продукції від заводу^виробника. Сторони погоджують Графік поставки матеріалів на весь об'єм робіт згідно Договору. Нормативна необхідність матеріалів, строки та кількість поставок визначаються згідно з узгодженою технічною документацією та Графіком виконання робіт. Сторони при необхідності, підтверджують Графік поставки матеріалів помісячно. Підрядник проводить з Замовником звірку по використаним матеріалам. Після закінчення будівництва, Підрядник повинен повернути залишок невикористаних матеріалів Замовнику протягом 10 днів, якщо інше не передбачено письмовою домовленістю сторін. Матеріали Замовника для виконання робіт передаються Підряднику на підставі його заявки. Згідно з п. 14.1 Договору, він вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін та третіх осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а спірне рішення Господарського суду Київської Полтавської області у цій справі має бути залишено без змін з наступних підстав.
Проаналізувавши зміст Договорів підряду №106/05 та №107/05 та враховуючи їх назву, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини, які ґрунтуються на договорах підряду та регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним, на виконання умов вищезазначених договорів, були придбані та завезені на будівельний майданчик відповідача наступні будівельні матеріали: швелер 12,03 +н/д у кількості 1,515т; швелер 9 м 10П у кількості 1,545 т; швелер 9 м 12П у кількості 18,042т; швелер 12,03+н/д 14 у кількості 0,74т; уголок бм+н/д 50*50*5 у кількості 3,196 т; уголок бм+н/д 63*63*6 у кількості 0,74 т; балка 14 у кількості 1,7 т; уголок 40*40*5 у кількості 19,121 т; лист рифлений 5*1250*5000 у кількості 8,256 т; швелер 12м+н/д 8П у кількості 0,34 т; труба 80*80*4 у кількості 9,00 т; полоса 6*40 у кількості 1,42 т; рельси Р24 у кількості 28,2 т; уголок 100*100 у кількості 0,252 т; лист г/к 4*1500*6000 у кількості 2,072 т; пісок перлітовий спучений рядовий М-75 у кількості 35,091 м. куб.; катанка 6,5 у кількості 3,21 т. (далі - Будівельні матеріали), які відповідач незаконно утримує, а тому позивач просить визнати за ним право власності на вказані матеріали на підставі ст.392 ЦК України та витребувати його з чужого незаконного володіння відповідача, на підставі ст.387 ЦК України.
Як визначено статтею 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
При цьому, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що застосування позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які є відповідачами за таким позовом, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах. Право власності осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм зобов'язального, а не деліктного, права. За таких обставин, по переконанню колегії суддів апеляційного господарського суду, позивачем не вірно обрано спосіб захисту права, оскільки спори щодо відносин, які виникли на підставі зобов'язальних відносин по договору підряду, мають врегульовуватися на підставі норм глави 61 ЦК України.
Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду додатково зазначає, що позивачем також помилково обрано спосіб захисту щодо спірних правовідносин і у вигляді віндикаційного позову (про витребування майна з чужого незаконного володіння).
У відповідності до норм ст.387 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Однак, предметом віндикаційного позову виступає вимога власника, який не володіє майном, до особи, яка незаконно заволоділа цим майном, про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння. За віндикаційнним позовом може бути витребувана лише індивідуально визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи (що неможливо у разі вибуття з володіння власника речей, визначених за родовими ознаками). У такому випадку інтереси власника можуть захищатися іншими способами (наприклад, позов про повернення безпідставно придбаного майна; про відшкодування шкоди тощо).
При цьому, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду, підставою віндикаційного позову будуть обставини, що підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, тобто факти, які доводять право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача тощо. Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин щодо спірного майна.
Водночас, господарський суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем заявлено позов про визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння будівельних матеріалів, які не визначені індивідуальними ознаками, тобто речей з родовими ознаками. Крім цього, позивачем не надано господарським судам належних доказів (документів), що підтверджують знаходження такого майна в натурі у відповідача у справі.
Навпаки, як свідчать пояснення представників відповідача та третіх осіб, вказане майно, у відповідача відсутнє.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування; не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, а також враховуючи, що спірні будівельні матеріали отримувались позивачем на виконання умов Договорів підряду №106/05 та №107/05 від 22.05.2007 року та факт не заперечення відповідачем права власності позивача на спірне майно, підстави для задоволення позову про визнання права власності на майно відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає вірними висновки господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, відповідно апеляційна скарга ТзОВ «Бучард»задоволенню не підлягає, а спірне судове рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2009 року у справі №21/066-08 має бути залишене без змін.
Керуючись ст.ст.43,33,34,43,99,101, п.1) ст.103, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бучард»на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2009 року у справі №21/066-08 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2009 року у справі №21/066-08 залишити без змін.
3 Матеріали справи №21/066-08 повернути до Господарського суду Київської області.
4. Копію цієї постанови надіслати учасникам судового провадження у справі.
Головуючий суддя Поліщук В.Ю.
Судді: Агрикова О.В.
Жук Г.А.
Дата відправки 29.05.09