83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.05.09 р. Справа № 37/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Товарної біржі „Даліса”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13500253
до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Український науковий центр технічної екології”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 00190390
про: стягнення заборгованості в сумі 224432,00грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача - Баздьоркін В.І. (за довіреністю № Б/н від 05.02.2009р.);
від Відповідача - Денисенко Н.В. (за довіреністю № б/н від 26.01.2009р.);
посадова особа - президент Товарної біржі „Даліса”, м. Донецьк, Запривода В.М.- не з'явився.
Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.
Згідно ст. 77 ГПК України судове засідання відкладалось з 05.03.2009р. на 17.03.2009р., з 17.03.2009р. на 31.03.2009р., з 31.03.2009р. на 16.04.2009р., з 16.04.2009р. на 28.04.2009р., з 28.04.2009р., з 28.04.2009р. на 19.05.2009р., з 19.05.2009р. на 28.05.2009р., у судовому засіданні 28.05.2009р. оголошено перерву на 29.05.2009р. для підготовки повного тексту судового рішення.
Товарна біржа „Даліса”, м. Донецьк (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Український науковий центр технічної екології”, м. Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 224432,00грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на проведення ним капітального ремонту непридатних для використання орендованих приміщень та здійснення поліпшень таких приміщень, не зарахування понесених витрат до орендної плати, внаслідок чого виникли підстави для поверненні таких витрат.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди нежитлового приміщення №15 від 02.04.2004р. та договір підряду № б/н від 16.04.2004р.; локальний кошторис №1-1; акт приймання виконаних робіт з ремонту внутрішніх приміщень офісу, лист №01-09 від 16.01.2009р.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 198, 199 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 510, 526, 527, 759, 760, 767, 776, 778 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 68-95), як на виконання вимог суду, так і задля підтвердження своєї позиції, а також:
- письмові пояснення №14-09 від 28.04.2009р. (а.с.а.с.143, 144) щодо надання витребуваних судом документів, погодження проведених ремонтних робіт, застосування строку позовної давності, звільнення від сплати орендної плати протягом періоду проведення ремонтних робіт згідно п. 5.7. договору оренди;
- лист №26-09 від 26.05.2009р. (а.с.а.с.182, 183), в якому викладені пояснення стосовно обґрунтованості розміру вартості виконаних робіт, визначених у кошторису, їх віднесення у повному обсягу до капітального ремонту та його проведення відповідно до п. 5.7. договору оренди, а також у якості підстав позовних вимог вказані приписи ст.776 Цивільного кодексу України.
Заявою (а.с.185), наданою у судовому засіданні 28.05.2009р., Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України змінив первісні підстави позову шляхом їх зведення до обґрунтування за ст. 776 Цивільного кодексу України.
Відповідач надав відзив на позов від 25.02.2009р. (а.с.а.с.30,31), в якому проти позову заперечив, посилаючись на сплив позовної давності, здійснення Відповідачем поліпшень майна без погодження із Орендодавцем, а також надав витребуванні судом документи для залучення у справу (а.с.а.с. 32-67, 99-110, 129-131, 137, 140, 155-174), у тому числі:
- лист від 26.02.2009р. з відомостями стосовно оформлення орендних правовідносин із Позивачем у період з 02.04.2004р. по поточний момент;
- пояснення від 16.03.2009р. стосовно: відомостей про узгодження кошторису; можливості віднесення робіт, вказаних у кошторисі, до капітального та поточного ремонтів; не нарахування орендної плати протягом визначеного у договорі періоду для здійснення ремонту приміщення; незафіксованих несправностей інженерних мереж; неузгодження перепланування приміщень;
- лист від 26.03.2009р. № 0-1/1274 стосовно банківських виписок з рахунків та первинних документів, пов'язаних з відображенням сплати і нарахування орендних платежів протягом періоду, визначеного в п. 5.7. договору оренди
17.03.2009р. суд, задля формування достатньої доказової бази, встановлення фактичних обставин справи і надання їм належної правової оцінки, дійшов висновку про необхідність виклику голови правління-генерального директора Відкритого акціонерного товариства „Український науковий центр технічної екології”, м. Донецьк, Миронова Е.М. та президента Товарної біржі „Даліса”, м. Донецьк, Заприводу В.М. в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України як посадових осіб для надання пояснень стосовно обставин розглядуваної справи.
Викликана посадова особа Відповідача у судові засідання з'явилась, надала пояснення від 26.03.2009р. (а.с.а.с.128) та 14.05.2009р. №0-1/1458 (а.с.а.с.155-159), в яких, серед іншого, зазначено про відсутність жодної підтверджуючої документації стосовно узгодження кошторису, в межах вартості якого визначені заявлені позовні вимоги, наявність сумнівів щодо узгодження підписання зазначеного кошторису з боку Відповідача, а також - міркування по суті обґрунтованості заявлених вимог. В подальшому, оглянувши у судовому засіданні наданий Позивачем оригінал кошторису, посадова особа підтвердила приналежність собі наявного у кошторисі підпису, про що склала відповідну заяву (а.с.176).
Незважаючи на неодноразові виклики суду, посадова особа - керівник Позивача, у судові засідання не з'являвся, необхідних пояснень не надав, у зв'язку із чим судом були вжиті заходи реагування, передбачені ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.
Представники сторін у судових засіданнях підтримали свою позицію, викладену письмово.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Позивачем документи та неявка викликаної посадової особи у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
02.04.2004р. між Відповідачем (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №15 (а.с.а.с. 7-9), згідно п.1.1, 1.2 якого Орендодавець передає Орендарю в строкове оплатне користування нежитлове приміщення 1-го поверху в будівлі ВАТ „УкрНТЕК”, загальною площею 189,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, б-р. Шевченка, 25, для використання під офіс Орендаря, строком до 31.12.2004р.
Як вбачається із Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.а.с.41, 42), будівля, в якій розташований об'єкт оренди, належить Відповідачу на праві приватної власності.
Положеннями п. 3.1. до обов'язків Орендаря, серед іншого, віднесено своєчасне проведення за свій рахунок поточного ремонту, усунення пошкоджень в орендованому приміщенні, які виникають з його вини.
Згідно домовленостей, викладений в п.п. 3.5., 3.6., 3.7. договору оренди:
- переобладнання і перепланування орендованого приміщення Орендар може здійснювати лише з письмового погодження Орендодавця, а також за умов попереднього погодження з пожежними службами та іншими компетентними органами і організаціями;
- ремонт, модернізація, прокладання нових інженерних комунікацій (систем опалення, енерго- та водопостачання, вентиляції тощо) може проводитися лише з письмового погодження Орендодавця;
- для визнання технічного стану інженерних мереж і необхідності проведення технічного ремонту Орендар зобов'язаний забезпечити допуск представників Орендодавця до орендованого приміщення.
Пункт 4.1. договору оренди передбачає вступ Орендаря у строкове платне користування приміщенням з моменту підписання акту приймання-передачі. Втім, вказаного акту до матеріалів справи сторонами не надано, проте, як вбачається із пояснень представників, такий акт складався, але не зберігся.
Пунктом 5.7. договору оренди встановлено, що Орендар протягом 100 днів з моменту укладання договору здійснює за свій рахунок ремонт у наданому приміщенні. За вказаний період орендна плата за користування приміщенням не вноситься. Згідно пояснень Позивача, викладених у листі №26-09 від 26.05.2009р. (а.с.а.с.182, 183) саме у відповідності до цього пункту договору був проведений капітальний ремонт приміщення в обсягах, визначених у локальному кошторисі (а.с.а.с. 11-18). Проведення ремонтних робіт, вартість яких за вказаним кошторисом заявлена до стягнення саме за цим пунктом договору підтверджує і Відповідач у поясненнях №0-1/1458 від 14.05.2009р. (а.с.а.с.155-159).
Згідно довідки Відповідача від 26.03.2009р. (а.с.131) протягом 100 днів з моменту укладання договору орендна плата Позивачу не нараховувалася, що кореспондується із змістом п. 5 пояснень останнього № 14-09 від 28.04.2009р. (а.с.а.с.143, 144).
Додатковою угодою № 1 від 31.12.2004р. (а.с.а.с.50, 72) сторонами продовжено строк договору оренди № 15 від 02.04.2004р. до 31.12.2005р. Як вбачається із наданих сторонами документів (а.с.а.с.43, 45-49, 51-65, 72-90) орендні правовідносини за вказаним договором сторонами були припинені за взаємною згодою шляхом укладання 01.08.2005р. договору оренди зі строком дії по 31.07.2006р., на виконання якого 01.08.2005р. сторони підписали акт приймання-передачі приміщення в оренду, а 31.07.2006р. - акт про повернення приміщення Орендодавцю.
В подальшому сторонами відносно цього ж приміщення укладалися договори оренди від 01.08.2006р., 01.07.2007р. та 01.07.2008р. із складаннями відповідних актів приймання-передачі.
16.04.2004р. між Позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „КВАНТЕН” (Підрядник) укладено договір підряду (а.с.а.с. 10а, 10б), згідно п.п.1.1., 1.3. якого Позивач доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по ремонту офісу Замовника, розташованого за адресою: м. Донецьк, б-р. Шевченка, 25. Об'єм, характер та вартість робіт, передбачених п.1.1 цього договору, встановлюється локальним кошторисом №1-1, погодженим сторонами та який є невід'ємною частиною даного договору.
Такий кошторис був складений та погоджений Відповідачем (а.с.а.с.11-18) на загальну суму 224432грн.
Розділ 3 зазначеного договору підряду фіксує домовленості сторін щодо порядку і строків виконання робіт:
- здача - приймання виконаних робіт оформлюється прийомо - здавальними актами (п. 3.1.);
- замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані Підрядником, протягом 2-х днів з дня пред'явлення їх до прийомки. Днем пред'явлення до прийомки виконаних робіт є день передачі Замовнику акта про виконані послуги (п.3.2.).
На виконання умов договору підряду Підрядником на замовлення Відповідача були виконані роботи, визначені у договорі та додатку до нього, на загальну суму з урахуванням вартості використаного обладнання та матеріалів - 224432грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт від 27.08.2004р. (а.с.а.с.19-25).
Доказів попереднього погодження вказаних робіт відповідно до умов п.п. 3.5. - 3.7. договору незважаючи на неодноразові вимоги суду до матеріалів справи не надано. Водночас, згідно довідки Відповідача №02-09 від 02.03.2009р. (а.с.95) вартість проведених ремонтних робіт у сумі 224432грн. Орендодавцем не була компенсована (у т.ч. взаємозаліком), що Відповідачем не спростовано.
При цьому, незважаючи на неодноразові вимоги суду, Позивачем до матеріалів справи не надано доказів оплати вказаних робіт відповідно до умов п.4.1 договору підряду.
Позивач звертався до Відповідача з листом №01-09 від 16.01.2009р. (а.с.а.с.26,27) з пропозицією про відшкодування вартості ремонтних робіт в сумі 224432,00грн.
У зв'язку із незадоволенням зазначеної вимоги, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов (а.с.а.с. 30-31).
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання зобов'язань з відшкодування вартості ремонтних робіт, здійснених в орендованому приміщенні.
Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору оренди нежитлового приміщення №15 від 02.04.2004р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
В контексті наведених норм укладений між сторонами договір оренди нежитлового приміщення №15 від 02.04.2004р. є належною підставою для виникнення зобов'язань, передбачених його умовами, у тому числі - щодо проведення ремонту.
Виходячи із наведеного Позивачем правового обґрунтування позову у розумінні визначення підстав позову в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, наданих до матеріалів справи доказів на їх підтвердження і формулювання позовних вимог, суд розцінює останні саме як вимоги про відшкодування вартості здійснених ремонтних робіт в порядку ч. 3 ст. 776 Цивільного кодексу України.
При цьому, первісні посилання Позивача на приписи ст. 778 Цивільного кодексу України, що регламентує правовідносини, пов'язані із поліпшенням орендованого приміщення, судом до уваги не приймаються, зважаючи на пояснення представника Позивача щодо правових підстав позовних вимог, надані у судовому засіданні 19.05.2009р., та викладені в подальшому письмово у листі від 26-09 від 26.05.2009р. (а.с.а.с.182, 183) і заяві, наданій 28.05.2009р.(а.с.185), що у сукупності кваліфікується судом в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України як зміна підстави позову та її остаточне визначення.
В контексті зазначеного вилучення Позивачем із обґрунтування вимог обставин щодо поліпшень об'єкту оренди суд відхиляє заяву Відповідача про застосування річного строку позовної давності згідно приписів ч. 1 ст.786 Цивільного кодекс України, оскільки за змістом наведеної норми такий скорочений строк встановлюється саме до вимог про відшкодування вартості витрат на поліпшення речі, а не вимог про відшкодування вартості здійсненого капітального ремонту.
В свою чергу, за змістом ст. 776 Цивільного кодексу України можливість Орендаря (Наймача) вимагати у Орендодавця (Наймодавця) відшкодування вартості ремонту вимагає наступної сукупності умов:
- здійснений Орендарем ремонт є капітальним;
- проведення капітального ремонту віднесено до обов'язків Орендодавця;
- не проведення Орендодавцем капітального ремонту речі перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору.
Між тим, Позивачем не доведено належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами наявності зазначеної сукупності умов.
Так, ч. 2 ст. 776 Цивільного кодексу України формулює загальне правило, згідно якого проведення капітального ремонту покладається на Орендодавця. Проте, вказане правило не забороняє встановлення іншого за домовленістю сторін - є диспозитивним.
Між тим, за результатами сукупного аналізу змісту п.п.3.5., 3.6. та 5.7. договору, суд дійшов висновку про те, що сторони дійшли згоди про покладання обов'язку з проведення ремонтних робіт стосовно орендованого приміщення, у тому числі - капітальних, Орендарем. Правильність віднесення факту виконання робіт за наявним у матеріалах справи кошторисом до реалізації положень п. 5.7. договору підтверджується поясненнями обох сторін договору, що в контексті приписів ст.ст. 213, 637 Цивільного кодексу України достатньою мірою дозволяє визначити сутність відповідної домовленості.
Відтак, оскільки сторони дійшли згоди щодо проведення капітальних робіт Орендарем, остільки Орендодавець звільнений від обов'язку з їх проведення. Вказане за змістом ч. 1 ст. 19 Конституції України та ч.2 ст. 14 Цивільного кодексу України, згідно яких ніхто не може бути приміщений робити того, що не є обов'язковим за законодавством, унеможливлює правомірне спонукання Відповідача до проведення цих робіт, а отже - і його перебування у статусі зобов'язаної перед Позивачем сторони за цим конкретним обов'язком у сфері орендних правовідносин.
У світлі кореспондуючого зв'язку між правами та обов'язками учасників зобов'язання за змістом ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України, відсутність обов'язку унеможливлює і існування права вимагати його виконання, а отже - і об'єктивну неможливість порушення такого відсутнього права з боку Відповідача.
Таким чином, якщо Відповідач згідно умов договору не повинен був проводити ремонтні робіт, обов'язок із здійснення яких покладений на Позивача, останній проводив такі роботи не замість Орендодавця, а безпосередньо як визначений належних суб'єкт. Між тим, за змістом ст. 776 Цивільного кодексу України питання щодо відшкодування вартості проведеного ремонту може порушуватися виключно у разі здійснення ремонтних робіт Орендарем замість Орендодавця, який ухилявся від виконання відповідних обов'язків.
Поряд із неможливістю висування вимог в порядку ч. 3 ст. 776 Цивільного кодексу України внаслідок встановленого у договорі обов'язку із здійснення капітального ремонту Орендарем, суд звертає увагу Заявника позову і на недоведеність належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами наявності іншого обов'язкової умови із зазначених вище, а саме - не проведення капітального ремонту речі перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору.
Дійсно, до матеріалів справи не надано доказів перебування приміщення на момент укладання договору оренди у неналежному для подальшого використання стані, який за змістом ч.3 ст.767 Цивільного кодексу України має визначатися в момент передання майна, а отже - має відображатися в акті приймання-передачі.
В свою чергу, домовленість сторін, викладена у п. 5.7. договору відносно проведення ремонтних робіт Орендарем протягом 100 днів і звільнення останнього у цей період від орендних платежів не встановлює принципову непридатність об'єкту оренди для його використання Орендарем в отриманому від Орендодавця стані за призначенням, вказаним в п.1.1. договору - під офіс.
Відсутність права вимагати проведення ремонтних робіт Орендодавцем та недоведеність неможливості використання об'єкту оренду у первісному стані згідно умов договору зумовлює і відсутність правових підстав вимагати відшкодування вартості таких робіт у разі їх здійснення Орендарем, що має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначений висновок суду у повній мірі узгоджується із приписами ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, згідно яких можливість застосування будь-якого способу судового захисту передбачає наявності як певного права (інтересу), так і його порушення на момент звернення до суду.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на рахунок позивача у повному обсягу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Товарної біржі „Даліса”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13500253) до Відкритого акціонерного товариства „Український науковий центр технічної екології”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00190390) про стягнення заборгованості в сумі 224432,00грн. у повному обсягу.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 29.05.2009р. оголошено та підписано повний текст судового рішення.
3. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Попков Д.О.