про повернення позовної заяви
06.03.14р. Справа № 904/1400/14
Суддя Кармазіна Л.П. , розглянувши матеріали
за позовом Шацького районного споживчого товариства, Волинська область, смт. Шацьк
до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД",
м. Дніпропетровськ
про стягнення 19 800,00 грн.
Шацьке районне споживче товариство звернулось до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД" про стягнення 19800,00 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
По-перше: Відповідно до ч.1 п.3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, оскільки письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.03р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем до позову долучено додатки які не засвідчені належним чином, а саме без зазначення слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч вимог, позивачем надано ксерокопії документів, що не можуть бути доказами, оскільки належним чином не засвідчені.
По-друге: Частиною 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення, який відповідає спеціалізованій формі бланків №107.
Відповідно до п. 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Відповідно до ст. 36 ГПК України письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
В якості доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, позивачем надано ксерокопії опису вкладення та поштової квитанції, що не можуть бути належними доказами направлення копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами на адресу відповідача, оскільки частиною 1 ст. 57 ГПК України надання цих документів, що підтверджують відправлення, не передбачено в копіях, тому такі докази подаються тільки в оригіналі.
Крім того, як вбачається з наданої позивачем ксерокопії поштового опису вкладення, позивач направив на адресу відповідача позовну заяву про виплату страхової суми, тоді як подана до суду позовна заява про виплату страхової суми №15 від 24.02.2014 року, у зв'язку з чим суд не має можливості встановити, яку саме позовну заяву направлено на адресу відповідача.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Отже, позивач не надав належних доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення, що є порушенням вимог 54 - 57, 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Керуючись п. 3, 6 ч. 1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додатки:- позовна заява з доданими до неї матеріалами на 28-х аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення №40 від 27.01.2014 року про сплату судового збору.
Суддя Л.П. Кармазіна