04.03.14р. Справа № 904/156/14
За позовом відкритого акціонерного товариства "БОГУСЛАВСЬКА СІЛЬГОСПТЕХНІКА", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "АГРО-СОЮЗ", с. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
про стягнення 231 046 грн. 27 коп.
Суддя Кармазіна Л.П.
Представники:
від позивача - представник не з'явився
від відповідача - представник не з'явився
Відкрите акціонерне товариство "БОГУСЛАВСЬКА СІЛЬГОСПТЕХНІКА" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "АГРО-СОЮЗ" про стягнення 231 046, 27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №13082301 від 23.08.2013 року, щодо оплати за виконані позивачем роботи з переобладнання та модернізації причіпного культиватора шир. Захвату 12м. та АВЖУ-2.
Ухвалою господарського суду від 13.01.2014 року, порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 28.01.2014 року.
28.01.2014р. представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до судового засідання надіслав клопотання, яким позивач зазначив, що в силу об'єктивних обставин, не має змоги забезпечити явки повноважного представника в судове засіданні, просить суд розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі. На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.01.2014р., надіслав до суду супровідним листом витяг-роздруківку з офіційного сайту ДП "Інформаційно-ресурсний центр", щодо відповідача станом на 14.01.2014р. та докази направлення на адресу відповідача акту звірки взаєморозрахунків. Крім того, для огляду в судовому засіданні позивачем надано оригінали документів доданих до позову.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позов до справи не надав, до судового засідання надіслав факсимільним зв'язком клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з погодними умовами.
Ухвалою господарського суду від 28.01.2014 року розгляд справи відкладено на 18.02.2014р., у зв'язку з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.
Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області №156 від 18.02.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Кармазіної Л.П. з 06.02.14р. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.13р. (протокол від 20.12.13р.) та наказом голови господарського суду Дніпропетровської області № 23-О від 24.12.13р. справу №904/156/14 передано на розгляд судді Красоті О.І.
Ухвалою суду від 18.02.2014р. справа №904/156/14 прийнята до свого провадження суддею Красота О.І., а розгляд справи призначено на 04.03.2014р.
У зв'язку з поверненням судді Кармазіної Л.П. з лікарняного, на підставі доповідної записки судді Красоти О.І. від 03.03.14р. справу №904/156/14 передано на розгляд судді Кармазіній Л.П.
Ухвалою суду від 03.03.2014р. справа №904/156/14 прийнята до свого провадження суддею Кармазіною Л.П., а розгляд справи призначено на 04.03.2014р.
04.03.2014р. представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання, яким просив суд розглянути спір за наявними документами без участі уповноваженого представника, оскільки позивач не має змоги забезпечити явку останнього до суду. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.(а.с.69)
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення поштового відправлення (а.с.71), до судового засідання подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідачем не порушено строку оплати, оскільки договір вважається неукладеним внаслідок непогодження сторонами таких істотних умов договору, як умови про якість робіт, що свідчить про непогодження сторонами предмету договору, також як зазначає відповідач договір не містить умови та строк дії договору. На підставі викладеного відповідач зазначає, що оскільки договір не був укладений, тому ні договір, ні додаткова угода до нього не можуть визначати строків оплати робіт. Отже, позовні вимоги, обґрунтовані порушенням договору, який не був укладений - є безпідставними.(а.с.72)
Суд вважає, що сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідно до п.3.9.2. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
04.03.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято рішення.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Між відкритим акціонерним товариством "БОГУСЛАВСЬКА СІЛЬГОСПТЕХНІКА" (виконавець-позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "АГРО-СОЮЗ" (замовник - відповідач) укладено договір №13082301 від 23.08.2013 року, відповідно до умов якого замовник замовляє, а виконавець виконує роботи з переобладнання та модернізації причіпного культиватора шир. захвату 12м. та АВЖУ-2 далі - роботи. (а.с.14)
Відповідно до п.1.1. договору, відомості про комплектуючі та роботи наведені в додатку №1, до даного договору, який є його невід'ємною частиною.
Додатком №1 до договору від 23.08.2013 року між сторонами досягнуто згоди про комплектацію та послуги, а саме: - система комп'ютерного контролю Bravo-180 у кількості 9 шт.; - пусконалагоджувальні роботи культиватора та АВЖУ- 2 у кількості 72 год.; - к-т «на одну лапу культиватора та АВЖУ-2» у кількості 351 шт.; - к-т «обладнання для внесення ам. води для культиватора 12м.» у кількості 9 шт. (а.с.15)
На підставі п. 2.1. договору, в редакції додаткової угоди від 23.08.2013р., загальна сума договору становить 437 151 гривня 90 копійок.
Відповідно до п.3.1. договору, розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок.
Пунктом 3.2. договору, встановлено порядок оплати - передплата 50% від суми договору - 216625,95 грн., у тому числі ПДВ 36104,32 грн., підлягає сплаті виконавцю у строк до 28 серпня 2013 року.
На підставі п.3.3. договору, в редакції додаткової угоди від 23.08.2013р., доплата - 50% від суми договору - 216625, 95 грн., у тому числі ПДВ 36104, 32 грн., підлягає сплаті виконавцю у строк до 10 вересня 2013 року.
По закінченню робіт виконавець надає замовнику акт виконаних послуг на ремонт культиватора 12м. та АВЖУ-2, який повинен бути підписаний замовником при отриманні культиватора та АВЖУ-2 після переобладнання. (п.4.1. договору)
На виконання вимог укладеного договору, 30.09.2013 року позивач виконав роботи на загальну суму 437151 грн. 90 коп., які обумовлені між сторонами, а відповідач прийняв такі роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання виконаних робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача, а саме:
- акт здачі-приймання виконаних робіт №Р-13093005 від 30.09.2013 року на суму 433251 грн. 90 коп. (а.с.17)
- акт здачі-приймання виконаних робіт №А-13093021 від 30.09.2013 року на суму 3900 грн. 00 коп. (а.с.18).
Як вбачається з вищезазначених актів, сторони погодили, що всі роботи вказані у актах, виконані в обумовлені терміни і в обсязі, що задовольняє вимоги замовника (відповідача).
Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач за виконані позивачем роботи, розрахувався частково на загальну суму 216 626 грн. 00 коп., сплативши 04.09.2013р. -150 000 грн. 00 коп., 19.09.2013р.- 15750 грн. 00 коп. та 19.09.2013р.-50876 грн. 00 коп., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 220 525 грн. 85 коп.
На підставі п.2 додаткової угоди до договору, яким передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання замовник, зобов'язаний сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості неоплачених послуг (суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання) за кожен день прострочки, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 7471 грн. 34 коп.
На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 1724 грн. 16 коп. та індекс інфляції у розмірі 1324 грн. 92 коп.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору №13082301 від 23.08.2013 року, виконав належним чином, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача. (а.с.17-18)
Доказів повної оплати виконаних позивачем робіт, матеріали справи не містять.
Зобов'язання відповідача щодо оплати за виконані роботи передбачено умовами договору та нормами законодавства.
Відповідачем повну оплату виконаних позивачем робіт не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.
Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ст. 530 ЦК України )
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, з приводу того, що договір вважається неукладеним внаслідок непогодження сторонами таких істотних умов договору, як умови про якість робіт, що свідчить про непогодження сторонами предмету договору, також як зазначає відповідач договір не містить умови та строк дії договору, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.1 ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Частиною 7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 року " Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.
Відтак, суд дослідивши спірний договір встановив, що даним договором та додатками до нього, між сторонами погоджено істотні умови договору, станом на час розгляду справи даний договір не визнано недійсним, а також враховуючи, що дії сторін (надання послуг позивачем, прийняття цих послуг відповідачем) свідчать про фактичне виконання сторонами укладеного договору, тому заперечення відповідача є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідач основного боргу за договором №13082301 від 23.08.2013 року, обґрунтовані належними доказами, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 220 525 грн. 85 коп.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 471 грн. 34 коп., суд зазначає наступне:
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).
На підставі п.2 додаткової угоди до договору, передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання замовник, зобов'язаний сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості неоплачених послуг (суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання) за кожен день прострочки.
З огляду на зазначені обставини справи та приписи законодавства, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.5) доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 7471 грн.34 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 1324 грн. 92 коп., суду зазначає наступне:
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1324 грн. 92 коп. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Виходячи з того, що факт надання позивачем послуг та прийняття їх відповідачем є доведеним матеріалами справи, а оплата наданих позивачем послуг відповідачем проведена не була, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 1724 грн. 16 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за виконані позивачем роботи встановлено судом та доведено матеріалами справи.
Також, суд встановив, що при звернені з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4630 грн. 00 коп., тоді як судовий збір за подання позовної заяви про стягнення 231 046 грн. 27 коп. складає 4620 грн. 93 коп., таким чином позивачем переплачено до Державного бюджету України судовий збір у сумі 9 грн.07 коп.
На підставі наведеного, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, тому підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету 9 грн. 07 коп. судового збору.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "АГРО-СОЮЗ" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, буд. 1, код ЄДРПОУ 31682313) на користь відкритого акціонерного товариства "БОГУСЛАВСЬКА СІЛЬГОСПТЕХНІКА" (код ЄДРПОУ 03744178) суму основного боргу у розмірі 220 525 грн. 85 коп., пеню у розмірі 7 471 грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 1724 грн. 16 коп., індекс інфляції у розмірі 1324 грн. 92 коп. та суму судового збору у розмірі 4620 грн.93 коп.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути відкритому акціонерному товариству "БОГУСЛАВСЬКА СІЛЬГОСПТЕХНІКА" (код ЄДРПОУ 03744178) з державного бюджету України 9 грн.07 коп. суму надмірно сплаченого судового збору, про що видати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Кармазіна
Повне рішення складено 04.03.2014р.