04 березня 2014 року Справа № 160974/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді - Хобор Р.Б.,
суддів - Попка Я.С., Яворського І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 травня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення сум допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку,-
18.08.2011р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня 2011р. по серпень 2011р. у розмірі 2219,22 грн. покликаючись на те, що вона має право на отримання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон №2811-ХІІ).
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 травня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржила позивач, яка вважає, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Департаменті соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради як незастрахована особа та отримує допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України "Про допомогу сім'ям з дітьми" №2811-ХII, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, частиною 1 статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені відповідні зміни до Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Зокрема, змінами до статті 13 Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми" його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було виключено статті 40-44.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі й пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо виключення статей 40-44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми".
Частиною третьою статті 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік"(Закон № 2154-VI) було визначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми" (пункт 1 Порядку). Новий акт Уряду на виконання статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" не приймався.
Крім того, за змістом пункту 17 цього Порядку право на виплату допомоги мають особи, зазначені в статті 13 Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми", яка на час виникнення спірних відносин поширювала свою дію щодо виплати допомоги лише на незастрахованих осіб.
Аналогічні правовідносини склалися і у 2011 році, оскільки а ні Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", а ні іншими Законами, не встановлювалось на 2011 рік іншій, ніж у Законах №2811-ХII та №2240-III розмір допомоги, а дії Законів про державний бюджет діяли лише у відповідних роках.
Виходячи з викладеного, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів одночасно зазначає про відсутність підстав для виплати спірної допомоги в подальшому поза межами зазначених у позовній заяві строків, оскільки предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи такий факт порушення права позивача в майбутньому відсутній.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст.160, ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 травня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 27 травня 2011 року по 31 серпня 2011 року включно.
Зобов'язати Департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради провести нарахування та виплату ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 27 травня 2011 року по 31 серпня 2011 року включно. В задоволенні решти позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді Я.С. Попко
І.О. Яворський