Справа: № 826/10592/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
05 березня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолічильник" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолічильник" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплолічильник" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2013р. № 0001832260, № 0001852260 та № 0001842260.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолічильник" відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем з 13.05.2013р. по 17.05.2013р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Теплолічильник» з питань достовірності, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «УкрТурПром ВС» за період квітень 2011 року, за результатами якої складено акт від 24.05.2012р. № 1702/22-621-32592491 (далі - акт від 24.05.2012р.).
Підставою для прийняття акту від 24.05.2012р. була інформація, яка міститься в акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.06.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «УкрТурПром ВС», на підставі чого відповідачем зроблено висновок, що господарські операції між позивачем та ТОВ «УкрТурПром ВС» фактично не відбувались, так як у ТОВ «УкрТурПром ВС» відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби.
Згідно з висновками акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено суму сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 118 364,00 грн. та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 90 018,00 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ на суму 12 908,00 грн.
За наслідками встановлених порушень позивачу винесено податкові повідомлення-рішення від 11.06.2013р.:
- № 0001832260, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 112 523,00 грн., в т.ч. основного платежу 90 018,00 грн. та 22 505,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0001852260, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 147 955,00 грн., у тому числі 118 364,00 грн. основного платежу та 29 591,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0001842260, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 12 908,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки угода укладена позивачем з контрагентом - ТОВ «УкрТурПром ВС» є фіктивною, в свою чергу позивач не надав належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.
Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «УкрТурПром ВС» укладено договір, предметом якого є поставка блока модульного системи опалення типу МТП-ОН 26-1424 та блока модульного системи ГВП типу МТП-ОН 26-928.
На підтвердження виконання умов даного договору в матеріалах справи містяться податкові накладні від 12.04.2011р. № 176 та 177 видані ТОВ «УкрТурПром ВС» позивачу (а.с. - 57-58). Факт отримання товару від ТОВ «УкрТурПром ВС», а саме блока модульного системи опалення типу МТП-ОН 26-1424 підтверджується видатковою накладною №13-5 від 13.05.11р. (а.с. - 64) на підставі рахунку-фактури №2403/5 від 24.03.11р. (а.с. - 67) за попередньою оплатою товару, факт оплати підтверджується платіжним дорученням №947 від 12.04.11 p. (а.с. - 80) та випискою з особового рахунку від 12.04.2011р. (а.с. - 171). Факт отримання блока модульного системи ГВП типу МТП-ОН26-928 підтверджується видатковою накладною №13-6 від 13.04.11 р. (а.с. - 63) на підставі рахунку-фактури №2403/6 від 24.03.11р. (а.с. - 68) за попередньою оплатою товару, факт оплати підтверджується платіжним дорученням №948 від 12.04.11р. (а.с. - 79) та випискою з особового рахунку від 12.04.2011р. (а.с. - 171), товар приймався ОСОБА_4
Згідно виписаних рахунків-фактури ТОВ «УкрТурПром ВС», товар поставлявся на склад ТОВ «Теплолічильник» за рахунок та транспортом ТОВ «УкрТурПром ВС», про що свідчать видаткові накладні в яких зазначено вид товару, одиницю виміру, вартість та кількість.
На підтвердження того, що в позивача є складські приміщення в матеріалах справи міститься договір від 12.11.2007р. про оренду нежилого приміщення загальною площею 190,2 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 136 (а.с. - 157-164).
Враховуючи те, що позивач самостійно не здійснював транспортування товару наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних не впливає на формування податкового кредиту та на валові витрати позивача при взаємовідносинах з ТОВ «УкрТурПром ВС».
Як вбачається з матеріалів справи, на момент здійснення операцій поставки контрагент позивача - ТОВ «УкрТурПром ВС» було зареєстровано як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, йому було присвоєно індивідуальний податковий номер, а свідоцтво платника податку на додану вартість вказаного суб'єкту господарювання не було анульовано.
Окрім того, в матеріалах справи наявні докази подальшого використання товару у господарській діяльності позивача. Придбаний в ТОВ «УкрТурПром ВС» товар в подальшому був використаний для виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до договору від 18.03.2011р. № 010311 укладеного між позивачем та ТОВ «Готельно-розважальний комплекс «Столиця» (а.с. 39- 43).
На підтвердження виконання умов даного договору в матеріалах справи містяться податкові накладні: - від 01.04.2011р. №1; - від 05.04.2011р. №2; - від 06.04.2011р. №3; - від 10.05.2011р. №2; - від 06.06.2011р. №2; - від 07.06.2011р. №3; - від 01.07.2011р. №1 (а.с. - 54-56, 59-62).
Факт оплати будівельно-монтажних робіт підтверджується виписками з особового рахунку за 04.04.2011р., 05.04.2011р., 06.04.2011р., 10.05.2011р., 06.06.2011р., 07.06.2011р., 01.07.2011р. (а.с. - 69-78).
Відповідно до акту приймання-передавання обладнання №1, обладнання отримане від ТОВ «УкрТурПром ВС» передане позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Готельно-розважальний комплекс «Столиця» на виконання умов договору від 18.03.2011р. № 010311 (а.с. - 170).
Отже, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання зазначених договорів, позивачем надані видаткові і податкові накладні та банківські виписки про рух грошових коштів. В свою чергу відповідачем не надано доказів повернення коштів на рахунок позивача за вказаними операціями.
Також, відповідачем не зазначено жодних заперечень щодо змісту вказаних первинних документів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо правомірності нарахування податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1. статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно пункту 198.2. статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3. статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодекс (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
Позивач відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України використав право на віднесення сум податку до податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товару від ТОВ «УкрТурПром ВС» на підставі виписаних ним податкових накладних, що містили всі необхідні обов'язкові реквізити та підписані уповноваженою особою, скріплені печаткою підприємства з урахуванням наявності у даного контрагента свідоцтва про реєстрацію, свідоцтва платника податку на додану вартість, які на час співпраці, були видані відповідними державними органами і достовірність відомостей не викликала сумнівів.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних, виданих останньому постачальником.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності податкової накладної, що належним чином оформлена.
Таким чином, відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни, та як наслідок не прийняття до уваги первинних документів та податкових накладних вказаних контрагентів та виключення сум ПДВ за ними зі складу податкового кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що зазначені господарські операції носили реальний характер та були виконані сторонами належним чином, а тому підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не вбачається.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Теплолічильник» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолічильник" - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 11.06.2013р. № 0001832260, № 0001852260 та № 0001842260.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Постанова складена у повному обсязі 07.03.2014 року.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.