Справа: № 810/4338/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
05 березня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карнет Плюс» до Броварської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року задоволено позов ТОВ «Карнет Плюс», визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Київській області № 0003462203 та № 0003442203 від 25.06.2013.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Карнет Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Рекламна агенція «Маркетингком» за період з 01.04.2011 по 30.06.2011.
За результати проведеної перевірки був складений акт від 20.05.2013 № 428/22-5/31648017 про результати проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Карнет Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Рекламна агенція «Маркетингком» за період з 01.04.2011 по 30.06.2011.
На підставі акту перевірки відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0003462203 та № 0003442203 від 25.06.2013.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, позивачем було укладено договори, а саме з ТОВ «Рекламна агенція «Маркетингком» № 010625 «с» від 01.06.2011 щодо виконання робіт (надання послуг) та договір № 010625 «р» від 01.06.2011 про організацію рекламної діяльності.
Відповідно до умов договору № 010625 «с» від 01.06.2011 контрагент позивача надає йому послуги щодо брендингу, монтаж рекламних полотен, друк на дзеркальних плівках, послуги широкоформатного друку, обробка та упаковка рейок для кріплення пачок та виготовлення та монтаж скляних панелей.
Згідно договору № 010625 «р» від 01.06.2011 його предметом було розміщення в ефірі телевізійних каналів мовлення рекламних матеріалів.
На підтвердження реальності надання послуг контрагентом представником позивача було надано копії вищевказаних договорів, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, оборотно-сальдові відомості за рахунками, штатний розпис щодо чисельності працюючих на підприємстві позивача, фотокартки з зображенням робіт, що були виконанні на умовах договору, договори позивача з ТОВ «Старт Продакшин» № 27122010 від 27.12.2010, з ТОВ «Відео - Інтернешнл - Україна» № 01/04-01 від 01.04.2010 та з ТОВ «Максимус Едвертайзинг» щодо наявності у позивача відповідних замовлень.
При цьому необхідно зазначити, що первинні бухгалтерські документи, копії яких надані позивачем до перевірки (видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні) в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також дають змогу стверджувати, що вони відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки, містять в собі всі необхідні реквізити (назви підприємств від імені яких складений документ, назви документів та дати їх складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів).
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що зазначені первинні документи та викладені обставини справи свідчать про реальність здійснення господарських операцій позивача із зазначеними вище контрагентами.
З огляду на встановлене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Київській області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.