Справа: № 2-а-3310/11 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипник В.Ф.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
26 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області на постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 26 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернулася до Жашківського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області про зобов'язання нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 26 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
ОСОБА_2 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Закон України «Про державний бюджет України на 2010 рік» збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Щодо кінцевої дати задоволення позову по дату винесення судового рішення, то судова колегія приходить до висновку про необхідність зміни судового рішення в цій частині, а саме: до 22.07.2011 року, з огляду на наступне.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» передбачено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 року № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 року, тому строк нарахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід обмежити 22.07.2011 року.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні в частині задоволення позовних вимог по 22.07.2011 року включно у зв'язку з порушенням норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 26.08.2011 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 по «дату винесення судового рішення» - змінити на « 22.07.2011 року».
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Старова Н.Е.