Справа: № 826/10544/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
27 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Дочірнє підприємство «Лакталіс-Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000232310 від 11 квітня 2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, головним державним податковим ревізором - інспектором відділу адміністрування та моніторингу відшкодування ПДВ управління контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби Перець Є.В. на підставі направлення № 233 від 04 березня 2013 року та наказу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків № 220 від 04 березня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП «Лакталіс-Україна» (код ЄДРПОУ 25593656) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 3 309 377,00 грн., бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі 37 767 030,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ за грудень 2012 року, поданій за відповідний звітний період (вх. № 9085505708 від 21 січня 2013 року з урахуванням уточнюючих розрахунків), згідно із затвердженим планом перевірки, наведеним у додатку до акту.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки № 328/40-20/23-20/25593656 від 22 березня 2013 року, в якому встановлено наступні порушення позивачем норм податкового законодавства: п. 200.1, п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 ПК України, чим занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за грудень 2012 року на загальну суму 3 755 903,00 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; п. 200.1, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 ПК України, чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 37 767 030,00 грн. за грудень 2012 року; п. 9.3, п. 11.1 Порядку заповнення форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення, затвердженого наказом ДПА України № 1002 від 24 грудня 2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України № 1402/18697 від 29 грудня 2010 року.
11 квітня 2013 року відповідачем, на підставі акта перевірки, прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000232310, яким позивачу, за порушення пп. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п.п. 200.1, 200.4, 200.14 ст. 200 ПК України, зменшено суму бюджетного відшкодування, у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, з податку на додану вартість в сумі 37 767 030,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 9 447 757,50 грн., всього в сумі 47 214 787,50 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що 04 грудня 2012 року відповідачем складено (попередній) акт перевірки № 1390/40-20/25593656 з питань достовірності нарахування ДП «Лакталіс-Україна» від'ємного значення ПДВ за вересень 2012 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з червня 2010 року по серпень 2012 року.
На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001504020, № 0001514020 від 20 грудня 2012 року.
Зокрема, податковим повідомленням-рішенням № 0001504020 від 20 грудня 2012 року позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 38 134 663,00 грн.
Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення № 0001504020 від 20 грудня 2012 року, відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, податковий орган вважає, що ДП «Лакталіс-Україна» добровільно відмовилось від отримання суми бюджетного відшкодування в розмірі 38 134 663,00 грн., внаслідок чого до відома позивача доведено, що зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.
Водночас, податковим повідомленням-рішенням № 0001514020 від 20 грудня 2012 року позивачу за порушення пп. 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено розмір від'ємного значення в сумі 367 633,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважає, що спірна сума від'ємного значення ПДВ в розмірі 37 767 030,00 грн. автоматично внесена в картку особового рахунку позивача, що ведеться в органі ДПС, внаслідок чого ДП «Лакталіс-Україна» неправомірно визначено в р. 23.2 декларації з ПДВ за грудень 2012 року суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових періодів) в розмірі 37 767 030,00 грн., оскільки така сума обліковувалась за позивачем.
Крім того, контролюючий орган зазначає, що ДП «Лакталіс-Україна» в декларації з ПДВ за грудень 2012 року не враховані результати попередньої перевірки (акт № 1390/40-20/25593656 від 04 грудня 2012 року), внаслідок чого останнім безпідставно віднесено до р. 23.2 декларації за грудень 2012 року суми ПДВ в розмірі 37 767 030,00 грн., чим порушено п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування в сумі 37 767 030,00 грн., яка підлягає зменшенню.
Проте, колегія суддів зазначає, що згідно з актом звірки від 31 грудня 2012 року по ПДВ за період з 01 січня 2012 року по 30 грудня 2012 року за ДП «Лакталіс-Україна» не обліковувалось від'ємне значення ПДВ в сумі 37 767 030,00 грн.
Згідно з актом звірки № 2990-20 від 27 травня 2013 року, лише станом на 01 лютого 2013 року в картці особового рахунку позивача контролюючим органом відображено від'ємне значення ПДВ в розмірі 37 767 030,00 грн.
Таким чином, безпідставним є твердження відповідача про автоматичне включення такої суми до облікових даних ДП «Лакталіс-Україна» на підставі податкових повідомлень-рішень № 0001504020, № 0001514020 від 20 грудня 2012 року.
Крім того, відповідні суми сплаченого ПДВ не заявлялись позивачем до бюджетного відшкодування, при виникненні права на таке відшкодування, а відображались у залишку від'ємного значення (рядок 24 Декларації).
З матеріалів справи вбачається, що позивачу фактичного бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 37 767 030,00 грн., на момент проведення перевірки, здійснено не було.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
За змістом п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Крім того, згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. 200.5 ст. 200 ПК України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
За змістом п. 200.6 ст. 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПК України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Згідно з п. 4.6.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25 листопада 2011 року, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума: у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду); у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Рядок 20.1 у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 не заповнюється.
Відповідно до п. 4.6.4 розділу V вказаного Порядку, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).
Згідно з п. 4.6.5 розділу V вказаного Порядку, платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).
Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.
При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).
У податкових деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 рядки 23, 23.1, 23.2 не заповнюються.
Згідно з п. 4.6.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0000232310 від 11 квітня 2013 року, оскільки належними та допустимими доказами у справі доведено право платника податку - позивача на отримання бюджетного відшкодування шляхом подання відповідному контролюючому органу податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, з урахуванням наведених норм податкового законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що підтверджується наведеними законодавчими нормами та наявними матеріалами справи.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та засновані на нормах права.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2013 року - без змін.
Повний текст ухвали виготовлений 04 березня 2014 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді А.Ю. Коротких
Н.М. Літвіна
.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Коротких А. Ю.
Літвіна Н. М.