Справа: № 810/5878/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
27 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій по нарахуванню пені в сумі 64 549,11 грн. та списанню грошових коштів з особового рахунку позивача з податку на додану вартість в рахунок її погашення, зобов'язання скасувати вказану суму нарахованої пені та відновити на особовому рахунку позивача списані грошові кошти.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора» зареєстровано в якості юридичної особи Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 02 грудня 2002 року, згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 088362.
Посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Фора» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2012 року, за наслідками якої складено акт № 463/22-2/32294897 від 30 листопада 2012 року.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ «Фора» пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України, у результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 168 116,00 грн., в т.ч. за лютий 2010 року в сумі 1 543,00 грн.; за березень 2010 року в сумі 2 901,00 грн.; за червень 2010 року в сумі 23 711,00 грн.; за липень 2010 року в сумі 50 824,00 грн.; за серпень 2010 року в сумі 28 662,00 грн.; за вересень 2010 року в сумі 16 837,00 грн.; за жовтень 2010 року в сумі 2 168,00 грн.; за березень 2011 року в сумі 5 712,00 грн.; за квітень 2011 року в сумі 5 362,00 грн.; за травень 2011 року в сумі 6 348,00 грн.; за червень 2011 року в сумі 4 972,00 грн.; за липень 2011 року в сумі 4 474,00 грн.; за серпень 2011 року в сумі 5 287,00 грн.; за вересень 2011 року в сумі 6 498,00 грн.; за жовтень 2011 року в сумі 2 817,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001602300 від 17 грудня 2012 року на суму 204 548, 00 грн. (168 116,00 грн. - за основним платежем та 36 432,00 грн. - за штрафними санкціями).
Прийняте податкове повідомлення ТОВ «Фора» не оскаржувалось, донараховані суми грошового зобов'язання сплачені згідно з платіжними дорученнями про перерахування коштів № 1728944 від 21 грудня 2012 року на суму 168 160,00 грн. та № 1728943 від 21 грудня 2012 року на суму 36 432,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що за заявами ТОВ «Фора» № 07/08-13 від 07 серпня 2013 року та № 11/08-13 від 12 серпня 2013 року між ТОВ «Фора» та відповідачем проведено звірки розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2013 року, що відображено в актах № 671/716 від 31 грудня 2012 року та № 1686-20/714/718 від 21 серпня 2013 року.
У акті № 671/716 від 31 грудня 2012 року за період з 31 грудня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за даними податкового органу, зазначено суму пені в розмірі 43 397,99 грн., списану за рахунок переплати податку.
У акті № 1686-20/714/718 від 21 серпня 2013 року за період з 31 грудня 2012 року по 30 червня 2013 року виявлено розбіжності між даними картки обліку особового рахунку та даними ТОВ «Фора» на суму 64 549,11 грн., а саме: сума переплати ПДВ до бюджету у картці обліку з податку на додану вартість станом на 30 червня 2013 року менше на 64 549,11 грн., ніж за даними ТОВ «Фора».
Як вбачається з наданої відповідачем копії зворотного боку картки обліку особового рахунку ТОВ «Фора» за податком на додану вартість за період з 31 грудня 2011 року по 31 грудня 2012 року, розрахунок пені становить 43 397,99 грн., як вказано в акті № 671/716 від 31 грудня 2012 року. При цьому, з вказаної суми пені сума нарахованої пені за податковим повідомленням-рішенням № 0001602300 від 17 грудня 2012 року становить 33 458,23 грн., інша частина - сума нарахованої пені за поданими ТОВ «Фора» уточнюючими розрахунками.
У наданій відповідачем копії зворотного боку картки обліку особового рахунку ТОВ «Фора» за податком на додану вартість за період з 31 грудня 2012 року по 30 червня 2013 року станом на 30 червня 2013 року зазначено пеню в сумі 151,09 грн., хоча в акті № 1686-20/714/718 від 21 серпня 2013 року вказано 64 549,11 грн.
Згідно з розрахунком пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов'язань, нарахування пені за податковим повідомленням-рішенням № 0001602300 від 17 грудня 2012 року відбувалось за періоди з 30 березня 2010 року по 26 грудня 2012 року.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Згідно з п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 2198/11/13-11 від 24 листопада 2011 року, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.
Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Як зазначено в п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.п. 57.2 - 57.3 ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Згідно з п. 131.2 ст. 131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що належними та допустимими доказами у справі доведено, що відповідач безпідставно та необґрунтовано нарахував позивачеві пеню в сумі 64 549,11 грн. та списав грошові кошти з особового рахунку позивача з податку на додану вартість в рахунок її погашення, оскільки належними та допустимими доказами у справі доведено, що у позивача відсутнє заниження податкового зобов'язання, а тому не було підстав для нарахування пені, передбаченої пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій щодо нарахування позивачеві пені в сумі 64 549,11 грн., що підтверджується наведеними законодавчими нормами та наявними матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.