8.2.3
Іменем України
24 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/511/14
приміщення суду за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, 1
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Агевича К.В.,
при секретарі судового засідання: Ліпко Т.М.,
за участю:
представника позивача: не прибув
представника відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» про надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -
28 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» про надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» зареєстровано у якості суб'єкта підприємницької діяльності Лисичанською міською радою Луганської області №25370376Ю0020916 від 30 травня 2003 року та видане свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.
У відповідача за період з 01.07.2013 утворився податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 161049,00 грн. Сума боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового боргу відповідно до наданих відповідачем податкових декларацій з ПДВ до ДПІ у м. Лисичанську. Станом на 28.01.2014 відповідачем сума боргу не погашена, у зв'язку з відсутністю грошових коштів на р/р.
Позивач зазначив, що на виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 №2а/1270/6015/2012 ДПІ у м. Лисичанську було направлено до банківської установи, яка обслуговує відповідача зокрема інкасове доручення від 10.06.2013 №254, яке в свою чергу повернуто без виконання. Внаслідок несплати боржником узгодженої суми податкового зобов'язання ДПІ виписала податкову вимогу №1 від 04.01.2012 на суму 55958,04 грн., яка була отримана особисто уповноваженою особою відповідача. Позивач зазначив, що дана податкова вимога контролюючим органом в випадках встановлених законодавством України не відкликалася та судом не скасовувалися, а отже є чинною.
Пунктами 89.2, 89.3 статті 89 ПКУ зазначено, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні)у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Згідно акта опису від 12.03.2013 ДПІ у м. Лисичанську було проведено опис активів відповідача. Внаслідок чого було описано майно на загальну суму залишкову вартість у розмірі 475846,84 грн. Відповідно до вищезазначених норм ПКУ ДПІ у м. Лисичанську зареєструвало в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, майно на яке поширюється право податкової застави, згідно акта опису від 12.03.2013.
На підставі наведеного, позивач просив надати дозвіл ДПІ у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області на погашення податкового боргу ТОВ «Лисичанськспецбуд» з податку на додану вартість у сумі 161049,00 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі відповідно до акта опису активів від 12.03.2013.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі. Заяви про розгляд справи без участі представника позивача до суду не надходило.
У судове засідання представник відповідача не прибув, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. 07 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого просив розглянути справу без участі представника товариства та позовні вимоги ДПІ у м. Лисичанську визнав у повному обсязі.
Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі представників сторін.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, що відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» було подано до податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:
- податкову декларацію від 19.06.2013 за травень 2013 року, в якій визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 9218,00 грн. (а.с.17-18);
- податкову декларацію від 18.07.2013 за червень 2013 року, в якій визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 15598,00 грн. (а.с.19-20);
- податкову декларацію від 20.08.2013 за липень 2013 року, в якій визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 376,00 грн. (а.с.21-22);
- податкову декларацію від 13.09.2013 за серпень 2013 року, в якій визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 19994,00 грн. (а.с.23-24);
- податкову декларацію від 18.10.2013 за вересень 2013 року, в якій визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 18085,00 грн. (а.с.25-26);
- податкову декларацію від 20.11.2013 за жовтень 2013 року, в якій визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 63688,00 грн. (а.с.27-28);
- податкову декларацію від 19.12.2013 за листопад 2013 року, в якій визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 34092,00 грн. (а.с.29-30);
Судом встановлено, що за товариством з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 161049,00 грн., що підтверджується зазначеними податковими деклараціями з податку на додану вартість.
Згідно акту опису майна від 12 березня 2013 року податковим керуючим Богатирьовим Т.І. ДПІ у м. Лисичанську було проведено опис майна відповідача ПРАТ «Лисичанськспецбуд» усього на загальну суму 475846 грн.(а.с.14)
Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 05.04.2013 за №40336088 майно ПРАТ «Лисичанськспецбуд» знаходиться у податковій заставі відповідно до акта опису №б/н від 12.03.2013 (а.с.13).
Конституцією України (ч.1 ст.67) визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 168.4.3. пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно п. 49.16 ст. 49 Податкового кодексу України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.
Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до п. 95.4 та 95.5 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.
Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а потім, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
В судовому засіданні було встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року по справі №2а/1270/6015/2012 було стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Лисичанськспецбуд» податковий борг з податку на додану вартість в сумі 124704,90 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
В добровільному порядку підприємством відповідача рішення суду щодо стягнення податкового боргу не виконано, внаслідок чого за підприємством утворився податковий борг.
До матеріалів адміністративної справи позивачем долучено докази відсутності можливості стягнення грошових коштів у боржника для погашення податкового боргу, а саме інкасове доручення з позначкою відділення банківської установи без виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках (а.с. 51).
За таких обставин, судом встановлено, що на час розгляду справи податковим органом було вжито всі необхідні заходи, передбачені чинним податковим законодавством щодо стягнення суми податкового боргу з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банків, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд», однак вони не призвели до погашення податкового боргу.
Отже, суд вважає, що позивачем належним чином здійснені всі необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного у суду не має підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» про надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задовольнити повністю.
Надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області на погашення суми податкового боргу в розмірі 161049,00 грн. (сто шістдесят одна тисяча сорок дев'ять гривень 00 коп.) за рахунок майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» (ідентифікаційний код 03385911) що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 03 березня 2014 року.
Суддя К.В. Агевич