10.3
Іменем України
03 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1166/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Тихонова І.В.,
при секретарі: Захаровій Ю.О.,
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління соціального захисту населення Білокуракінської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення сплаченої тимчасової допомоги в сумі 1452,00 грн., -
19 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління соціального захисту населення Білокуракінської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, про стягнення сплаченої тимчасової допомоги в сумі 1452,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що згідно виконавчого листа № 2-6452/11 від 14.11.2011, виданого Жовтневим районним судом м. Луганська, ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, повинен сплачувати щомісячно 1/4 частини всіх видів заробітку, не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Через несплату відповідачем аліментів, у квітні 2013 року мати неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, звернулася до УСЗН Білокуракінської РДА за призначенням тимчасової допомоги при несплаті аліментів. З квітня 2013 року ОСОБА_3 призначено тимчасову допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання яких невідоме, порядок виплати якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 189.
25 листопада 2013 року до УСЗН Білокуракінської РДА звернулася ОСОБА_3, із заявою про отримання нею з серпня по вересень 2013 року частини заборгованості аліментів в сумі 450,00 грн. від ОСОБА_1.
Згідно п.12 Порядку № 189 кошти, які виплачено як тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, підлягають негайному поверненню як тільки виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги, яка повертається до Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.15).
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, якою позовні вимоги визнав в повному обсязі.
З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд ухвалив розгляд адміністративної справи здійснити за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов до такого.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 26 квітня 2013 року до УСЗН Білокуракінської РДА звернулася ОСОБА_3 із заявою про призначення, зокрема, тимчасової державної допомоги дітям (а.с.7).
Відповідно до довідки Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 23.04.2013, з якої вбачається, що ОСОБА_3, не отримувала аліменти з ОСОБА_1 у період з 01.10.2012 року по 01.04.2013 року на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з виконавчим листом № 2-6452/11 від 14.11.2011, який видано Жовтневим районним судом м. Луганська про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з 02.08.2011.
Довідкою УСЗН Білокуракінської РДА про призначення допомоги сім'ям з дітьми від 25.11.2013 призначено ОСОБА_3, тимчасову допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання яких не відоме, з 01.04.2013 у розмірі 363,00 грн. щомісячно (а.с.9).
25.11.2013 ОСОБА_3, звернулася до УСЗН Білокуракінської РДА із заявою про припинення виплати тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, у зв'язку з тим, що з серпня по вересень вона отримала від ОСОБА_1, аліменти в розмірі 450,00 грн. (а.с.8).
Згідно довідки УСЗН Білокуракінської РДА ОСОБА_3, за період з квітня по липень 2013 року включено та виплачено тимчасову допомогу у загальному розмірі 1452,00 грн. (а.с.9).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог суд виходить з такого.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною 8 статті 181 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9 ст.181 Сімейного кодексу України).
Згідно із ч.10 ст.181 Сімейного кодексу України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
Механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме (далі - тимчасова допомога), визначається Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 (далі - Порядок № 189).
Пунктом 2 Порядку № 189, серед іншого, встановлено, що тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.
Згідно із п.6 Порядку № 189 для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування): заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики; копію свідоцтва про народження дитини; довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини; довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача.
Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково, серед іншого, подається рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення.
Відповідно до п.7 Порядку № 189 рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом праці та соціального захисту населення протягом десяти календарних днів після надходження усіх необхідних документів.
Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач подає лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.
Згідно із п.8 Порядку № 189 тимчасова допомога призначається в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.
Відповідно до п.10 Порядку № 189 виплата тимчасової допомоги припиняється у разі: 1) встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду; 2) виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину; 3) досягнення дитиною 18-річного віку; 4) виконання в повному обсязі зобов'язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон; 5) влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання; 6) скасування або визнання усиновлення недійсним; 7) усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька); 8) відмови від стягнення аліментів; 9) добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти; 10) скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів; 11) смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога; 12) смерті одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим; 13) позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав; 14) відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав; 15) встановлення над дитиною опіки чи піклування.
Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення.
Згідно із п.12 Порядку № 189 якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням того, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу ухилявся від сплати аліментів на утримання дитини, у зв'язку з чим державою понесені витрати на виплату тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання яких не відоме, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УСЗН Білокуракінської РДА є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 03 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 07 березня 2014 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов управління соціального захисту населення Білокуракінської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення сплаченої тимчасової допомоги в сумі 1452,00 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління соціального захисту населення Білокуракінської районної державної адміністрації (р/р 35412028017349 в ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013) суму сплаченої тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання яких не відоме, у розмірі 1452,00 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят дві гривні 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 07 березня 2014 року.
Суддя І.В.Тихонов