іменем україни
05 березня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,Маляренка А.В.,Нагорняка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Інвест Груп», приватного акціонерного товариства «Аріон-Інвест», третя особа - ОСОБА_8, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі, зобов'язання вчинити дії, відновлення порушених трудових прав та відшкодування моральної шкоди, за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 березня 2013 року,
У травні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ЗАТ «Видавництво «Економічні Відомості», які неодноразово уточнював та просив поновити його на посаді головного редактора друкованого засобу масової інформації «Економічні відомості щоденна газета», стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, недоплачену заробітну плату, відшкодувати моральну шкоду, стягнути з відповідача кошти за перебування у відрядженні.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2009 року позов задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_6 на посаді виконуючого обов'язки головного редактора друкованого засобу масової інформації «Економічні відомості щоденна газета» з 07 квітня 2008 року.
Стягнуто на його користь з ЗАТ «Видавництво «Економічні Відомості» середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 216 296 грн 08 коп, моральну шкоду у розмірі 2000 грн 00 коп., зобов'язано відповідача провести виплату ОСОБА_6 добові витрати за перебування у відрядженні у м. Давос (Швейцарія) з 23 січня по 26 січня 2008 року.
В решті вимог відмовлено.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку у розмірі 15 185 грн 27 коп. допущено до негайного виконання.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 06 жовтня 2009 року рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 26 березня 2010 року за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_6 на вищевказані судові рішення, касаційну скаргу задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2009 року та від 06 жовтня 2009 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
У листопаді 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Медіа Інвест Груп», ПАТ «Аріон-Інвест» про відновлення порушених трудових прав та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що Шевченківським районним судом м. Києва розглядається цивільна справа за його позовом про поновлення на роботі на посаді головного редактора газети «Економічні відомості щоденна газета». Зауважує, що він вважає своє звільнення незаконним і, що газета, намагаючись уникнути відповідальності через його незаконне звільнення, змінила свого власника. Оскільки підстав для його звільнення не було, за сумісництвом він не працював, посади в.о. головного редактора він не обіймав, просив суд ухвалити судове рішення, яким визнати, що з вересня місяця 2008 року він працював у ЗАТ «Видавництво «Економічні Відомості» на посаді заступника головного редактора газети «Економічні відомості щоденна газета» не за сумісництвом; що з 01 жовтня 2006 року він не працював директором інформаційного центру «Комерсант-Україна», оскільки вказану посаду обіймала інша особа; визнати, що після фактичного його звільнення з 01 жовтня 2006 року та його звільнення із 10 жовтня 2007 року з ТОВ «Комерсант-Україна» він не працював за сумісництвом, у тому числі і на день звільнення 07 квітня 2008 року; визнати, що він ніколи не мав іншої роботи, ніж у ЗАТ «Видавництво «Економічні Відомості»; визнати, що наказ від 03 травня 2007 року за № 56-к про переведення його з посади заступника головного редактора на посаду головного редактора виданий на підставі його заяви про переведення його на посаду саме головного редактора; визнати що наказ № 56-к від 03 травня 2007 року підробив ОСОБА_8, шляхом дописування букв «в.о.» до його посади як головного редактора; визнати недійсним наказ № 56-к від 03 травня 2007 року; визнати що посади в.о. головного редактора не існувало впродовж всього часу його роботи у 2006-2008 роках; визнати дійсним наказ № 56-к від 03 травня 2007 року про переведення його на посаду саме головного редактора; визнати незаконним та скасувати наказ № 42 від 07 квітня 2008 року про його звільнення; визнати не чинним Протокол № 12 від 07 квітня 2008 року; визнати наказ про його звільнення та Протокол № 12 від 07 квітня 2008 року такими, що грубо порушують вимоги Кодексу законів про працю України та Рішення Конституційного Суду України; визнати, що керівництво ЗАТ «Видавництво «Економічні Відомості» 10 жовтня 2007 року було офіційно проінформовано про його звільнення з ТОВ «Комерсант-Україна» телеграмою; визнати, що відповідачі понад чотири місяці не виконували рішення суду про його поновлення на роботі та стягнення заробітку, яке підлягало негайному виконанню; зобов'язати ПАТ «Аріон-Інвест» видати йому довідки про справжні доходи у ЗАТ «Видавництво «Економічні Відомості» у 2007 та у 2008 роках, розрахункові листки та копії всіх чинних наказів, які його стосуються; зобов'язати ПАТ «Аріон-Інвест» анулювати нечинні та фальшиві записи у дублікаті його трудової книжки, виданому ПАТ «Комерсант-Україна» у 2011 році в частині щодо запису про його переведення на посаду в.о. головного редактора за сумісництвом та в частині щодо його звільнення за ст. 43-1 Кодексу законів про працю України; стягнути із відповідачів у солідарному порядку на його користь моральну шкоду у розмірі одного мільйона гривень, зобов'язати їх повернути у його власність домен Isvestia.info шляхом його перереєстрації на нього та зобов'язати відповідачів перереєструвати на його ім'я газету «Економічні відомості щоденна газета».
Згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року, за клопотанням ОСОБА_6, вказана цивільна справа була об'єднана в одне провадження з іншою цивільною справою за його позовом до ТОВ «Медіа Інвест Груп», ПАТ «АріоІнвест» (правонаступника ЗАТ «Видавництво «Економічні відомості»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_8, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
По вказаній справі ОСОБА_6 свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що, починаючи із 04 вересня 2006 року він працював у ЗАТ «Видавництво «Економічні Відомості» на посаді заступника головного редактора газети «Економічні відомості щоденна газета» за сумісництвом, зауважуючи при цьому, що фактично іншої роботи він не мав, оскільки був незаконно відсторонений з посади директора у ТОВ «Комерсант Україна», де 10 жовтня 2007 року він був звільнений за прогул тривалістю 370 днів. Крім того, зазначав, що трудову книжку він отримав лише 10 квітня 2008 року. Вказував, що 03 травня 2007 року ОСОБА_8 видав наказ № 56-к про його переведення з посади заступника головного редактора на посаду головного редактора і, що у подальшому вказаний оригінал наказу був знищений, а іншим підміненим наказом його було призначено в.о. головного редактора газети «Економічні відомості щоденна газета», зауважуючи на тому, що в період із 11 травня 2007 року і по 08 квітня 2008 року у вихідних даних газети, зазначалося «Головний редактор ОСОБА_6». Вказував, що 07 квітня 2008 року наказом № 42 його було звільнено з суміщуваної роботи, у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником і, що підставою наказу є Протокол № 12 від 07 квітня 2008 року.
Позивач вказував, що оскільки звільнення його з роботи за статтею 43-1 Кодексу законів про працю України є порушенням діючого законодавства, крім того, оскільки на момент звільнення він не був сумісником, просив суд ухвалити рішення, яким, з урахуванням уточнень до позовної заяви, поновити його на посаді головного редактора друкованого засобу масової інформації газети «Економічні відомості щоденна газета», стягнути із відповідачів у солідарному порядку середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі два мільйони гривень, стягнути з відповідачів у солідарному порядку невиплачену на час звільнення частину заробітної плати у розмірі 20 тис. грн.; відшкодувати із відповідачів, у солідарному порядку, моральну шкоду у розмірі одного мільйона гривень; зобов'язати відповідачів видати йому довідку про справжні доходи в ЗАТ «Видавництво «Економічні Відомості» у 2007 та 2008 роках, розрахункові листи та копії всіх наказів, які його стосуються; зобов'язати відповідачів оплатити йому офіційно оформлене відрядження до міста Давос (Швейцарія) у січні 2008 року, яке не було оплачене, визнати недійсною угоду від 09 січня 2008 року про передачу прав на домен Isvestia.info, укладену між ним та ЗАТ «Видавництво «Економічні Відомості», зобов'язати відповідачів повернути у його власність домен Isvestia.info та відшкодувати йому збитки, через незаконне заволодіння його майном у розмірі 200 000 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.; зобов'язати Відповідачів вчинити дії з перереєстрації на його ім'я друкованого засобу масової інформації газети «Економічні відомості щоденна газета».
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01 листопада 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
За результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_6 на вищевказані судові рішення, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 березня 2013 року касаційну скаргу відхилено, оскаржувані судові рішення залишено без змін.
До суду надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд вищевказаного рішення суду касаційної інстанції за нововиявленими обставинами.
Свої вимоги ОСОБА_6 обгрунтовує тим, що ОСОБА_9 вже приймала участь при ухваленні судового рішення в суді апеляційної інстанції у цій же справі, яке було пізніше скасоване Верховним Судом України та після нового розгляду цієї ж справи, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 березня 2013, в якій приймала участь ОСОБА_9, прийнято рішення про залишення без змін оскаржуваних судових рішень.
Перевіривши доводи, викладені у заяві, розглянувши матеріали цивільної справи, колегія суддів дійшла до висновку про таке.
Згідно із ч. 1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Колегія суддів дійшла до висновку про те, що зазначена у заяві ОСОБА_6 обставина є нововиявленою, із цих підстав ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 березня 2013 року підлягає скасуванню.
Крім цього, оскільки ухвалу суду касаційної інстанції необхідно скасувати, колегія суддів вважає за необхідним перевірити доводи касаційної скарги та переглянути оскаржувані ним судові рішення.
Так, ОСОБА_6 у касаційній скарзі посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 листопада 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.
Колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу № 108-к від 04 вересня 2006 року на підставі заяви ОСОБА_6 від 04 вересня 2006 року його було прийнято на роботу за сумісництвом на посаду заступника головного редактора з окладом згідно штатного розкладу з випробувальним терміном три місяці ЗАТ «Видавництво «Економічні Відомості» (а.с. 21, 22 т.1).
Відповідно до заяви ОСОБА_6 про переведення його з посади заступника головного редактора на посадву головного редактора газети «Економічні відомості» з 03 травня 2007 року, наказом № 56-к від 03 травня 2007 року ОСОБА_6, заступника головного редактора, з 03 травня 2007 року переведено на посаду головного редактора газети «Економічні Відомості», з окладом згідно штатного розкладу з випробувальним терміном три місяці на підставі поданої ним заяви від 03 травня 2007 року (а.с. 7, 23 т.1).
Відповідно до наказу про звільнення від 07 квітня 2008 року № 42 ОСОБА_6 07 квітня 2008 року звільнено з суміщованої роботи у зв'язку з прийняття на роботу іншого працівника, який не є сумісником на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України.
Згідно із абз 4 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації допускається у випадках звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженням на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином судам необхідно було встановити чи перебував ОСОБА_6 на посаді за сумісництвом, оскільки документи, на які посилалися суди, зазначеної інформації не містять та чи було проведено звільнення ОСОБА_6 з роботи відповідно до вимог трудового законодавства.
Оскільки суди фактичних обставин у повній мірі не встановили, судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд з підстав, визначеними ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 338, 361, 363, 365 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Заяву ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 березня 2013 року скасувати.
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 листопада 2012 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук
Судді:А.О. Леванчук
Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
В.А. Нагорняк