07 березня 2014 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу
Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про стягнення недоплаченої компенсації за невикористану відпустку,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому вказувала, що з 21 липня 2010 року по 20 квітня 2011 року вона працювала на посаді старшого інспектора з кадрів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Після звільнення з роботи їй була виплачена компенсація за 22 дні невикористаної відпустки у розмірі 2373 грн. 84 коп., пізніше доплачено 120 грн. 48 коп. та 122 грн. 14 коп.
Вважало, що при обчисленні виплат, відповідач безпідставно не врахував щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 1654 грн., що була виплачена їй у вересні 2010 року, дві виробничі премії у розмірі 1700 грн. та 3900 грн., виплачені у листопаді та грудні 2010 року, винагороду-премію до 08 березня у розмірі 250 грн., виплачену у лютому 2011 року, у результаті чого відбулося заниження розміру середньоденного заробітку та позивачці не доплачено 690 грн.80 коп. грошової компенсації, яку просила стягнути з відповідача.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 грудня 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на користь ОСОБА_2 недоплачену їй при звільненні компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 515 грн. 46 коп. У іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Суди обґрунтовано задовольнили позов частково відповідно до вимог ст. 83 КЗпП України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказу Міністерства культури і туризму України від 18 жовтня 2005 року № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2005 року за № 1285/11565, Положення про порядок преміювання працівників НІЕЗ «Переяслав» від 16 березня 2006 року та умов колективного договору.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про стягнення недоплаченої компенсації за невикористану відпустку.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік