Ухвала від 12.02.2014 по справі 6-38654св13

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Касьяна О.П., Коротуна В.М.,

Ступак О.В., Штелик С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування спільним майном та його поділ, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2013 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 7 серпня 2013 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5, у якому просили визначити порядок користування 19/25 частини квартири спільного заселення АДРЕСА_1, яка належить їм на праві спільної сумісної власності, з наданням позивачам у спільне користування кімнат площею 16,2 кв. м. та 12,2 кв. м. з балконом площею 0,83 кв. м., а відповідачу в особисте користування - кімнати площею 8,5 кв.м., залишити у спільному користуванні коридор площею 7,6 кв. м., ванну - 1,9 кв. м., туалет - 1,0 кв. м., кухню - 6, 6 кв. м..

Поділити 19/25 частини квартири відповідно до визначеного порядку користування, виділивши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спільну сумісну власність 53/100 частин квартири, а ОСОБА_5 23/100 частини, та визнати за ними право власності на це майно, стягнути з позивачів солідарно на користь відповідача 19681,95 грн компенсації вартості його частки у спільному майні.

В обґрунтування своїх вимог посилались на ті обставини, що між сторонами склалися конфліктні відносини, у зв'язку з чим виникла необхідність у визначенні порядку користування спільним майном та його поділі, просили задовольнити позов.

29 травня 2013 року рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено.

7 серпня 2013 року рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області рішення суду першої інстанції в частині визначення порядку користування 19/25 частки квартири залишено без змін, а в частині поділу цієї частки квартири скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги мотивує тим, що судами порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не можуть досягти згоди щодо порядку користування спільним майном та його поділу і є тільки один можливий варіант порядку користування спільним майном.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині поділу 19/25 частини спірної квартири та відмовляючи у задоволенні цих позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у квартирі немає ізольованих приміщень з окремими виходами, а її переобладнання неможливе, тому підстав для задоволення позову в цій частині немає.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій погодитися не можна на таких підставах.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим з виконанням усіх вимог цивільного судочинства, згідно із законом, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення цим вимогам закону не відповідають.

Судами встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками 19/25 частини квартири спільного заселення АДРЕСА_1, яка належить їм на праві спільної сумісної власності.

Квартира складається з трьох житлових кімнат: кімната № 5 площею 8,5 кв. м., кімната № 6 - 16,2 кв. м. та кімната № 7 - 12,2 кв. м., а також балкону площею 0,83 кв. м.

Сторони не можуть у добровільному порядку дійти згоди щодо користування спільним житловим приміщенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 368, чт. 1 ст. 369 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з вимогами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи спір та визначаючи порядок користування спірною квартирою, суд першої інстанції не дав належної оцінки обставинам справи та не перевірив, яка частина у житловій площі квартири належить кожному із співвласників, не встановив ідеальну частку кожного з них, не з'ясував, чи можливо виділити ці частки їм у користування та чи відповідає частка, виділена відповідачу, його частці у спільному майні, а відтак, чи не порушує це його права.

Крім того, не перевірив доводів відповідача про те, що його ідеальна частка складає 12,3 кв. м., тоді як площа виділеної йому у користування кімнати складає 8,5 кв. м., що на 3,8 кв. м. менше його ідеальної частки, ухвалив передчасне рішення про задоволення позову з порушенням норм процесуального права.

Апеляційний суд цих недоліків не усунув, залишив рішення суду першої інстанції в цій частині без змін.

Невиконання судами норм процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду і направлення справи на новий розгляд, як передбачено ст. 338 ЦПК України.

За таких обставин касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2013 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 7 серпня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2013 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 7 серпня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Дьоміна

Судді: О.П. Касьян

В.М. Коротун

О.В. Ступак

С.П. Штелик

Попередній документ
37527428
Наступний документ
37527430
Інформація про рішення:
№ рішення: 37527429
№ справи: 6-38654св13
Дата рішення: 12.02.2014
Дата публікації: 11.03.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Категорія справи: