07 березня 2014 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 19 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 31 березня 2006 року між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 2900 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У зв'язку з неналежним виконання ОСОБА_2 зобов'язань зі сплати кредиту, станом на 30 квітня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 39 479 грн 40 коп., яку банк просив стягнути з відповідачки.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 19 грудня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Суди обґрунтовано дійшли висновку про застосування позовної давності відповідно до вимог ст. ст. 257, 261 ЦК України, про що відповідачкою було заявлено у суді першої інстанції та правильно відмовили у позові згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік