Справа № 453/957/13 Головуючий у 1 інстанції: Микитин В.Я.
Провадження № 22-ц/783/1393/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мацей М. М.
Категорія: 41
03 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Мацея М.М.,
суддів: Монастирецького Д.І., Струс Л.Б.,
секретаря: Олексіва О.А.,
з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2013 року у справі за позовом Сколівської міської ради Львівської області до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_6, що діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_7, ОСОБА_8 та Служби у справах дітей Сколівської районної адміністрації Львівської області про визнання недійсним ордера №040 від 27.10.2010 року на вселення у житлове приміщення та скасування місця реєстрації, -
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано недійсним ордер № 040, виданий 27.10.2010 року ОСОБА_3 на вселення разом з членами сім'ї у загальній кількості четверо осіб у квартиру АДРЕСА_1. Скасовано реєстрацію ОСОБА_9 та членів його сім'ї за адресою: АДРЕСА_1. Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_3
В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Зазначає, що оскільки реєстрація його місця проживання та членів сім'ї проведена у встановленому законом порядку, то немає будь-яких підстав для її скасування, в тому числі і таких підстав як визнання договору недійсним та не проживання в жилому приміщенні. Вказує, що судом не взято до уваги той факт, що в спірному житловому приміщенні зареєстрована малолітня дитина, а також заяви служби у справах дітей Сколівської РДА про заперечення проти позовних вимог. Вважає, що суд невірно трактував спосіб прийняття рішення виконавчого комітету Сколівської міської ради від 19.10.2010 року № 368, оскільки отримав житлове приміщення у безстрокове користування з метою постійного проживання в ньому одразу без попереднього прийняття на позачерговий квартирний облік внаслідок переоснащення з нежитлового будинку в житловий.
Треті особи ОСОБА_8 та служба у справах дітей Сколівської районної адміністрації Львівської області належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що стверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_3, його представників ОСОБА_4 і ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, пояснення представника позивача ОСОБА_2 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст.ст. 11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст.ст. 50, 58, 59 ЖК України жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Тільки на вільне житлове приміщення, що відповідає зазначеним вимогам закону громадянинові може бути виданий ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання житлового приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Як беззаперечно вбачається із матеріалів справи, зокрема, наявного у ній копії технічного висновку Львівської філії проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» від 24.03.11 р. станом на час обстеження будинку АДРЕСА_1 (а.с.15-18) такий визнано непридатним для експлуатації і використання його під житло.
Відтак, очевидним є, що рішення виконкому Сколівської міської ради від 16.03.10 р. № 58 «Про перевід нежитлового приміщення у житловий будинок за АДРЕСА_1, як і наступне його рішення № 346 від 19.10.10 р. «Про видачу ордерів на квартири в буд. АДРЕСА_1 не відповідають вимогам ст.ст. 380, 382 ЦК України, ст. 50 ЖК України, а дії службових осіб Сколівської міської ради при вирішенні питання про надання цих приміщень для проживання з видачею ордерів на них є неправомірними.
За таких обставин, рішенням сесії Сколівської міської ради від 24.12.10 № 19 зазначені рішення міськвиконкому підставно було скасовано. Станом на час вирішення спору рішення сесії міської ради у встановленому законом порядку не оскаржувалось та є чинним.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин, рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам.
Доводи апеляційної скарги судова колегія вважає неспроможними, вони не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду не спростовують.
Апелянтом не подано належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм матеріального і процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Мацей М.М.
Судді: Монастирецький Д.І.
Струс Л.Б.