Справа № 177/1709/13-к
Провадження № 1-кп/177/2/14
28 лютого 2014 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5
представника потерпілих ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012040450000123 за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта загальна середня, не одруженого, дітей не має, не працюючого, раніше судимого:
-20.10.2011 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст.. 190 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 16.10.2012 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.. 71 ч.1, 72 КК України остаточно призначено покарання за сукупністю вироків 4 роки 1 місяць позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виправному закладі закритого типу, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч.2 ст. 286 КК України,-
ОСОБА_8 27.10.2008 року приблизно о 12.00 год. керуючи автомобілем ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування даним видом транспортного засобу, в АДРЕСА_2 , в порушення п. 1.5, 2.1 (а), 2.10 (а), 10.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього України, в яких від водія вимагається:
- п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- 2.1 а) «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;
- п. 2.10 а) «У випадку причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб та залишитися на місці пригоди»;
- п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням або будь-яким зміненням напрямку руху водій повинен впевнитися, що це буде безпечним та не створить перешкод або загрози іншим учасникам руху»;
- п. 13.1 « Водій в залежності від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, який перевозиться, та стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;
- п. 13.3 «Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди або зустрічного роз'їзду, необхідно дотримуватися безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеку для дорожнього руху»
скоїв зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
В наслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки ВАЗ 2106 ОСОБА_9 був смертельно травмований. Згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини, переривчастого садна на передній грудній стінці, перелому грудини в середній третині, крововиливу в м'яких тканинах навколо перелому, забою серця, закритої внутрішньочерепної травми, садна в лівій лобній області, садна на спинці носа ліворуч, поверхневої забито-рваної рани під підборіддям праворуч, крововиливу в м'які покриви лобної області, желеподібно-рідкого субдурального крововиливу, садна колінних суглобів, які утворилися прижиттєво від дії тупого твердого предмету, в умовах дорожньо-транспортної пригоди при ударі о виступаючи частини та деталі салону легкового автомобіля. Отримані ушкодження в області грудної клітини відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, що призвели до настання смерті потерпілого. Смерть його наступила від тупої травми грудної клітини, яка супроводжувалась переломом грудини в середній третині та забоєм серця, що підтверджується наявністю ушкоджень, морфологічними змінами з боку внутрішніх органів. Пасажир автомобіля ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 Фуголь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно висновку судово-медичної експертизи, отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому кісток лівої гомілки в нижній третині зі зміщенням уламків, які виникли від дії тупих твердих предметів, які могли б мати як обмежену, так і необмежену травмуючу поверхню або при ударі об такі предмети, в умовах дорожньо-транспортної пригоди в середині салону автомобіля, тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя. Пасажир автомобіля ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 Фуголь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи, отримала тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани обличчя, лівої кісті, правої гомілки, розриву розгинача 3-го пальця лівої кісті, закритого перелому правої великої гомілкової кістки без зміщення уламків, які виникли від дії тупих твердих предметів, які могли б мати як обмежену так і необмежену травмуючу поверхню або при ударі об такі предмети, в умовах дорожньо-транспортної пригоди в середині салону автомобіля, тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Згідно висновку судової авто-технічної експертизи невідповідність дій водія ОСОБА_8 вимогам п. 10.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв?язку з дорожньо-транспортною пригодою та настанням суспільно небезпечних наслідків - спричиненням смерті ОСОБА_9 ..
В судовому засіданні ОСОБА_8 вину у вчинені кримінального правопорушення не визнав, пояснивши, що 27 жовтня 2008 року в денний час керував транспортним засобом ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить його батькові ОСОБА_12 без водійського посвідчення, на той час не отримав права керування транспортними засобами, однак мав навики керування автомобілями. Автомобіль він взяв без відома батька, мав вільний доступ до ключів від нього, які знаходились за місцем його проживання. Він рухався по вул. Шевченко в с. Лозуватка Криворізького району та повернув ліворуч, виїхавши на вул.. Центральну, по якій продовжив рух в напрямку центра с. Лозуватка зі швидкістю приблизно 40 км/год, при цьому ніяких маневрів, в тому числі і обгону, не здійснював, рухався прямо, інших транспортних засобів на дорозі не було. В цей час на заокруглені дороги в районі будинку №19 по вул.. Центральній з лівого боку його автомобіль почав обганяти автомобіль ВАЗ 2106 під керуванням, як йому зараз відомо ОСОБА_9 . Він помітив зазначений автомобіль зліва коли передня частина автомобіля ВАЗ 2106 зрівнялася з лівими передніми дверми його автомобіля. Швидкість автомобіля марки ВАЗ 2106 складала близько 100 км/год. Коли між його автомобілем та автомобілем під керуванням ОСОБА_9 почав скорочуватися боковий інтервал, він для запобігання зіткненню став пригальмовувати, а потім різко нажав на педаль гальмування, однак автомобіль ВАЗ 2106 контактував своїм заднім правим крилом з ділянкою лівого переднього крила (посередині ближче до передньої частини) керованого ним автомобіля ВАЗ 21011. Після зіткнення водій ОСОБА_9 не справився з керуванням, виїхав на обочину та врізався в дерево. Після ДТП він з автомобіля не виходив, інших людей, які б бачили пригоду він не бачив. Постоявши біля хвилини, він поїхав з місця ДТП додому за адресою: АДРЕСА_1 , де заїхавши в гараж, почав усувати сліди пошкоджень на автомобілі, щоб не помітив його батько. Як він заганяв автомобіль в гараж бачив його знайомий ОСОБА_13 , який в той час був біля його двору, та він повідомив його про ДТП. Також він зайшов до ОСОБА_14 , який проживає по сусідству, та розповів йому про пригоду. В подальшому він перебував в гаражі близько години, а після цього до нього приїхали співробітники ДАІ, які відвезли його до місця ДТП. Лише там йому стало відомо про смерть водія ОСОБА_9 . Вважає, що в його діях відсутній склад злочину, в скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди він не винен.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що він є батьком ОСОБА_9 27 жовтня 2008 року зранку його син ОСОБА_9 уїхав на роботу на автомобілі марки ВАЗ 21061, яким він керував на підставі довіреності та який належить йому, тобто ОСОБА_4 , та його дружині ОСОБА_5 .. Близько 12.00 год. до їхнього домоволодіння за місцем їх мешкання в АДРЕСА_3 приїхав на своєму автомобілі Хачатрян, з яким також був ОСОБА_14 та ще двоє осіб, яких він не пам'ятає. ОСОБА_14 повідомив йому, що їх син загинув внаслідок ДТП. При цьому ОСОБА_14 розповів, що автомобіль, яким керував син, підрізав автомобіль, який виїхав з провулку з боку річки, зачепив його та втік. Разом з дочкою - потерпілої ОСОБА_15 він поїхав на місце ДТП, де побачили автомобіль ВАЗ 2106, який стояв, врізавшись в дерево, син лежав біля автомобіля та був вже мертвим. На місці ДТП вже були співробітники ДАІ, які не забезпечили цілісність місця пригоди, воно не було огороджене, інші транспортні засоби їздили по слідах. Свідок ОСОБА_16 описав йому автомобіль, який бачив безпосередньо після ДТП. За описом він зрозумів, що транспортний засіб іншого учасника ДТП схожий на транспортний засіб, яким в с. Лозуватка часто керував ОСОБА_8 .. Разом з працівниками ДАІ він направився додому до ОСОБА_8 , де сестра обвинуваченого повідомила, його немає вдома, однак працівники ДАІ помітили, що автомобільний гараж замкнутий зсередини. Близько 20-30 хв. вони стукали в двері гаражу, після чого ОСОБА_8 відчинив його, де вони побачили автомобіль ВАЗ 21011. Руки ОСОБА_8 були у фарбі, хоча він повідомив, що ремонтував ходову транспортного засобу. ОСОБА_8 разом з автомобілем ВАЗ 21011 працівники ДАІ доставили на місто ДТП, де від нього було відібрано пояснення. Слідчий ОСОБА_17 зробив необхідні заміри місця пригоди та склав схему ДТП, яку підписали поняті та він, тобто потерпілий, особисто. В цей же час слідчий ОСОБА_17 надав чистий лист паперу, в якому стояли підписи понятих та попросив розписатися його, повідомивши, що складена ним схема є чорновим варіантом, а надалі він самостійно на цьому аркуші складе чистовик схеми. Так як він перебував в стресовому стані, він підписав чисті аркуші. Фактично схема, яка мається в матеріалах справи не відповідає дійсності. На місці ДТП був наявний слід протектора шин в напрямку обочини між газовою опорою, який на його думку залишений автомобілем ОСОБА_8 , сам обвинувачений на місці ДТП не заперечував, що це слід його автомобіля. В той же час на схемі складеній слідчим доданий ще один слід протектора шин, якого в дійсності на місці ДТП не було. 30 жовтня 2008 року він приїхав до Криворізького РВ та попросив ОСОБА_17 віддати чистий лист з його підписом, слідчий пообіцяв його порвати, однак цього не зробив, тому він вихватив у нього цей лист, він і досі знаходиться у нього. Вважає винним в порушенні ПДР, що призвело до ДТП ОСОБА_8 , на користь якого в ході досудового слідства слідчий ОСОБА_17 намагався сфальшувати матеріали, щоб останній уникнув покарання.
Потерпіла ОСОБА_15 , будучи присутньої в судовому засіданні 24.10.2013 року, надала свої свідчення, в подальшому згідно письмової заяви просила розглядати кримінальне провадження за її відсутності через зайнятість на роботі, її інтереси та інтереси інших потерпілих в суді представляв адвокат ОСОБА_6 . Потерпіла суду пояснила, що ОСОБА_9 був її рідним братом. 27.10.2008 року приблизно о 12.00 год. вона знаходилась в дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де вони проживали разом з батьками та братом. В цей час до воріт під'їхав автомобіль, з якого вийшли чотири чоловіка та повідомили їй з батьком ОСОБА_4 , що її брат загинув. Вона разом з батьком прибула на місце ДТП. Підтвердила свідчення потерпілого ОСОБА_4 , що місце ДТП не було огороджено, ніхто не намагався зберегти слідову інформацію, лише після прибуття слідчого ОСОБА_17 розпочалося оформлення документів. Також повідомила, що бачила сліди протектора шин, які з проїзної частини уходили на обочину і там закінчувались. На схемі зображений ще один слід гальмування довжиною 4,8 м, якого фактично на місці ДТП не було, і який, на її думку, додав слідчий ОСОБА_17 . Зі слів свідка ОСОБА_16 , який описав автомобіль іншого учасника ДТП (блакитного кольору з заднім сполером), був знайдений ОСОБА_8 , який після доставки його працівниками ДАІ на місця ДТП спочатку заперечував про свою причетність до ДТП, а в подальшому зізнався, що був його учасником.
Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_9 є її сином. 27.10.2008 року їй повідомили, що син загинув в дорожньо-транспортній пригоді, іншим учасником якої є ОСОБА_8 . Син проживав разом з ними, він збирався одружитися, працював, у них були близькі відносини. Після зазначених подій вона неодноразово зустрічалася в с. Лозуватка з ОСОБА_8 та його батьками, між ними траплялися інциденти, батько ОСОБА_8 погрожував їй розправою в разі неприпинення ними, як потерпілими, подачі скарг на дії працівників міліції щодо необ'єктивного розслідування обставин ДТП.
Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його винність підтверджена повно та всебічно дослідженими в ході судового розгляду доказами.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 розповів, що він перебував в дружніх відносинах з загиблим ОСОБА_9 , вони разом працювали. 27.10.2008 року вони приїхали на роботу на підприємство «Весташляхбуд» в м. Кривому Розі, де через деякий час відпросилися, написавши відповідні заяви, так як збиралися поїхати на рибалку. Вони приїхали на автомобілі ОСОБА_9 до нього додому в АДРЕСА_4 , де взяли вудки. Після цього вони направилися на АДРЕСА_5 для того, щоб забрати його дружину ОСОБА_19 .. Повертаючись знову на АДРЕСА_4 на автомобілі ВАЗ 2106, яким керував ОСОБА_9 , він знаходився спереду на пасажирському сидінні біля водія, його дружина ОСОБА_19 разом з їхньою малолітньою дитиною сиділи на задньому сидіння транспортного засобу. ОСОБА_9 був тверезий, із зовнішнього виду вбачалася, що він нормально почувається, не заперечував, що сам він випив близько 100 г горілки, однак в стані алкогольного сп'яніння не перебував. Їх автомобіль рухався по вул.. Центральній в с. Лозуватка, тобто по головній дорозі. Наблизившись до Т-образного перехрестя з вул.. Шевченко, ОСОБА_9 зупинив автомобіль, так як з другорядної дороги рухався інший автомобіль, водія якого він не бачив. Між ОСОБА_9 та водієм іншого автомобіля виникла словесна перепалка через ситуацію на дорозі, після чого ОСОБА_9 продовжив рух, при цьому їх автомобіль рушив першим. Він пам'ятає, що вони об'їхали мікроавтобус білого кольору, який стояв біля кіоску, та продовжили рух прямо. В місці, де дорога на якій вони рухалися, має розгалуження направо, він відчув удар, однак не пам'ятає, в яку частину транспортного засобу, мабуть в ліву. Після цього автомобіль, на якому вони рухалися виїхав на обочину та здійснив зіткнення з деревом. Зіткнення сталося приблизно через 1 хвилину після того, як вони об'їхали мікроавтобус. В наслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження та був визнаний потерпілим по даному кримінальному провадженню, однак в подальшому, він відмовився від правового статусу потерпілого в зв'язку з тим, що не має претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_8 , з автомобілем якого сталося зіткнення.
Після оголошення протоколу допиту від 13.07.2010 року (а.с. 118-120 т.2), згідно якого ОСОБА_18 , будучи допитаним в якості потерпілого свідчив про обставини ДТП, свідок ОСОБА_18 підтвердив, що давав протягом усього слідства правдиві пояснення, які відображені в зазначеному протоколі. Зараз не пам'ятає всіх деталей ДТП в зв'язку з тим, що сплив тривалий час. Згідно зазначеного протоколу, правильність свідчень в якому підтвердив свідок ОСОБА_18 , він зазначав, що на заокругленні дороги ліворуч та примиканні ґрунтової дороги праворуч, він раптово відчув удар в задню праву частину автомобіля ОСОБА_9 , внаслідок чого автомобіль почав рухатися прямолінійно, оскільки як він зрозумів ОСОБА_9 після удару втратив контроль над керуванням автомобіля, та проїхавши біля 10 метрів контактував передньою частиною з деревом.
Допитана в якості свідка ОСОБА_19 суду пояснила, що 27.10.2008 року вона знаходилася в якості пасажира в автомобілі під керуванням ОСОБА_9 , вона сиділа з дитиною на задньому сидінні, а її чоловік ОСОБА_18 знаходився на передньому пасажирському сидінні. Автомобіль рухався по вул.. Центральній в с. Лозуватка та коли вони наближалися до перехрестя з пров. Шевченко, вона побачила, що з нього на великий швидкості виїжджає автомобіль під керуванням ОСОБА_8 . ОСОБА_9 подав звуковий сигнал та зупинив автомобіль, між водіями виникла словесна перепалка. Потім ОСОБА_9 продовжив рух. Вона не пам'ятає чи обганяли вони якість транспортні засоби, назустріч рухався транспорт, автомобіль ОСОБА_9 рухався нешвидко, вона вважає, що близько 40 км/год. Через деякий час вона відчула удар в правий бік автомобіля, подальших подій не пам'ятає, так як в наслідок отриманих тілесних ушкоджень втратила свідомість, отямилася лише в лікарні.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні повідомив, що 27.10.2008 року в с. Лозуватка по вул.. Центральній він в якості експедитора рухався на автомобілі «Форд Транзит» на передньому пасажирському сидінні, керував автомобілем водій ОСОБА_21 . Вони розвозили товар та розшукували необхідний їм магазин, тому рухалися з невеликою швидкістю. Він помітив, що їх автомобіль обігнали автомобілі марки ВАЗ, при цьому першим проїхав автомобіль темно-синього кольору марки ВАЗ 2106, а потім блакитний автомобіль. Він відволікся від дорожньої обстановки, однак через декілька секунд після цього він побачив попереду, що автомобіль темно-синього кольору стояв, зіткнувшись з деревом, а автомобіль блакитного кольору знаходився позаду праворуч від нього по діагоналі. Потім водій цього автомобіля заднім ходом виїхав з обочини на проїзну частину та покинув місце ДТП, з автомобіля він не виходив. Вони зупинилися та намагалися надати допомогу пасажирам автомобіля ВАЗ 2106, витягнувши з автомобіля чоловіка та жінку з дитиною, водія вони дістати не змогли.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що зранку того дня коли відбулася ДТП, ОСОБА_22 на автомобілі ВАЗ 21011 забрав його із зупинки в с. Лозуватка та вони разом провели деякий час, потім він направився додому вже на автомобілі ОСОБА_13 . ОСОБА_8 не вперше керував транспортним засобом. Йому відомо, що ОСОБА_8 не має посвідчення водія, однак в с. Лозуватка він їздив як з батьком так і самостійно. В той же день, коли він, ОСОБА_14 , перебував вдома, йому зателефонував ОСОБА_8 та попросив вийти на вулицю. ОСОБА_8 повідомив його, що сталася ДТП, а саме: що водій автомобіля ВАЗ 2106 при здійсненні обгону автомобіля ОСОБА_8 підрізав його, після чого врізався в дерево. ОСОБА_8 з місця ДТП поїхав, так як злякався наслідків. При цьому автомобіль ОСОБА_8 був в гаражі, тому він пошкоджень не бачив. Після розмови зі ОСОБА_8 він одразу ж пішов до місця ДТП та побачив пошкоджений автомобіль ВАЗ 2106, який стояв зіткнувшись з деревом. В цей час карета швидкої допомоги забирала подружжя ОСОБА_23 . Зрозумівши, що водій ОСОБА_9 загинув, він телефоном повідомив про це ОСОБА_8 . Бачив, як до місця ДТП прибула машина працівників ДАІ, яким хтось із зібравшихся людей повідомив, що нібито бачили інший автомобіль, та вони поїхали у зазначеному напрямку для встановлення іншого учасника ДТП. Чому він не повідомив працівникам ДАІ, що до події причетний ОСОБА_8 , пояснити не може. Потім він направився зі своїми знайомими до батьків ОСОБА_9 та повідомив батькові про загибель його сина. Такі свідчення він давав протягом всього слідства. Чому в одному із протоколів його допиту зазначено, що він є нібито очевидцем пригоди, він не знає, один із слідчих після його допиту записав невірні покази, а він підписав цей протокол не ознайомившись з його змістом.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_8 є його сином. Восени 2008 року точної дати не пам'ятає йому зателефонували працівники ДАІ, та повідомили, що належний йому автомобіль ВАЗ 21011 внаслідок ДТП був пошкоджений. Після повідомлення він одразу ж разом з його начальником ОСОБА_24 направився на місце ДТП, де побачив транспортний засіб марки ВАЗ 2106, який стояв зіткнувшись з деревом. Належний йому автомобіль марки ВАЗ 21011 також був там, стояв по тій же стороні дороги розвернутим в протилежний бік. Він дочекався коли слідчий ОСОБА_17 закінчить опитувати його сина ОСОБА_8 , після чого слідчий повідомив його, що водій автомобіля марки ВАЗ 2106 при здійсненні обгону автомобіля, яким керував син, допустив зіткнення, а його син після ДТП з місця пригоди зник. Автомобіль ВАЗ 21011 належить йому на праві особистої власності, син на той момент не мав водійського посвідчення, однак він довіряв йому право керувати транспортним засобом. Син навчався водити автомобіль в його присутності, щоб син крім цього випадку самостійно керував транспортним засобом він не пам'ятає. В той день ОСОБА_8 самовільно взяв авто, ключі знаходилися в будинку, де вони спільно проживали. Безпосередньо після ДТП автомобіль був оглянутий працівниками міліції в його присутності, на ньому були виявлені сліди пошкоджень та свіжої фарби. На даний час він зобов'язаний зберігати автомобіль, про що на досудовому слідстві надав розписку.
Свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 кожен окремо суду пояснили, що вони були запрошені працівниками міліції в якості понятих при огляді місця ДТП, яке мало місце 27.10.2008 року в с. Лозуватка по вул.. Центральній. Разом зі слідчим ОСОБА_17 вони здійснювали вимірювання відстаней та слідів гальмування, а слідчий заносив розміри до протоколу та схеми. На місці ДТП було два сліди протекторів шин одного автомобіля на проїзній частині з уклоном на обочину праворуч. Слідчий склав чорновий варіант схеми, яку вони підписала, та надав їм чисті листки паперу, які попросив підписати, пояснюючи, що самостійно перенесе дані на чистовик, щоб в подальшому не викликати їх до райвідділку, на що вони погодилися. Свідок ОСОБА_26 також зазначив, що в подальшому ознайомившись з чистовиком схеми, він помітив, що на ній зображений ще один слід гальмування, якого насправді на місці ДТП не було. Свідок ОСОБА_25 також наполягав, що на місці ДТП були лише два сліди протекторів шин, інших слідів там не було.
Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснив, що він є слідчим СВ Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області та спеціалізується на розслідуванні кримінальних правопорушень, пов'язаних з безпекою дорожнього руху. Він закінчував досудове слідство по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_8 за ст. 286 ч.2 КК України, ним було повідомлено про підозру ОСОБА_8 та складено обвинувальний акт. Оцінивши зібрані в ході досудового слідства докази він на підставі внутрішнього переконання прийшов до висновку про обґрунтованість підстав для повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні даного злочину. Такими доказами є висновки судово-медичних експертиз, судових авто-технічних експертиз, показів свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 . При визначенні механізму дорожньо-транспортної пригоди він керувався даними, які були отримані в ході допиту свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які були безпосередніми очевидцями події та вказували, що автомобіль ОСОБА_8 знаходився позаду автомобіля під керуванням ОСОБА_9 . При призначенні судової авто-технічної експертизи, за результатами проведення якої був наданий висновок № 2046-10 від 02.09.2010 року, слідчий ОСОБА_28 визначив механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди, який ґрунтується на підставі об'єктивно зібраних в ході слідства вихідних даних.
В протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.10.2008 року зі схемою та фототаблицею до нього відображені наслідки ДТП, яка мала місце 27.10.2008 року в с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області біля будинку №19 по вул.. Центральній за участі автомобілів ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_2 та ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно протоколу, пригода мала місце в світлий час доби на сухому асфальтному покритті проїзної частини дороги шириною 5,1 м для двох напрямків руху. До проїзної частини праворуч по ходу руху автомобіля ВАЗ 21063 примикають обочина - 1,2 м та ґрунтова дорога. В 4 метрах західніше електроопори № 12/01, розташованої біля буд. №19 по вул.. Центральній в с. Лозуватка біля дерева в 2,1 м от правого краю дороги, знаходиться стоячий автомобіль марки ВАЗ 21063 паралельно проїзної частини дороги. При огляді виявлений поверхневий слід бокового юза автомобіля ВАЗ 2106, розташований в 12 м східніше електроопори №12/01 та в 1,35 м лівіше правого краю дороги - початок сліду, в 7,4 м східніше зазначеної електроопори та в 0,65 м лівіше правового краю дороги - кінець сліду, довжина якого 4,8 м. Також виявлені сліди гальмування автомобіля марки ВАЗ 2101, залишені спареними задніми колесами, розташовані у правого краю проїзної частини дороги по ходу руху автомобіля ВАЗ 2106, довжина лівого сліду - 11,7 м, правого сліду 7,4 м. При цьому в протоколі відображено, що автомобіль марки ВАЗ 2101 реєстраційний номер зникнув з місця ДТП та під'їхав в ході огляду місця ДТП. На автомобілі ВАЗ 2106 на задньому правому крилі виявлені поздовжні подряпини з нашаруванням фарби блакитного кольору, на автомобілі ВАЗ 2101 на передньому лівому крилі: деформація, сліди свіжої фарби блакитного кольору, тріщини корпусу кузова в цьому ж місці, замінений правий повторювач повороту на передньому лівому крилі. Виявлений труп ОСОБА_9 , який знаходиться праворуч від автомобіля ВАЗ 2106 та який після ДТП був переміщений (а.с. 9-13,14,15-32 т.1).
В ході судового слідства потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_25 кожен окремо зазначали, що поверхневого сліду бокового юза автомобіля ВАЗ 21063 безпосередньо на місці ДТП виявлено не було, на схемі ДТП, на їх думку, схематичне зображання даного сліду було доповнено слідчим ОСОБА_17 .
В зв'язку з цим сторона захисту просила визнати протокол огляду місця ДТП від 27.10.2008 року та додаток до нього - схему ДТП недопустимими доказами.
Відповідно ст.. 87 КПК України недопустимими є доказами, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
В даному випадку протокол огляду місця події був складений безпосередньо на місці ДТП належною посадовою особою, в присутності понятих, отже очевидної недопустимості доказу, тобто істотного порушення прав і свобод людини, судом не встановлено. Однак судом не приймається до уваги визначена в протоколі огляду місця події та схемі ДТП інформація про слід бокового юза автомобіля марки ВАЗ 2106, про наявність якого на місці ДТП заперечували потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_15 та свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_25 .
Відповідно до додаткових протоколів огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.02.2009 року та 07.10.2009 року з доданими до них схемами та фото таблицею, була оглянута проїзна частина АДРЕСА_2 з боку кіоску (церкви) в напрямку центра с. Лозуватка, в результаті чого були підтверджені та доповнені дані, які були отримані при первісному огляді. Так, встановлено, що на даній ділянці дороги нанесена розмітка 1.5, дорога в даному напрямку має вигін ліворуч. При цьому замірами встановлено, що довжина вигону складає 34 м. Далі проїзна частина має вигин праворуч, довжина якого - 57 м (кут 1,0 м). По ходу руху наявний незначний підйом. Ширина проїзної частини в місці вигону в лівий бік 5,5 м, в місці вигину в правий бік - 5,1 м (а.с. 195 - 196 т.1, 57, 58-59 т.2).
Згідно протоколу огляду та перевірки технічного стану транспорту від 27.10.2008 року, на автомобілі марки ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 виявлені зовнішні пошкодження у вигляді деформації переднього лівого крила, наявні сліди фарби на цьому ж крилі, на лівому дзеркалі заднього виду відсутнє скло (а.с. 33-34 т.1).
Згідно протоколу огляду та перевірки транспорту від 27.10.2008 року, був оглянутий автомобіль марки ВАЗ 21061 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 та на якому були виявлені зовнішні пошкодження у вигляді деформації заднього правого крила, передніх правої та лівої дверей, передніх правого та лівого крил, капоту, решітки радіатору, переднього бамперу, двох передніх блок-фар, переднього вітрового скла. На задньому правому крилі виявлено нашарування фарби синього кольору (а.с.35-36 т.1).
Транспортні засоби ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 та ВАЗ 21061 реєстраційний номер НОМЕР_2 по даному кримінальному провадженню визнані речовими доказами, згідно постанови слідчого Криворізького РВ від 12.11.2008 року та передані під зберігальні розписки відповідно ОСОБА_12 та ОСОБА_4 (а.с. 130, 131, 133 т.1). Автомобіль марки ВАЗ 21062 реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_5 , яка надала згідно довіреності право розпорядження даним транспортним засобом ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (а.с. 150-151 т.1). Автомобіль марки ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_12 (а.с. 153 т.1).
ОСОБА_8 27.10.2008 року о 19.45 год. був оглянутий в Криворізькому психоневрологічному диспансері та згідно протоколу медичного огляду встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння №4345 (а.с. 37 т.1), знаходився в тверезому стані.
Згідно довідки авіаметстанції Кривий Ріг від 27.11.2008 року №10.02-393, 17 жовтня 2008 року з 13.00 до 14.00 години у м. Кривий Ріг та Криворізькому районі спостерігалася малохмарна без опадів погода, видимість 10 км, вітер східний 4-5 м/сек, температура повітря 14°С тепла (а.с. 147 т.1).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2569-е від 17.11.2008 року, при дослідженні трупа ОСОБА_9 виявлені ушкодження: закрита тупа травма грудної клітки, переривчасте садно на передній грудній стінці, перелом грудини в середній третині, крововиливи в м'яких тканинах навколо перелому, забій серця, закрита внутрішньочерепна травма, садно в лівій лобовій області, садно на спинці носа ліворуч, поверхнева забито-рвана рана під підборіддям праворуч, крововилив в м'які покриви лобної області, желеподібно-рідкий субдуральний крововилив, садна колінних суглобів, які утворилися прижиттєво від дії тупого твердого предмету (предметів) можливо за обставин та в строки, зазначені в постанові, тобто 27.10.2008 року, в умовах дорожньо-транспортної пригоди при ударі о виступаючі поверхні та деталі салону легкового автомобіля. Смерть ОСОБА_9 наступила від тупої травми грудної клітки, яка супроводжувалася переломом грудини в середній третині та забоєм серця, що підтверджується наявністю ушкоджень, морфологічними змінами з боку внутрішніх органів. Виявлені ушкодження в області грудної клітини відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, в даному конкретному випадку, як такі, що призвели настання смерті потерпілого, ушкодження в області голови також мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, однак в даному конкретному випадку в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають. Ушкодження в області колінних суглобів мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Смерть потерпілого настала за 24 години до дослідження трупа в морзі. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа етиловий алкоголь не виявлено (а.с. 114-115 т.1).
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 3463/138 від 02.12.2008 року, згідно медичної документації ОСОБА_18 , 1982 р.н., у нього наявний відкритий перелом кісток лівої гомілки в нижній третині зі зміщенням уламків, дані ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та виникли від дії тупих твердих предметів, які могли мати як обмежену, так і необмежену травмуючи поверхню, або при ударі об такі предмети, що могло б бути в умовах дорожньо-транспортної пригоди в середині салону автомобіля, тобто при обставинах, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи, час виникнення тілесних ушкоджень відповідає 27.10.2008 року (а.с. 122-123 т.1).
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 3462 від 03.12.2008 року, згідно медичної документації ОСОБА_19 , 1985 р.н., у неї наявні наступні тілесні ушкодження: забійні рани обличчя, лівої кисті, правої гомілки, розрив розгинача 3-го пальця лівої кисті, закритий перелом правої великої гомілкової кістки без зміщення уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я та виникли від дії тупих твердих предметів, які могли мати як обмежену, так і необмежену травмуючи поверхню, або при ударі об такі предмети, що могло б бути в умовах дорожньо-транспортної пригоди в середині салону автомобіля, тобто при обставинах, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи та потерпілою, тілесні ушкодження у потерпілої не мають ознак небезпеки для життя, час виникнення тілесних ушкоджень відповідає 27.10.2008 року (а.с. 127-128 т.1).
В ході відтворення обстановки та обставин події, зафіксованого в протоколі від 27.11.2008 року схемах до протоколу та фото таблиці, ОСОБА_8 на місці дорожньо-транспортної пригоди підтвердив свої свідчення щодо механізму розвитку події, показав за допомогою статистичного транспортного засобу розташування автомобіля, яким він керував до моменту ДТП, при цьому замірами було встановлено, що автомобіль ВАЗ 21011 рухався на відстані 0,4 м лівіше від правого краю проїзної частини. ОСОБА_8 зазначив, що він продовжив рух прямолінійно та раптово навпроти будинку №19 по вул.. Центральній його став обганяти автомобіль марки ВАЗ 2106, який рухався зі швидкістю близько 100 км/год. При цьому водій даного автомобіля при закінченні маневру проїхавши від нього на відстані близько 0,4 м, повертаючись на свою смугу руху, зачепив переднє ліве крило його автомобіля своїм заднім лівим крилом. ОСОБА_8 зазначив приблизне місце зіткнення, яке згідно замірів знаходиться в 2,0 м лівіше правого краю проїзної частини по ходу руху транспортних засобів і на відстані 2,3 м від електроопори №5/71. ОСОБА_8 уточнив, що після зіткнення він відразу ж загальмував, повністю нажав на педаль гальмування та зупинився у правого краю проїзної частини, де закінчувався лівий слід гальмування, зазначений в протоколі огляду. Згідно замірів в місці зупинки, автомобіль ВАЗ 21011 своїми лівими колесами знаходився на відстані 0,24 м лівіше правого краю проїзної частини і на відстані 5 м східніше електроопори №12/01 до задньої осі автомобіля ВАЗ, саме з цього місця він простоявши 2-3 сек. поїхав далі, після того як побачив, що автомобіль ВАЗ 2106 продовжив рух, виїхавши на праву обочину врізався в дерево, та із-за огорожі вийшов чоловік, який міг надати медичну допомогу. (а.с. 92-94, 95, 96, 97- т.1)
Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 29.11.2008 року, свідок ОСОБА_16 на місці події за допомогою статистичних транспортних засобів показав місця розташування автомобілів - учасників ДТП безпосередньо після зіткнення 27.10.2008 року біля 12.05 год. При цьому встановлено, що в момент коли ОСОБА_16 почув металевий неголосний звук від дотичного удару, він знаходився на внутрішньому боці будівництва за цегляним забором висотою 3 м. Після цього він пройшов 5,6 м до місця де побачив автомобіль ВАЗ 2106, який стояв у дерева та автомобіль марки ВАЗ блакитного кольору, який стояв у правого краю дороги на відстані 8,1 м від нього та в 5,2 м від електроопори 12/01. Автомобіль ВАЗ блакитного кольору зі слів свідка ОСОБА_16 простояв близько 2-3 сек. та різко поїхав в бік центру села. Згідно схеми доданої до протоколу ліве переднє колесо автомобіля розташоване на проїзній частині на відстані 0,3 м від правого краю дороги по ходу руху автомобілів - учасників ДТП (а.с. 100-101, 102, 103-104 т.1)
В ході відтворення обстановки та обставин події, яке зафіксоване в протоколі від 20.05.2009 року з доданими до нього план-схемою та фото таблицею, свідок ОСОБА_21 на місці ДТП біля будинку № 19 по вул.. Центральній в с. Лозуватка Криворізького району розказав про обставини ДТП, очевидцем якого він був 27.10.2008 року близько 12.00 год. та розташування транспортних засобів - учасників ДТП безпосередньо після його скоєння. Події ДТП він спостерігав перебуваючи за кермом автомобіля марки Форд-Транзит та в 60 метрах попереду побачив стовп пилу та автомобілі учасники ДТП обидва марки ВАЗ, один з яких стояв зіткнувшись з деревом, а інший знаходився ззаду на обочині, який відразу ж від'їхав назад виїхав на дорогу та почав віддалятися в попутному напрямку. Згідно замірів встановлено, що відстань від переднього бамперу автомобіля Форд Транзит, яким керував ОСОБА_21 до дерева, з яким сталося зіткнення складає 122,3 м. Автомобіль ВАЗ темно-синього кольору, який від'їхав з місця ДТП в той момент, коли його побачив ОСОБА_21 вже почав рух заднім ходом. Згідно замірів цей автомобіль знаходиться на відстані 15.3 м від того ж дерева. Відносно меж проїзної частини автомобіль ВАЗ був розташований на обочині та був направлений в бік центру с. Лозуватка в безпосередній близькості від правого краю проїзної частини (а.с. 231-234, 235, 236-237 т.1).
При відтворенні обстановки та обставин події 11.08.2010 року, свідок ОСОБА_19 підтвердила свої свідчення щодо обставин ДТП, які мали місце 27.10.2008 року за участі автомобіль марки ВАЗ 2106 під керуванням ОСОБА_9 , в якому вона знаходилась в якості пасажира, та автомобілем марки ВАЗ 2101 під керуванням ОСОБА_8 . В ході відтворення вона вказала на розташування транспортних засобів безпосередньої після проїзду перехрестя вулиць Центральна та Шевченко в с. Лозуватка, де між водіями виникла словесна перепалка та вказала, що водій ОСОБА_9 продовжив рух, а автомобіль ОСОБА_8 залишився стояти на перехресті. Згідно замірів автомобіль марки ВАЗ 2106 розташовувався на відстані 0,95 м від правого краю проїзної частини. В подальшому в ході руху автомобіля вона відчула удар в задню праву частину автомобіля, після якого його почало заносити. Після встановлення статистичного автомобіля на місці, де вона відчула удар, було з'ясовано, що відстань від переднього та заднього правих коліс до правого краю проїзної частини становить 0,45 м, а відстань від передньої частини автомобіля до електроопори 12/01 - 20 м (а.с.127-130, 131 т.2).
При відтворенні обстановки та обставин події від 11.08.2010 року, свідок ОСОБА_18 на місці дорожньо-транспортної пригоди, яка розглядається, також дав аналогічні пояснення свідченням ОСОБА_29 щодо того, що автомобіль марки ВАЗ 2106 під керуванням ОСОБА_9 , пасажиром якого він був, після зупинки через непорозуміння з ОСОБА_8 , продовжив рух по вул.. Центральній з перехрестя з вул. Шевченко першим, а автомобіль марки ВАЗ 2101 під керуванням ОСОБА_8 залишився позаду. За допомогою статистичного автомобіля він вказав місце розташування автомобіля ОСОБА_9 після початку руху, при цьому відстань від переднього та заднього правих коліс автомобіля до правого краю проїзної частини становили 1,0 м. В подальшому навпроти буд. АДРЕСА_2 він відчув удар в праву частину автомобіля, який після цього втратив стійкість та його начало заносити. В цей момент відстань від переднього та заднього правих коліс автомобіля до правого краю проїзної частини склала 0,5 м, а від передньої частини автомобіля до електроопори №12/01 - 19 м (а.с. 132-135,136 т.2).
Отже як вбачається із досліджених судом доказів, а саме: показань свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які кожен окремо зазначали, що автомобіль марки ВАЗ 21011 під керуванням ОСОБА_8 знаходився позаду автомобіля марки ВАЗ 2106 під керуванням ОСОБА_9 , що також підтверджується і протоколами відтворення обстановки і обставин подій за участі свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , можна зробити висновок про невідповідність дійсним обставинам кримінального правопорушення свідчень ОСОБА_8 в частині того, що він рухався прямолінійно, не змінюючи напрямку руху, а водій ОСОБА_9 рухався зі швидкістю близько 100 км/год, здійснюючи його обгін, не витримав боковий інтервал та повертаючись на свою смугу руху, допустив зіткнення з його автомобілем.
Саме тому, суд вважає вірним механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди, згідно якого водій ОСОБА_8 керуючи автомобілем марки ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи випередження з правого боку автомобіля марки ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9 , зрівнявся переднім лівим крилом свого автомобіля із заднім правим крилом автомобіля марки ВАЗ 2106, після чого застосував гальмування, змінив траєкторію свого руху ліворуч, внаслідок чого стався контакт з переднім лівим крилом автомобіля марки ВАЗ 2101 під керуванням ОСОБА_8 с заднім правим крилом автомобіля марки ВАЗ 2106 під керуванням ОСОБА_9 .
Саме такий механізм був визначений слідчим при проведенні дослідження в ході судово-автотехнічної експертизи №2046/10 від 02.09.2010 року, згідно висновків якої при механізмі розвитку події, визначеному слідством та заданому постановою, водій автомобіля ВАЗ 21011 ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України. Свідчень щодо наявності перешкод технічного характеру, які б не дозволили водію автомобіля ВАЗ 21011 ОСОБА_8 діяти відповідно до вимог п. 10.1, 13.1, 13.3 ПДР, в заданих постановою слідчого вихідних даних не наведено. Технічна можливість водію автомобіля ВАЗ 21011 ОСОБА_8 запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді визначається шляхом виконання ним вимог п. 10.1, 13.1, 13.3 ПДР. Виконавши вимоги п. 10.1, 13.1, 13.3 ПДР, водій автомобіля марки ВАЗ 21011 ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем під керуванням водія ОСОБА_9 . З технічної точки зору при механізмі розвитку події, визначеному слідством та заданому постановою, в діях водія автомобіля марки ВАЗ 21011 ОСОБА_8 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1, 13.1, 13.3 ПДР, які знаходяться в причинному зв'язку із зіткненням транспортних засобів. При механізмі розвитку події, визначеному слідством та заданому постановою, зміна дорожньої обстановки виникла не попереду автомобіля ВАЗ 21061, дії водія ОСОБА_9 по забезпеченню безпеки дорожнього руху та запобіганню зіткнення між транспортними засобами для даного механізму ДТП Правилами дорожнього руху України не регламентуються. Технічна можливість водію автомобіля ВАЗ 21061 ОСОБА_9 запобігти зіткненню при механізмі розвитку події, визначеному слідством та заданому постановою його односторонніми діями не визначалась, а визначається односторонніми діями водія автомобіля ВАЗ 21011 ОСОБА_8 , і рішення питань про наявність (відсутність) у водія автомобіля ВАЗ 21061 ОСОБА_9 технічної можливості запобігти пригоді та встановлення причинного зв'язку між його діями і ДТП, що мала місце, позбавлено технічного смислу (а.с. 137-144 т.2).
Сторона захисту звертала увагу на невідповідність дійсності показів свідків Фуголь, які суперечать слідовій інформації зафіксованій на місці ДТП, що нібито зазначено в дослідницькій частині зазначеної експертизи. Однак, в дослідницькій частині експертизи, яка аналізується, визначено, що «зафіксований на схемі ДТП слід коліс автомобіля ВАЗ 2106 по розташуванню відносно ширини проїзної частини, не співпадає з можливим розташуванням коліс правої та лівої сторони автомобіля в положенні, яке було вказано ОСОБА_18 під час відтворення від 11.08.2010 року (праві колеса могли бути розташовані на відстані приблизно 0,5ч0,7 м, ліві - на відстані 1,9, 2,1 м відносно правого краю проїзної частини, початок сліду зафіксованого на відстані 1,35 м, а закінчення сліду на 0,65 м відносно правого краю проїзної частини). Дані обставини можуть свідчити про те, що в разі розвитку події, вказаної свідком ОСОБА_18 , автомобіль ВАЗ 21061 до моменту зіткнення повинен був розташуватися на більшій відстані від правого краю проїзної частини. Таким чином, вирішити питання стосовно технічної спроможності показів ОСОБА_18 стосовно розташування автомобіля ВАЗ 21063 під керуванням водія ОСОБА_9 на момент первинного контакту (зіткнення) з автомобілем ВАЗ 21011 під керуванням водія ОСОБА_8 , а також стосовно всього механізму розвитку події (на стадії зближення транспортних засобів до зіткнення) експертним шляхом не налається можливим.» Отже прямих посилань на неспроможність показів свідків Фуголь щодо механізму ДТП в експертизі немає, а лише зазначено про неможливість вирішення цього питання експертним шляхом. Натомість, як вже було встановлено судом, слід автомобіля ВАЗ 2106, який був зображений на схемі місця ДТП та брався до уваги експертом, безпосередньо при огляді місця ДТП не був наявний, про що вказували потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , та свідки ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , а був зображений слідчим ОСОБА_17 вже після підписання схеми понятими.
Допитаний в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_30 , який проводив зазначену вище експертизу, підтвердив правильність проведеної ним експертизи. При проведенні експертизи ним використовувався той обсяг вихідних даних, які були задані слідчим, та висновки були зроблені виходячи з установленого слідством механізму дорожньо-транспортної події.
В ході судового слідства судом досліджені висновки авто технічної експертизи № 58/27-285 від 16.12.2008 року, при призначенні якої експертам був заданий механізм ДТП, визначений ОСОБА_8 .. Згідно висновків зазначеної експерти, покази водія ОСОБА_8 в частині того, що швидкість керованого ним автомобіля ВАЗ 21011 перед застосуванням гальмування складала 40 км/год, з технічної точки зору не спроможні. При заданих слідством вихідних даних від водія ОСОБА_8 не вимагалося виконання будь-яких норм ПДР, направлених на запобігання ДТП, оскільки вихід ситуації не залежав від його дій та в діях водія ОСОБА_8 по керуванню автомобілем ВАЗ 2011 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору могли знаходиться в причинному зв'язку з подіями ДТП. При цьому в діях водія ОСОБА_9 по керуванню автомобілем вбачається невідповідність вимогам п. 10.1, 12.4, 12.9 (б), 13.1, 13.3 ПДР, та невідповідність дій вимогам п. 10.1 ПДР з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подіями ДТП. В той же час експерт у відповідності зі ст.. 200 КПК в редакції 1960 року звернув увагу на неповноту дослідження слідової інформації на місці ДТП та зазначив, що внаслідок уточнення характеристики слідової інформації на місці ДТП, уточнення взаємного розташування транспортних засобів до моменту зіткнення та розташування відносно поздовжньої осі проїзної частини, з урахуванням пошкодження, які наявні на автомобілях, може змінитися встановлений та заданий на даному етапі механізм ДТП (а.с. 107-109 т.1).
При проведенні судової транспортно-трасологічної експертизи №70/29-90 від 05.05.2009 року визначити, де відносно меж проїзної частини розташовувалося місце зіткнення автомобілів ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_2 та ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1 , а також розташування транспортних засобів в момент їх первинного контакту (зіткнення) відносно меж проїзної частини експертним шляхом не виявилося можливим. Також не виявилося можливим встановити характер та напрямок руху автомобілів до моменту ДТП та як розвивалась подія від начальної до кінцевої стадії, а також причину втрати керованості автомобілем марки ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_2 . Крім того було встановлено, виходячи з пошкоджень автомобіля марки ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_2 , що в момент контактування (зіткнення) транспортних засобів - швидкість автомобіля ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_2 була більшою ніж у автомобіля ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1 (а.с. 222-228 т.1)
Щодо неможливості визначення розташування місця зіткнення автомобілів ВАЗ 2106 та ВАЗ 21011 відносно меж проїзної частини експертним шляхом зазначається і в досліджених судом висновках комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 2033/2034-09 від 12.10.2009 року (а.с. 67-85т.2) та висновках судової транспортно-трасологічної експертизи №1202-12 від 29.05.2012 року (а.с. 183-188 т.3). Крім того згідно зазначеної комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 2033/2034-09 від 12.10.2009 року йдеться про неможливість визначення характеру та напрямку руху автомобілів та причину втрати керованістю автомобілем. Також зазначається про технічну неспроможність вказаних водієм ОСОБА_8 даних в частині швидкості руху автомобіля ВАЗ 21011 та неможливість перевірки технічної спроможності пояснень ОСОБА_8 щодо механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди в цілому експертним шляхом. Висновки зазначеної експертизи щодо наявності в діях водія автомобіля ВАЗ 21061 ОСОБА_9 порушень вимог п. 10.1, 12.4, 12.9 (б), 13.1, 13.3 ПДР та перебування порушення ним вимог п. 10.1 ПДР в причинному зв'язку з дорожньо-транспортної пригодою, а також те, що діями водія ОСОБА_8 настання ДТП не визначалося, співпадають з висновками авто технічної експертизи № 58/27-285 від 16.12.2008 року, при заданому для обох експертиз механізмі розвитку ДТП визначеному ОСОБА_8 .
Однак суд не бере до уваги висновки судової авто-технічної експертизи № 58/27-285 від 16.12.2008 року та комплексної судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 2033/2034-09 від 12.10.2009 року в частині невідповідності дій водія ОСОБА_9 вимогам п. 10.1 ПДР, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з наслідками ДТП та в частині того, що в діях водія ОСОБА_8 по керуванню автомобілем ВАЗ 21011 не вбачається невідповідностей вимогам Правил Дорожнього руху України, які б з технічної точки зору могли знаходитися в причинному зв'язку з наслідками ДТП, оскільки зазначені висновки суперечать висновкам судової авто-технічної експертизи № 2046/10 від 02.09.2010 року, при проведенні якої був заданий механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди, визнаний судом вірним з причин зазначених вище.
В проведених в ході досудового слідства та досліджених в ході судового розгляду судових транспортно-трасологічних експертизах експертами визначено, що виходячи з пошкоджень автомобіля марки ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_2 , в момент контактування (зіткнення) транспортних засобів - швидкість автомобіля ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_2 була більшою ніж у автомобіля ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1 , на що звертала увагу сторона захисту, зазначаючи, що цей факт спростовує визначений слідством механізм розвитку ДТП щодо випередження автомобілем ОСОБА_8 автомобіля ОСОБА_9 .
В підтвердження цього твердження стороною захисту в якості доказу надані висновки транспортно-трасологічної експертизи №185-14 від 30 січня 2014 року, проведеної експертами Дніпропетровського НДІСЕ за заявою адвоката ОСОБА_7 , згідно яких на підставі висновків експертів №70/29-90 від 05.05.2009 року та № 2033/2034-09 від 12.10.2009 року слід зазначити, що з технічної точки зору автомобіль ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням обвинуваченого ОСОБА_8 , швидкість якого була меншою за швидкість автомобіля ВАЗ-21061 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , не міг здійснювати маневр обгону останнього. З урахуванням наведеного механізм ДТП, який було задано постановою слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 23 липня 2010 року про проведення судової авто-технічної експертизи суперечить висновкам експертиз №70/29-90 від 05.05.2009 року та №2033/2034-09 від 12 жовтня 2009 року в частині швидкісного режиму руху транспортних засобів на момент первинного контакту (а.с. 9-15 т. 5).
Однак суд з підстав зазначених вище визначив єдино вірним механізм розвитку дорожньої транспортної пригоди, при якому ОСОБА_8 керуючи автомобілем марки ВАЗ 21011, здійснюючи випередження з правого боку автомобіля ВАЗ 2106 під керуванням ОСОБА_9 , допустив з ним зіткнення, при цьому зіткнення сталося безпосередньо після того, як ОСОБА_8 застосував гальмування, тобто в цей момент швидкість руху його зменшилася і була меншою за швидкість руху автомобіля ВАЗ 2106, який продовжив рух та в подальшому зіткнувся з деревом. За таких обставин відсутні суперечності між механізмом розвитку події та висновками зазначених вище експертиз.
Аналіз всіх досліджених судом доказів в їх сукупності підтверджує правильність висновку щодо наявності в діях ОСОБА_8 при керуванні транспортним засобом порушень Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, внаслідок якої настала смерть потерпілого ОСОБА_9 та спричинені тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Порушення на стадії досудового слідства деяких вимог кримінально-процесуального закону, на які посилалася сторона захисту при збиранні вихідних даних, не є суттєвими та не позбавляють доказової сили зібраних по справі доказів.
Оцінивши досліджені по кримінальному провадженню докази, суд дійшов висновку щодо повного підтвердження вини обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення та кваліфікує дії ОСОБА_8 за ст. 286 ч.2 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, заподіяли тяжке тілесне ушкодження та середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обговорюючи питання про призначення обвинуваченому міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення характеристику особи обвинуваченого.
Інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених необережно.
Обвинувачений до вчинення злочину судимий не був, за місцем мешкання характеризується позитивно, не одружений, дітей не має, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, вину у вчиненні злочину не визнав. Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання судом не встановлено. При визначенні покарання суд враховує думку потерпілих, які в судовому засіданні наполягала на суворому покаранні обвинуваченому, пов'язаному із реальним позбавленням волі. При таких обставинах суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено у вигляді позбавлення волі. Щодо додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує роз'яснення, які містяться в п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно якого призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим. Тому суд вважає за необхідне не застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_8 , оскільки згідно наявних в справі матеріалів, він водійського посвідчення на право керування транспортними засобами не отримував.
Згідно вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.10.2012 року ОСОБА_8 був засуджений за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі в кримінально-виконавчому закладі закритого типу, на підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків йому призначено остаточне покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі, строк відбування покарання обчислюється з 17 березня 2012 року. Тому покарання ОСОБА_8 необхідно визначити із застосуванням ст. 70 ч.4 КК України.
Вирішуючи питання про речові докази, суд керується ст. 100 КПК України та вважає за необхідне визнані по справі речовим доказом автомобілі - повернути їх законним власникам.
Відповідно до ст.. 124 КПК України з ОСОБА_8 необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме:
- за проведення авто технічної експертизи №58/27-285 від 16.12.2008 року в сумі 375,36 грн., згідно розрахунку вартості № 12/5234 від 17.12.2008 року (а.с. 110 т.1)
- за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №70/29-90 від 05.05.2009 року в розмірі 1126,80 грн., згідно розрахунку вартості (а.с. 229 т.1).
- за проведення комплексної авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи № 2033/2034-09 від 12.10.2009 року, згідно акту здачі-приймання висновку в розмірі 2300,00 грн. (а.с. 87 т.2)
- за проведення судової авто технічної експертизи №2046-10 від 02.09.2010 року, згідно акту здачі-приймання висновку в розмірі 1288,80 грн. (а.с. 146 т.2)
- за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №1202-12 від 29.05.2012 року, згідно акту здачі-приймання висновку в розмірі 785,60 грн. (а.с. 189 т.3).
А всього за проведення експертиз стягнути з ОСОБА_8 5876,56 грн.
Потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 кожним окремо заявлені цивільні позови про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Крім того потерпілою ОСОБА_15 також заявлений цивільний позов про стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позову потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка розглядається, загинув його син ОСОБА_9 , 1977 року народження у віці 31 року. Внаслідок скоєння ОСОБА_8 злочину та загибелі його сина йому був спричинений значний матеріальний та моральний збиток. Матеріальні збитки, які склалися із витрат на поховання склали 2 887,00 грн., за надання юридичних послуг ним було сплачено 1000,00 грн., також ним були зроблені витрати на придбання білетів в розмірі 127,80 грн. та поштові витрати - 152,00 грн. Загальна сума матеріального збитку складає 9 912 грн. 67 коп. Крім того внаслідок загибелі його сина він зазнав моральної шкоди, яка полягала в тому, що погіршився стан його здоров'я, він не може вести звичайний образ життя, належним чином виконувати свої сімейні обов'язки, з'явилась знервованість, він перебував в негативному емоційно-психічному стані тривалий період часу. Все це вплинуло на відношення та нормальні життєві зв'язки родичами сусідами, знайомими, був позбавлений можливості жити повноцінним життям, реалізовувати свої звички, плани та можливості. Зазначені негативні наслідки ДТП являються довготривалими та суттєвими для нього, тому моральну шкоду він оцінює в 200 000 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_6 кожен окремо позовні вимоги в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. підтримали, щодо позову в частині матеріальної шкоди представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 в судових дебатах просив залишити ці вимоги без розгляду, оскільки бажає заявити позов в цивільному провадженні.
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_8 також обґрунтований тим, що внаслідок ДТП, винуватцем якого є ОСОБА_8 , загинув її син ОСОБА_9 , крім того був пошкоджений належний їй автомобіль ВАЗ 21061 реєстраційний номер НОМЕР_2 . Матеріальна шкода за пошкоджений автомобіль склала 25 907, 01 грн., за проведення авто товарознавчого дослідження нею було затрачено 850, 00 грн., на поштові витрати - 104,78 грн., також вона витрачала кошти на придбання проїзних білетів в сумі 127,80 грн., витрати на юридичну допомогу склали 1000 грн. Окрім матеріальної шкоди внаслідок загибелі сина їй також спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що погіршився стан її здоров'я, вона не могла вести звичайний образ життя, належним чином виконувати сімейні обов'язки, вона знервована, перебуває в напруженому емоційно-психічному стані. Все це впливає на відношення та нормальні життєві зв'язки з рідними, сусідами, знайомими, вона позбавлена можливості жити повноцінним життям. Розмір моральної шкоди вона визначає в грошовому виразі в сумі 200 000 грн.
ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 кожен окремо в судовому засіданні також підтримали позовні вимоги лише в частині стягнення з ОСОБА_8 моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. Представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 також в судових дебатах просив залишити без розгляду позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, бажаючи в подальшому звернутися із зазначеним позовом в порядку цивільного провадження.
В обґрунтування позову потерпілої ОСОБА_15 до обвинуваченого ОСОБА_8 про стягнення шкоди, зазначено, що позивач внаслідок ДТП зазнала моральних страждань внаслідок загибелі по вині ОСОБА_8 її брата ОСОБА_9 . Внаслідок смерті брата погіршився стан її здоров'я, вона не могла вести звичайний образ життя, внаслідок внутрішньої напруги та негативного емоційно-психічного стану втратила сон. Стан морального дискомфорту пригнічує її тривалий час, що вплинуло на її відношення та зв'язки з рідними та близькими, вона позбавлена можливості жити повноцінним життям та реалізовувати свої звички. Розмір моральної шкоди цивільний позивач ОСОБА_15 оцінила в 100 000 грн., які в судовому засіданні просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 представник потерпілої ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_8 зазначені вище позови не визнав, пояснюючи, що в ДТП не винен, тому не повинен відшкодовувати будь-яку шкоду.
Суд, розглянувши позовні вимоги цивільних позивачів, вислухавши думку сторін, з урахуванням оцінки всіх обставин справи, вважає, що позови потерпілих підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.10.2008 року мала місце ДТП, в результаті якого був смертельно травмований ОСОБА_9 , винним у вчиненні пригоди є ОСОБА_8 . Цивільні позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками загиблого ОСОБА_9 , а цивільний позивач ОСОБА_15 є його сестрою.
Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір грошового відшкодування, яка підлягає стягненню з обвинуваченого, моральної (немайнової) шкоди суд визначає з врахуванням глибини фізичних та душевних страждань потерпілих в зв'язку зі смертю близького родича - відповідно їх сина та брата, а також з урахування матеріального стану потерпілих та обвинуваченого, який на даний час не працює, перебуває в місцях позбавлення волі, будучи засуджений за вироком суду. Враховуючи при цьому також вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір відшкодування моральної шкоди потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_5 кожному в сумі по 75 000 гривень, а потерпілій ОСОБА_15 - в сумі 50000 грн., за моральні страждання, які вони зазнали в зв'язку з протиправною поведінкою відносно їх сина та брата відповідно.
Обвинуваченим ОСОБА_8 також заявлені цивільні позови про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди, в яких він зазначив, що в наслідок ДТП його автомобіль зазнав пошкоджень, матеріальний збиток в зв'язку з цим він оцінюю в 10000 грн., а також він зазнав моральної травми, після чого боявся сісти за руль автомобіля, в зв'язку з чим не міг заробляти на своє прожиття та допомогу батькам, моральну шкоду він оцінює в 50 000 грн.
Суд розглянувши зазначені заяви вважає, що позовні вимоги ОСОБА_8 не підлягають задоволенню в зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Так, в судовому засіданні не знайшло підтвердження порушення з боку ОСОБА_9 матеріальних прав ОСОБА_8 та завдання йому в зв'язку з цим моральних страждань, позовні вимоги обвинуваченого не ґрунтуються на законі.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 , п.1 ч.2 ст. 395 КПК України в редакції від 19.04.2012 року (із змінами та доповненнями), суд,
ОСОБА_8 визнати винним за ст.. 286 ч.2 КК України та піддати покаранню у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ч.4 ст. 70 КК Украины до призначеного ОСОБА_8 покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.10.2012 року та остаточно визначити до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з 28 лютого 2014 року.
В строк відбуття ОСОБА_8 покарання зарахувати частково відбуте покарання за вироком Саксаганського районного суду Дніпропетровської області від 16.10.2012 року в період з 17.03.2012 року, тобто з моменту його фактичного затримання, по 27.02.2014 року включно.
Запобіжний захід ОСОБА_8 - не обирався.
Тимчасово залишити ОСОБА_8 в Управлінні виконання покарань № 3, до набрання чинності вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28.02.2014 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.).
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_8 в частині стягнення матеріальної шкоди - залишити без розгляду за заявою позивача.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.).
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_8 в частині стягнення матеріальної шкоди - залишити без розгляду за заявою позивача.
Цивільний позов ОСОБА_15 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_15 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч грн.. 00 коп.).
Позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експерта при проведенні експертиз в розмірі 5876,56 грн. (п'ять тисяч вісімсот сімдесят шість грн.. 56 коп.)
Речові докази по справі:
- автомобіль марки ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на зберігання під розпискою у ОСОБА_4 - повернути володільцю ОСОБА_5 .
- автомобіль марки ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберігання під розпискою у ОСОБА_12 - повернути володільцю ОСОБА_12 .
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя: