Справа № 203/877/14-ц
Провадження № 6/0203/30/2014
06.03.2014 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Науменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про видачу дубліката судового наказу і поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого документу, виданого у цивільній справі за заявою Акціонерного банку «Брокбізнесбанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором,
07 лютого 2014 року стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката судового наказу і поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого документу, виданого у цивільній справі за заявою ПАТ «Брокбізнесбанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що виконавчий документ був втрачений (а.с.а.с. 2, 3, 9).
Сторони до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином, що дає підстави для застосування приписів частини 2 статті 370 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2006 р. стягувачу у цивільній справі № 2н-12/06 було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного банку "Брокбізнесбанк" заборгованості за кредитним договором у сумі 2 898,03 грн., а також компенсації судових витрат у сумі 25,50 грн. (а.с. 4).
03 листопада 2006 року державною виконавчою службою Кіровського району м. Дніпропетровська за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження (а.с. 6).
04 квітня 2007 року виконавче провадження було закінчено у зв'язку з вимогою стягувача про повернення виконавчого документа (а.с. 7).
Відповідно до частини 5 статті 40 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-ХІV) у редакції, чинній на день закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2 - 6 частини 1 цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.
Згідно з пунктами 2 - 6 частини 1 статті 40 Закону № 606-ХІV виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням; у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Аналіз приведених норм свідчить про те, що повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не входить до переліку випадків, зазначених у пунктах 2 - 6 частини 1 статті 40 Закону № 606-ХІV, що виключає повторне звернення стягувача до державного виконавця з тим же виконавчим документом.
Відтак, суд вважає за необхідне подану стягувачем заяву залишити без задоволення.
Керуючись статтями 208 - 210, 370, 371 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про видачу дубліката судового наказу і поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого документу, виданого у цивільній справі за заявою Акціонерного банку «Брокбізнесбанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 06 березня 2014 року.
Суддя М.О. Католікян