Справа №1307/730/2012
Провадження № 2/443/24/13
13 грудня 2013 року Жидачівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Цюмрака М.Д.,
при секретарі Шальвіра І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Жидачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, мотивуючи свої вимоги тим, що він являється власником житлового будинку АДРЕСА_1.
По сусідству з ним проживає сім"я ОСОБА_2, з якими позивач перебував у добросусідських відносинах, а взимку 2009 року до позивача додому прийшла його внучка і запитала чи правда, що позивач продав свій будинок сусідці ОСОБА_2 по дуже низькій ціні і що вона особисто чула це в магазині від самої ОСОБА_2. Наступного дня позивач мав розмову про це із ОСОБА_4 , який ствердив даний факт, що він оформив договір куплі-продажу будинку позивача на свою дружину ОСОБА_2. Після цього позивач звернувся із скаргою в прокуратуру Львівської області, а 14.04.2009 року отримав відповідь з прокуратури Жидачівського району з якої вбачається, що він дійсно продав у 2004 році власний будинок відповідачці, що підтверджується договором купівлі-продажу від 16.03.2004 року.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що він не мав наміру продавати власний будинок не замовляв витяг з реєстру прав власності в Стрийському МБТІ для вчинення куплі-продажу. ОСОБА_1 вважає що відповідачка із своїм чоловіком обманним шляхом оформили договір купівлі-продажу його будинку без його на це волі, тому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку від 16.03.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом - третьою особою по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи , 30.09.2009 року своєю ухвалою провадження по справі закрив, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач помер, однак дана ухвала була оскаржена до апеляційного суду дружиною позивача ОСОБА_5 і 21.02.2012 року апеляційним судом Львівської області ухвала була скасована так як спірні правовідносити допускають правонаступництво.
В судовому засіданні ОСОБА_5 позов підтримала і суду пояснила, що вона прожила з ОСОБА_1 13 років, хоча не весь час була з ним в зареєстрованому шлюбі. Жили з ним дуже добре, а помер він через ОСОБА_2, які обманним шляхом забрали у нього його власну хату. Чоловік хворів, у нього було запалення суглобів, а тому він пересувався за допомогою палиці, а вона йому надівала шкарпетки, одягала його, обувала. З ОСОБА_2 позивач жив добре, ходили одні до одних, часто ОСОБА_2 ходили до них на обід, оскільки ОСОБА_5 була вдома і завжди щось готувала їсти, а ОСОБА_2 працювали і немали часу готувати обіди.Одного разу ОСОБА_2 позичили у ОСОБА_1 10 тис. грн.на розкрутку свого бізнесу.
Позивачка пояснила, що вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_1у 2001 році, а в 2002 році шлюб розірвали. ОСОБА_1 продав будинок у 2004 році. Вдруге вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 у 2008 році. Коли позивачка оформляла субсидію у 2008 році, то виявилося що серед документів немає свдоцтва про право власності на житловий будинок Позивачка вважає, що дане свідоцтво у них викрав ОСОБА_4 і оформив договір купівлі-продажу житлового будинку в нотаріуса, тому просить договір купівлі-продажу будинку визнати недійсним.
ОСОБА_5 судйого батько у пояснила, що вона розірвала шлюб з ОСОБА_1 через його сина, оскільки син наполягав на тому, щоб батько розірвав шлюб з ОСОБА_5, щоб їй після смерті ОСОБА_1 не залишилася в порядку спадкування хата, як дружині.
ОСОБА_5 суду пояснила, що продана обманним шляхом, а тому просить договір купівлі-продажу визнати недійсним.
Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_6 проти заявленого позову заперечив і суду пояснив, що вимоги ОСОБА_5 незаконні, оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку був укладений в нотаріальній конторі, при укладенні якого були
дотримані всі вимоги закону. Оскільки ОСОБА_5 у 2002 році розірвала шлюб з ОСОБА_1, тому не могла знати про те, що він у 2004 році продав свій будинок ОСОБА_2
По даній справі на вимогу ОСОБА_5, пояснив представник відповідачки, була призначена судово почеркознавча експертиза, оскільки ОСОБА_5 вважає, що підпис на договорі купівлі-продажу житлового будинку виконаний не ОСОБА_1, тобто кимось підроблений, однак експерт не зміг дати висновок з приводу цього, так як зібрано мало матеріалу, а ОСОБА_5 предоставити експерту додатковий матеріал не змогла, тому ОСОБА_6 просить в позові відмовити.
Представник третьої особи ОСОБА_3 - приватний нотаріус Жидачівського нотаріального округу суду пояснила, що з позовними вимогами незгідна, оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку укладався за участю самого ОСОБА_1-власника житлового будинку. Хата була продана за 20 тис.297 грн. Гроші, як пояснив ОСОБА_1, він отримав від ОСОБА_2до укладення договору. Нотаріусу було надано оригінал свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане на ім"я ОСОБА_1, а також ОСОБА_1 предоставив нотаріусу під час укладення договору купівлі-продажу житлового будинку заяву про те, що він у шлюбі не перебуває та довідку селищної ради про те, що будинок під арештом чи заставою не перебуває. Під час укладення договору купівлі-продажу бкдинку відчужувач ОСОБА_1 був присутнім і особисто поставив свій підпис у договорі. ОСОБА_3 пояснила, що ніїто ніяких підробок підписів чи якихось документів під час укладення договору не робив, ніяких претензій у сторін до укладеного договору чи до нотаріуса не було і тільки після того, як ОСОБА_5 вдруге зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 у 2008 році, виникла ідея визнати договір купівлі-продажу будинку недійсним.
Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 у 2008 році, тобто через 4 роки після відчуження будинку, ОСОБА_1 приїхав до нотаріуса із своїм внуком, щоб перевірити чи дійсно на договорі купівлі-продажу будинку його підпис . ОСОБА_3 суду пояснила, що вона пред"явила ОСОБА_1 і його внуку договір купівлі-продажу, який ОСОБА_1 оглянув і визнав, що це його підпис, у зв"язку з чим внук і не ставив питання про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним.
ОСОБА_3 вважає, що ОСОБА_5 до відчуженого будинку ніякого відношення немає, оскільки будинок належав особисто ОСОБА_1, це була його власність і коли він відчужував будинок у 2004 році, то ОСОБА_5 з ОСОБА_1 не перебувала у шлюбі, він проживав один.
ОСОБА_3 просить у задоволені позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, дав їм оцінку і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з таких міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_1у 2001 році, а в 2002 році сторони шлюб розірвали. ОСОБА_1 продав будинок у 2004 році, тобто через три роки після розірвання шлюбу з ОСОБА_5. Вдруге ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 у 2008 році, але в цей час будинок вже був ОСОБА_1 проданий ОСОБА_2, хоча ОСОБА_1продовжував проживати у цьому ж будинку, оскільки з ОСОБА_2 була домовленість, що ОСОБА_1 проживатиме у будинку, який продав, до своєї смерті, про що засвідчив в суді представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_3
Згідно свідоцтва про право власності на будівлі від 30.09.1959 року вбачається, що виконком Журавнівської селищної ради посвідчив, що ціле домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, головою якого являється гр.ОСОБА_1.
Згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 одружились 13 листопада 2001 року.
Судом встановлено, що після одруження в 2001 році з ОСОБА_1 ОСОБА_5 поселилася до нього у його житловий будинок.
Однак, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2 шлюб між громадянином ОСОБА_1 і громадянкою ОСОБА_5 розірвано, про що в книзі реєстрації про розірвання шлюбу 2002 року вересня місяця 13 числа зроблено запис за №117.
Отже, будучи розведеним і, маючи власний житловий будинок в АДРЕСА_1, ОСОБА_1 16.03.2004 року даний будинок продав ОСОБА_2.
При оформленні даного договору ОСОБА_1 подав приватному нотаріусу ОСОБА_3 заяву про те, що згідно ч.2 ст.65 Сімейного кодексу України він у законному шлюбі не перебуває, в інших позашлюбних стосунках також не перебуває.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 повторно зареєстрували шлюб 22 вересня 2008 року, тобто на час укладення даного шлюбу із ОСОБА_5, ОСОБА_1 вже не мав свого житлового будинку по АДРЕСА_1, так як у 2004 році продав його ОСОБА_2
Судом встановлено, що з 2004 року, тобто з часу продажі будинку і до реєстрації повторного шлюбу з ОСОБА_5 та поселення її у спірний будинок, ОСОБА_1 нікуди не скаржився на ОСОБА_2 з приводу того, що вона незаконно придбала його будинок, а після вселення в будинок ОСОБА_5 на електроопорах в смт.Журавно, як пояснив представник ОСОБА_2, хтось почав клеїти листи про те, що ОСОБА_2 аферисти і незаконно заволоділи житловим будинком ОСОБА_1, після чого в 2009 році ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
За клопотанням позивача ухвалою суду була призначена почеркознавча експертиза, однак експерт ОСОБА_9просив надати додаткові матеріали, серед яких вільні зразки підписів та почерку ОСОБА_1 (тобто підписи та почерк, виконані в офіційних документах, які не мають відношення до даної справи) це можуть бути підписи в різного роду заявах, квитанціях, відомостях на отримання пенсії та допомоги, вітальних відкритках, зошиті і т.ін., максимально наближені до часу виконання досліджуваного документу, тобто за 2003-2009 роки.
Судом з приводу цього направлявся лист ОСОБА_5 щоб вона направила в суд необхідні зразки підписів ОСОБА_1, а також сплатила вартість почеркознавчої експертизи, однак ОСОБА_5 вимоги суду не виконала.
13 грудня 2013 року на адресу суду надійшов лист директора ЛНДІСЕ Курильової О.Ф.з якого вбачається, що оплата за проведення експертизи по рахунку не проведена, а тому справа повернута до суду без виконання ухвали суду про проведення почеркознавчої експертизи.
При таких обставинах суд постановляє рішення на підставі зібраних в ході судових засідань доказів.
З пояснення представника відповідача ОСОБА_6, з пояснення ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 особисто був присутнім при укладанні договору купівлі-продажу житлового будинку в АДРЕСА_1, особисто поставив свій підпис під договором, тому даний договір суд визнає законним.
ОСОБА_5 долучила до матеріалів справи заповіт, який залишив ОСОБА_1, з якого вбачається, що на випадок своєї смерті він все своє майно, що належатиме на день смерті йому, заповів. в користь ОСОБА_5.
Оскільки свій будинок ОСОБА_1 у 2004 році продав ОСОБА_8, тому він його не міг заповісти ОСОБА_5.
При таких обставинах в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, ст.ст.655, 657 ЦК України суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з часу його оголошення шляхом подачі апеляції через Жидачівський районний суд.
Головуючий - суддя підпис.
Суддя Жидачівського
районного суду М.Д.Цюмрак.
ПРИМІТКА: оригінал рішення знаходиться в суді в матеріалах цивільної справи № 1307/730/2012.