05.03.14р. Справа № 904/9982/13
За позовом Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", м. Нікополь Дніпропетровської області
до Комунального закладу "Нікопольська міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради", м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 818 850,84 грн.
Суддя Мілєва І.В.
Представники:
від позивача: Шлаган М. М., довіреність № 21 від 13.01.2014р.;
від відповідача: не з'явився
Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального закладу "Нікопольська міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення 524 912,85 грн., з яких: 477 559,77 грн. - основний борг, 35 718,85 грн. - пеня, 11 634,23 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №21/27 від 11.02.2013р. про надання послуг централізованого теплопостачання.
Ухвалою від 20.12.2013р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 15.01.2014р.
У судове засідання, яке відбулось 15.01.2014р. представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду), яке отримано відповідачем 27.12.2013р. (а.с. 28).
Розгляд справи відкладався з 15.01.2014р. на 29.01.2014р., з 29.01.2014р. на 19.02.2014р., з 19.02.2014р. на 05.03.2014р.
17.02.2014р. до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача на свою користь 827 205,20 грн., з яких: 753 232,09грн. - сума боргу, 55949,58 грн. - пеня, 16165,42 грн. - 3% річних, 1858,11 грн. - інфляційні втрати.
05.03.2014р. позивач подав до суду уточнений розрахунок пені, відповідно до якого розмір пені складає 47 595,22грн.
У судове засідання з'явився представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов до суду не надав, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
11.02.2013р. між Нікопольським комунальним підприємством "Нікопольтеплоенерго" (постачальник) та Комунальним закладом "Нікопольська міська лікарня №1" Дніпропетровської обласної ради" (споживач) було укладено договір № 21/27 про надання послуг з постачання теплової енергії (далі - договір).
Постачальник зобов'язується у 2013 році надати послуги, зазначені в п.1.2 договору, а споживач - прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1 договору).
Постачальник надає споживачу послуги з постачання теплової енергії на опалення приміщень комунального закладу «Нікопольська міська лікарня №1» Дніпропетровської обласної ради», згідно планових показників (п. 1.2 договору).
Щомісячна оплата теплової енергії, що постачається «Споживачу», нараховується відповідно до тарифів, діючих на момент розрахунку та обсягів наданих послуг (п. 2.2 договору).
Облік відпускаємої теплової енергії проводиться по приладах обліку, встановлених на тепловому вводі споживача (субспоживача). Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку. Щомісячно, не пізніше 20-го числа споживач надає показання приладів постачальнику. При відсутності або знятті приладів обліку на ремонт та перевірку, кількість відпущеної теплової енергії споживачу (субспоживачу) нараховується постачальником, виходячи з теплового навантаження споживача (субспоживача) розрахунковим способом (п. 2.9 договору).
У разі несвоєчасного здійснення платежів за теплову енергію постачальник має нараховувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення (п. 3.2.6 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати вартість теплової енергії у строки, встановлені договором або законом (п. 3.4.4 договору).
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в безготівковій грошовій формі на розрахунковий рахунок постачальника відповідно до встановлених тарифів, рахунків, актів виконаних робіт в наступному за розрахунковим місяцем. Розрахунки проводяться у термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату, наступного за місяцем поставки теплової енергії в розмірі місячного нарахування вартості теплової енергії. Оплата товарів і послуг відбувається за діючими на день оплати тарифами (цінами). Здійснення такої оплати не буде вважатися зміною істотних умов договору «Про надання послуг з постачання теплової енергії» (п. 4.2 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 8.1 договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію в період з січня 2013 року - по грудень 2013 року, що підтверджується актами виконаних робіт:
- акт виконаних робіт №26 від 17.01.2013р. на суму 275 570,29грн. (а.с. 13);
- акт виконаних робіт №317 від 20.02.2013р. на суму 193 583,17 грн. (а.с. 15);
- акт виконаних робіт №662 від 13.03.2013р. на суму 177 817,02 грн. (а.с. 17);
- акт виконаних робіт №975 від 11.04.2013р. на суму 19629,98 грн. (а.с. 62),
- акт виконаних робіт №1296 від 12.10.2013р. на суму 12317,67 грн. (а.с. 56);
- акт виконаних робіт №1590 від 12.11.2013р. на суму 131672,10 грн. (а.с. 58);
- акт виконаних робіт №1850 від 11.12.2013р. на суму 140663,37 грн. (а.с. 60);
Відповідач здійснив часткову оплату поставленої теплової енергії, тобто свого обов'язку з повної та своєчасної оплати отриманої теплової енергії у встановлені строки не виконав, що і є причиною спору.
Заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію становить 753 232,09грн.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати поставленої теплової енергії в сумі 753 232,09грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 753 232,09грн.є правомірними і підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 47 595,22грн. пені, 16165,42 грн. - 3% річних, 1858,11 грн. - інфляційні втрати.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 3.2.6 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів за теплову енергію постачальник має нараховувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Відповідно до п.1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом проведено перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат та визначено, що їх розмір ставить відповідно: 45 162,56грн., 11553,74 грн., 1856,79грн.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 811805,18грн., з яких: 753 232,09грн.-основний борг, 45 162,56грн. - пеня, 11553,74 грн. - 3%річних, 1856,79грн.- інфляційні втрати.
Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового зору повертається у разі зменшення позовних вимог. Позивач сплатив 16544,11грн. судового збору, однак 05.03.2014р. позивач подав до суду заяву, зменшивши розмір пені з 55949,58 до 47 595,22грн., що є підставою для повернення судового збору у розмірі 177,09грн. (16544,11-16377,02).
Згідно з абз. 4 п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 140,84грн. (0,86%), на відповідача - 16236,18 грн. (99,14%).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального закладу "Нікопольська міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради" (53211, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, 56, ідентифікаційний код 26238302) на користь Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 12а, ідентифікаційний код 05472525) 811805,18грн., з яких: 753 232,09грн.-основний борг, 45 162,56грн. - пеня, 11553,74 грн. - 3%річних, 1856,79грн.- інфляційні втрати, про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Комунального закладу "Нікопольська міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради" (53211, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, 56, ідентифікаційний код 26238302) на користь Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 12а, ідентифікаційний код 05472525) витрати по сплаті судового збору у розмірі 16236,18 грн., про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Нікопольському комунальному підприємству "Нікопольтеплоенерго" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 12а, ідентифікаційний код 05472525) з державного бюджету України судовий збір у розмірі 177,09грн., сплачений згідно з платіжним дорученням №215 від 13.02.2014р., яке знаходиться в матеріалах справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.В. Мілєва
Повне рішення складено 07.03.2014