Головуючий у 1 інстанції - Вінтоняк Н.Д.
Суддя-доповідач - Яковенко М.М.
. ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2014 року справа №437/18631/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :
головуючий суддя: Яковенко М.М.
судді : Гайдар А.В., Гімон М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 11 грудня 2013 року у справі № 437/18631/13-а за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати неправомірними дії відповідача щодо невиконання п.12 «Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» затвердженого Постановою КМ України від 29.04.2004 року №558, що призвело до недоплати компенсаційної виплати ОСОБА_3, зобов'язати сплатити ОСОБА_3 недоплачену компенсацію по догляду за інвалідом ВВВ 1 групи за період з 10 грудня 2008 року по 20 травня 2013 року у розмірі 8815,50 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 11 грудня 2013 року у справі № 437/18631/13-а позов ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишений без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду (а.с.10).
Позивачі не погодились з судовим рішенням та подали апеляційну скаргу, в якій просили ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.12-13). Вказують, що порушення прав відбулось з вини відповідача, а тому на їх думку з огляду на п.12 Порядку №558 спірна компенсаційна виплата повинні виплачуватися без обмежень. Крім того, про порушення їх прав дізнались лише 15.10.2013 року, а тому строк на звернення до суду не пропустили.
Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з огляду на п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Від апелянтів надійшов лист з проханням розглянути справу за їх відсутністю.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За вимогами частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що на момент отримання довідки МСЕК - 10.12.2008 року, з огляду на положення Постанови КМУ №558 від 29.04.2004 року, позивачі повинні були звернутися до відповідача із заявою про призначення компенсації, юридична не обізнаність не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, та як наслідок відсутності підстав для його поновлення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними на стадії вирішення питання .
Згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, позивачі з позовною заявою дійсно звернулись до суду 05.12.2013 року. В той же час, про захист порушеного права позивачі заявляють період з 10 грудня 2008 року по 20 травня 2013 року, при чому спосіб обраного судового захисту позивачі обрали для себе, як визнання неправомірними дії відповідача щодо невиконання п.12 «Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» затвердженого Постановою КМ України від 29.04.2004 року №558, що призвело до недоплати компенсаційної виплати ОСОБА_3 та зобов'язання сплатити недоплачену компенсацію по догляду за інвалідом ВВВ 1 групи за період з 10 грудня 2008 року по 20 травня 2013 року у розмірі 8815,50 грн.
Колегія суддів зазначає, що судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі, висновки про пропуск строку звернення до суду та відсутності підстав для його поновлення зроблені передчасно.
Судом не надана належна оцінка заявленим вимогам та не встановлені можливі фактичні обставин справи, стосовно протиправності дій відповідача щодо неналежного виконання своїх обов'язків відносно компенсаційних виплат, строк на стягнення яких не обмежений у часі. Тобто, в даному випадку після встановлення обставини щодо наявності або відсутності належного звернення позивача до відповідача, або встановлення вини відповідача щодо протиправної несплати відповідної компенсації, можливо буде зробити висновки щодо строків звернення до суду.
Така оцінка, на думку колегії суддів може бути надана при розгляді справи по суті у сукупності з витребуваними документами та аналізі законодавства. При чому не виключається можливість вирішення спору по суті.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не повно з'ясувавши та не врахувавши відповідні обставини справи, припустився порушень вимог процесуального законодавства, прийняв на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі передчасне судове рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, в зв'язку з чим, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Доводи апелянтів спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Керуючись статтями 2, 11, 99, 100, 184, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 11 грудня 2013 року у справі № 437/18631/13-а - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду шляхом вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.М. Яковенко
Судді А.В. Гайдар
М.М.Гімон