Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.
Суддя-доповідач - Бишов М. В.
05 березня 2014 року справа №812/9764/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бишова М.В.
суддів Шальєвої В.А., Компанієць І.Д.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року по адміністративній справі №812/9764/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №1457 від 30.07.2013р.,
Державне підприємство «Антрацит» звернулося до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області, в якому просило скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №1457 від 30.07.2013р.
В обґрунтування позову вказало, що рішенням управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області №1457 від 30.07.2013р. до ДП «Антрацит» застосовано штрафні санкцій у сумі 62146,27 грн та нараховано пеню 26844,83 грн за період з 29.04.2013р. по 27.06.2013р.
Позивач вважав вказане рішення незаконним, оскільки 15.04.2013р. ДП «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску за березень 2013 року, яким нараховано до сплати єдиного внеску 621462,73 грн.
Платіжними дорученнями №№958,959,981 та 12 від 29.04.2013 на загальну суму 621462,73 грн ДП «Антрацит» оплачено єдиний внесок за березень 2013 року, про що вказано у розділі зазначених платіжних доручень «призначення платежу». Однак, відповідачем сплачені суми єдиного внеску самостійно зараховано в рахунок погашення боргу, що виник у попередні періоди.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року позов ДП «Антрацит» задоволений, внаслідок чого визнане протиправним та скасоване рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області №1457 від 30.07.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 177,98 грн.
Відповідачем подана апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій він просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
В скарзі зазначив, що при розгляді та вирішенні адміністративного позову судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного його вирішення. Вказує, що право пенсійного органу на перерозподіл поточних платежів в рахунок погашення заборгованості, яка виникла раніше, передбачена ч.6 ст.25 Закону України №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Посилається на ч.5 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та вказує, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, тобто на поточну заборгованість, а отже, дія мораторію не поширюється й на нараховані штрафні санкції за цими платежами. Протягом дії мораторію може нараховуватися неустойка (штраф, пеня) та можуть застосовуватися інші штрафні санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які не поширюється мораторій.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність у порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Антрацит» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області, перебуває на обліку в якості платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області.
ДП «Антрацит» 15.04.2013р. подано до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року, відповідно до якого самостійно нараховано до сплати єдиний внесок у розмірі 621462,73 грн (рядок 8 звіту) (а.с.7-11).
Платіжними дорученнями №№ 958, 981, 959, 12 від 29.04.2013р. на загальну суму 621462,73 грн. ДП «Антрацит» сплачено єдиний внесок за березень 2013 року відповідно до призначення платежу (а.с.12-15).
Рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області №1457 від 30.07.2013р. до ДП «Антрацит» застосовано штрафні санкцій у сумі 62146,27 грн та нараховано пеню - 26844,83 грн за період з 29.04.2013 року по 27.06.2013 року (а.с.4).
Не погодившись із вищезазначеним рішенням позивач оскаржив його до Пенсійного фонду України.
Рішенням Пенсійного фонду України №27494/09-10 від 16.10.2013р. скарга ДП «Антрацит» на рішення УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області №1457 від 30.07.2013 року залишена без розгляду (а.с.5-6).
Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, затримка у сплаті страхових внесків за період з 29.04.2013р. по 27.06.2013р. становить від 32 до 59 днів (а.с.4 - зворотній бік).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом №2464-VI.
Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Позивач відноситься до категорії гірничих підприємств, що підтверджено матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, а тому граничним строком сплати самостійно нарахованого єдиного внеску за лютий 2013 року є 28 березня 2013 року.
Відповідно до ч.11 ст.9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 12 статті 9 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно частини 2 статті 25 Закону №2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Пунктом 2 частини 11 та частиною 10 статті 25 Закону №2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону №2464).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013р. у справі №13-б/913/124/13-г за заявою ТОВ «Ставр» порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит» припинено не було (а.с.17).
Відповідно до ст.1 Закону України від 14.05.1992 №2343-12 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Порушення справи про банкрутство розділило заборгованість позивача по сплаті єдиного внеску на два різновиди конкурсну та поточну заборгованість.
З огляду на зазначене, судом встановлено, що починаючи з 9 січня 2013 року погашення конкурсної кредиторської заборгованості, яка виникла до порушення справи про банкрутство здійснюється в межах процедури банкрутства, погашення поточної кредиторської заборгованості здійснюється за загальною процедурою.
Відповідно до положень ч.1 ст. 19 Закону №2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Відповідно до частини третьої цієї статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Аналізом вищенаведених положень встановлено, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, то відповідно і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Відповідно до ч.5 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.
Частиною шостою статті 25 Закону №2464 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Для з'ясування питання щодо законності рішення управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі № 1457 від 30.07.2013 року необхідно встановити чи своєчасно та у повному обсязі ДП «Антрацит» сплачувався єдиний внесок за грудень 2012 року, січень, лютий та березень 2013 року.
Згідно звіту ДП «Антрацит» за грудень 2012 року позивачем самостійно нараховано єдиний внесок у сумі 663411,38 грн. (а.с.38-42).
Вказана сума сплачена ДП «Антрацит» платіжними дорученнями №163, 36, 37, 47, 154 від 31.01.2013р. на загальну суму 670109,61 грн, тобто у повному обсязі (а.с.43-48).
Згідно звіту ДП «Антрацит» за січень 2013 року позивачем самостійно нараховано єдиний внесок у сумі 538698,50 грн (а.с.49-52).
Вказана сума сплачена ДП «Антрацит» платіжними дорученнями № 1 від 18.02.2013, №№508, 487, 481, 475, 345, 344 від 28.02.2013р. на загальну суму 545757,82 грн., тобто у повному обсязі (а.с.53-59).
Згідно звіту ДП «Антрацит» за лютий 2013 року позивачем самостійно нараховано єдиний внесок у сумі 551693,07 грн (а.с.60-63).
Вказана сума сплачена ДП «Антрацит» платіжними дорученнями №№647, 645 від 14.03.2013р., №5 від 20.03.2013р., №№776, 767, 765 від 29.03.2013р. на загальну суму 558036,28 грн, тобто у повному обсязі (а.с.64-69).
Оскаржуваним рішенням застосовано фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 29.04.2013р. до 27.06.2013р., тому несвоєчасна сплата єдиного внеску за грудень 2012 року та лютий 2013 року не має правового значення для даної справи.
Відповідно до п.7.2.2 Інструкції «Про прядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, розрахунок зазначеної фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Відповідно до наданих позивачем платіжних доручень про сплату єдиного внеску за березень 2013 року, самостійно нарахована сума єдиного внеску у відповідному звіті за березень 2013 року сплачена ДП «Антрацит» у повному обсязі 29.04.2013р. (28.04.2013р. - вихідний день), тобто своєчасно.
Враховуючи, що єдиний внесок за березень 2013 року позивачем сплачено своєчасно, а станом на 01.03.2013р. ДП «Антрацит» не мало поточної заборгованості зі сплати єдиного внеску суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б при звели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року по адміністративній справі №812/9764/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року по адміністративній справі №812/9764/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.В. Бишов
В.А. Шальєва
І.Д. Компанієць