Головуючий у 1 інстанції - Жамбровський С.І.
Суддя-доповідач - Бишов М. В.
05 березня 2014 року справа №223/1151/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бишова М.В.
суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.
при секретарі Іллінові О.Є.
з участю представника відповідача Вадзюк Т.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Вугледарі Донецької області на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 17 січня 2014 року у справі №223/1151/13-а за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання рішення незаконним та його скасування, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та сум індексації,
13.12.2013 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України про визнання рішення №887 від 25 листопада 2013 року незаконним та скасування його, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та сум індексації з 31.12.2013 року.
Свої вимоги мотивувала тим, що з грудня 2011 року знаходиться на обліку в Управління Пенсійного Фонду України в м. Вугледар Донецької області та отримує пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу". Згідно довідок від 18.11.2013 року №6875/10/05-113 та №6876/10/05-113 Мар'їнської ОДПІ Донецької області до складу її заробітної плати включено матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 21.11.2013 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії та включення до її розміру сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, а також індексації заробітної плати. Рішення Управління Пенсійного фонду України м. Вугледарі Донецької області №887 від 25.11.2013 року позивачці було відмовлено у перерахунку пенсії.
Не погодившись з відмовою відповідача ОСОБА_3, просила суд визнати рішення №887 від 25 листопада 2013 року незаконним та скасувати його, зобов'язати провести з 01 грудня 2013 року перерахунок та виплату їй пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено збір на загальне обов'язкове пенсійне страхування з урахуванням фактично отриманих виплат відповідно до Закону України "Про державну службу".
Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 17 січня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволений у повному обсязі, внаслідок чого визнано рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Вугледарі Донецької області №887 від 25 листопада 2013 року незаконним та зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Вугледарі Донецької області провести з 01.12.2013 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби і індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено збір на загальне обов'язкове пенсійне страхування, з урахуванням фактично отриманих виплат відповідно до ст.ст. 33,37 Закону України "Про державну службу"
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Вугледарі Донецької області подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі. (а.с.37). Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказує, що оскільки матеріальна допомога та індексації заробітної плати є одноразовими виплатами і не зазначена в переліку складових заробітної плати, передбачених частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу», тому вона не включається до заробіток, що враховується при перерахунку пенсії державного службовця. Вважає, що пенсія позивачу призначена у відповідності з діючим законодавством і не погоджується з визнанням дій відповідача протиправними.
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, що дає суду право розглянути справу у відсутність позивача.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 з грудня 2011 року знаходиться на обліку в Управління Пенсійного Фонду України в м. Вугледарі Донецької області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.8,24).
21.11.2013 року позивач звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії та включення до її розміру сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, а також індексації заробітної плати (а.с.19).
Відповідно до довідок від 18.11.2013 року №6875/10/05-113, №6876/10/05-113 Мар'їнської ОДПІ Донецької області до складу її заробітної плати включено матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.20,21).
Рішення Управління Пенсійного фонду України м. Вугледарі Донецької області №887 про відмову в перерахунку пенсії від 25.11.2013 року позиваці було відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на ст.33 Закону України "Про державну службу", що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на соціально-побутові потреби та індексація заробітної плати не є складовою заробітної плати, а тому не можуть бути враховані в заробіток, з якого обчислюється пенсія державному службовцю (а.с.22-23).
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу», у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, (далі - Закон №3723-XII) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно ч.5 ст. 33 зазначеного Закону надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби в таких розмірах: понад 3 роки -10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.
Частина 7 ст.33 Закону України «Про державну службу» встановлює, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.6 ст.33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Тобто, надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами та матеріальна допомога в розумінні статті 33 Закону України «Про державну службу» належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільненні зі служби після їх запровадження.
Відповідно до вимог ст.371 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
На суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексацію грошових доходів нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що відображено у наданих довідках за формою, що затверджена Постановою правління ПФУ від 30 жовтня 2008 року №19-11 (а.с.20-21).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Вказана правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012р. по справі №21-430а11 та, на підставі ст.2442 КАС України, є обов'язковою для застосування.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати та грошової винагороди на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Вугледарі Донецької області на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 17 січня 2014 року у справі №223/1151/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 17 січня 2014 року у справі №223/1151/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена 05 березня 2014 року.
Колегія суддів М.В. Бишов
І.Д. Компанієць
В.А. Шальєва