Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
05 березня 2014 року справа №П/805/172/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.
секретар судового засідання Томах О.О.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Гузенко Р.О. - за довір. від 03.02.2014 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у справі № П/805/172/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області про стягнення витрат,-
Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області про стягнення суми витрат по особовій справі ОСОБА_3, якій виплачено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за липень-вересень 2013 року на суму 450,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у справі № П/805/172/14 (суддя Куденков К.О.) адміністративний позов задоволений у повному обсязі.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя суму виплаченої ОСОБА_3 пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за липень-вересень 2013 року у розмірі 450 гривень 00 копійок.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та не всебічному досліджені матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Наголошує на тому, що довідка з м. Українськ не підтверджує факт непрацездатності (знаходження на утриманні) ОСОБА_3, оскільки вона видана після 25 років з дня нещасного випадку та підтверджує лише факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Зазначає, що ОСОБА_3 згідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» повинна була отримувати на час смерті її чоловіка пенсію (аліменти за Сімейним кодексом) як утриманка, а не тільки мати право на утримання.
У судовому засіданні представник відповідача наголошував на задоволені апеляційної скарги.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про участь у розгляді справи в апеляційної інстанції не заявлено.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.
Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області сплачено ОСОБА_3 пенсію по втраті годувальника ОСОБА_4, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області направило на адресу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області акти щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за липень 2012 року, серпень 2012 року та вересень 2012 року.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області не прийнято до заліку спільні акти щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право та отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
З таблиць розбіжностей вказаних актів, підписаних сторонами, вбачаються списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не прийнятих до заліку за липень 2012 року, серпень 2012 року та вересень 2012 року, із яких вбачається що відповідачем не прийнято до заліку виплачені позивачем суми основного розміру пенсії ОСОБА_3 у загальному розмірі 450,00 грн. (по 150,00 грн. щомісячно).
Згідно розпорядження № 129288 від 15.07.2010 року, яким ОСОБА_3 призначено пенсію по втраті годувальника. Згідно вказаного розпорядження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, годувальник - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. На момент смерті годувальника ОСОБА_3 досягла пенсійного віку.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 року у справі № 2а/0570/16539/2012 задоволено позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя щодо стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області про стягнення витрат з виплати основного розміру пенсії відносно ОСОБА_3 за липень-вересень 2012 року.
Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію по втраті годувальника з 14 липня 2010 року, згідно розпорядження управління від 02 липня 2010 року № 129288, яким переведена з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника.
Також зазначено, що на вимогу суду апеляційної інстанції позивачем наданий належний акт (Н-1), який посвідчує факт загибелі чоловіка на робочому місті від нещасного випадку на виробництві 10 лютого 1987 року. На момент смерті чоловіка, внаслідок нещасного випадку на виробництві, ОСОБА_3 досягла 58 років, тобто є непрацездатною особою в розумінні вищенаведеної норми.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року у справі № 805/7152/13-а стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у місті Маріуполі Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області суму основного розміру пенсії по пенсіонеру ОСОБА_3, якій виплачено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, за січень-березень 2013 року у розмірі 450,00 грн.
У вказаній постанові судом зазначено, що згідно з копією довідки від 24.06.2010 року, виданою міською радою на ім'я ОСОБА_3, остання на час смерті чоловіка ОСОБА_4 мешкала разом з чоловіком. Пенсія з боку чоловіка була основним джерелом існування.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області залишена без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року у справі № 805/7152/13-а залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.07.2013 року № К/800/38486/13 відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року у справі № 805/4593/13-а стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області суму основного розміру пенсії ОСОБА_3, якій виплачено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, за жовтень-грудень 2012 року у розмірі 450,00 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 року апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області залишені без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року у справі № 805/4593/13-а залишена без змін.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 19.06.2013 року № К/800/31859/13 та від 27.06.2013 року № К/800/33754/13 відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013р. у справі №805/13459/13-а відмовлено у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області по стягненню витрат відносно ОСОБА_3 за попередній період.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм процесуального та матеріального права.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:
1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», Пенсійний фонд України, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Згідно ч. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.
Згідно ч. 4 п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію.
З набранням чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Тобто, чинним законодавством на відповідача у справі - Фонд соціального страхування покладений обов'язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.
Відповідно до п. 2 Порядку Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків).
Згідно п.6 зазначеного Порядку Головні Управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 28 Закону, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із:
- страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
- страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
- страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
- страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
- страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
- страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Згідно ст. 33 вказаного Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Тобто, порядок відшкодування витрат передбачає здійснення відповідних розрахунків та проведення стягнення на централізованому рівні - між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним Фондом України та УПФУ наділене правом на звернення до суду з вимогою про відшкодування зазначених раніше витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, судовими рішенням у справах № 2а/0570/16539/2012, № 805/4593/13-а та № 805/7152/13-а встановлено досягнення ОСОБА_3 пенсійного віку на момент смерті годувальника - ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За приписами частин 2, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Щодо постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року у справі № 805/13459/13-а, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог по стягненню витрат відносно ОСОБА_3 за попередній період, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у справі № 805/13459/13-а не спростовано обставин, які встановлені приведеними вище судовими рішеннями щодо досягнення ОСОБА_3 пенсійного віку на момент смерті годувальника.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем безпідставно не прийнято до заліку пенсію по втраті годувальника, виплачену позивачем в сумі 450,00 грн.,
Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_3 належать до визначених статтею 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» непрацездатних осіб, тобто основний розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відносно ОСОБА_3 за липень-вересень 2012року підлягає відшкодуванню.
За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 "Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у справі № П/805/172/14 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у справі № П/805/172/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області про стягнення витрат - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 05.03.2014 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 07.03.2014 року.
Головуючий суддя І.В. Геращенко
Судді Т.Г. Арабей
Л.В. Губська