м. Чернівці «06»березня 2014р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Чернівецької області матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 1201426000000137 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 лютого 2014 року, -
Ухвалою слідчого судді задоволене клопотання заступника начальника СВ СУ УМВС України в Чернівецькій області підполковника міліції ОСОБА_8 , погоджене з прокурором та відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.4 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Чернівецькому СІЗО терміном до 12 години 30 хвилин 13 квітня 2014 року.
Обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя виходив із того, що надані слідчим докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення за ст.187 ч.4 КК України, а також про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які унеможливлюють застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На ухвалу слідчого судді адвокатом ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подана апеляційну скаргу із проханням ухвалу скасувати та постановити нову,якою обрати відносно останнього більш м'який запобіжний захід,не пов'язаний із триманням під вартою.
Провадження №11-сс/794/52/14 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст.183 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .
Посилається апелянт на те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований необґрунтовано,оскільки слідчим не надано та суддею не вказано в ухвалі доказів існування ризиків ,передбачених ст.177 КПК України,які би давали достатні підстави вважати,що підозрюваний буде вчиняти дії,передбачені ч.1 ст.177 КПК України.Крім того,апелянт посилається на те,що слідчим суддею не враховані дані про особу підозрюваного ,які характеризують його позитивно.
Також ,на думку апелянта,підозрюваний утримується під вартою поза межами граничних строків,встановлених ч.3 ст.197 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката , який підтримав апеляційну скаргу,думку прокурора про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає,виходячи із наступного.
Згідно положень ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад п'ять років.
Як встановлено із наданих суду матеріалів провадження, ОСОБА_10 підозрюється у тому,що у на початку січня 2012 року вступив у попередню змову із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо вчинення нападу на сім'ю ОСОБА_13 .З метою унеможливлення їх упізнання потерпілими ОСОБА_11 придбав дві маски,а також для подолання опору-вогнепальну зброю-пістолет'ЗОРАКІ»
12.01.2012 року приблизно о 00-15 год., ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 згідно попередньо розробленого плану проникли у помешкання потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у с.Малинівка Новоселицького району Чернівецької області,де з метою заволодіння майном останніх нанесли чисельні удари руками та ногами по тілу ОСОБА_16 ,заподіявши середньої тяжкості тілесні ушкодження,що спричинили тривалий розлад здоров'я.
ОСОБА_7 з метою відшукання коштів та цінностей зайшов іншої кімнати будинку,де знаходилась потерпіла ОСОБА_15 та наніс їй ряд ударів руками і ногами по тілу,при цьому будучи повідомленим потерпілою про те,що остання є вагітною.Як наслідок протиправних дій, потерпілій були спричинені тяжкі тілесні ушкодження,небезпечні для життя в момент заподіяння,в тому числі такі,що спричинили переривання вагітності.
Внаслідок нападу ОСОБА_10 спільно з іншими фігурантами заволоділи майном потерпілих на загальну суму 730 грн.
24.02.2014 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.4 ст.187 КК України і така підозра,як правильно вказав слідчий суддя,є обґрунтованою.
Злочин ,у вчиненні,якого підозрюється ОСОБА_10 є особливо тяжким та за його скоєння передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років,що також обґрунтовано враховано слідчим суддею.
Крім того,із матеріалів судового провадження вбачається,що ОСОБА_10 ,хоча і вважається раніше не судимою особою в силу ст.89 КК України,однак неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності,в тому числі за скоєння тяжких злочинів,зі слідством на даний час не співпрацює.скоїв правопорушення у групі осіб.
Отже, слідчий суддя,зважаючи також на обставини,за яких було скоєне дане кримінальне правопорушення, прийшов до переконливого висновку про обгрунтованість клопотання слідчого і доведеність існування ризиків,які зазначені у клопотанні та дають достатні підстави вважати,що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих,інших підозрюваних у справі,вчинити інше кримінальне правопорушення
За таких обставин правильним судова колегія вважає і висновок слідчого судді і про те,що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 .
Посилання апелянта на неврахування судом даних про особу підозрюваного не є,зважаючи на обставини,що викладені вище, достатньою підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу,ніж застосований слідчим суддею.
Твердження апелянта про порушення строків тримання під вартою встановлених ч.3 ст.197 КПК України є,на думку колегії суддів,неспроможними,оскільки даною нормою закону встановлені граничні строки тримання підозрюваного,обвинуваченого під вартою під час досудового слідства.
Встановлено,що ОСОБА_10 був затриманий 31.01.2012 року,постановою суду від 09.02.2012 року стосовно нього обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою та постановою від 27.03.2012 року строк тримання під вартою продовжений до трьох місяців. 27.04.2012 року кримінальна справа щодо ОСОБА_10 та інших фігурантів направлена до районного суду.
Додаткове розслідування даної справи,протягом якого ОСОБА_10 перебував під вартою, здійснювалось з 20.10.2012 до 16.11.2012 року
Отже,встановлений п.2 ч.3 ст.197 КПК України сукупний строк тримання ОСОБА_10 під вартою під час досудового розслідування у даному випадку не порушений.
Твердження апелянта про недотримання слідчим суддею вимог п.9 Перехідних положень КПК України спростовуються п.12 цих же Положень,яким визначено,що розслідування кримінальних справ,які направлялись до суду із обвинувальним висновком згідно раніше чинного КПК України , у разі повернення їх судом прокурору для проведення додаткового розслідування,здійснюється у порядку,передбаченому КПК України 2012 року
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді та задоволення апеляційних вимог адвоката ОСОБА_6 , яких діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 .
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 407,418,419, 422 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 лютого 2014 року,якою відносно підозрюваного за ст.187 ч.4 КК України ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без змін.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3