07.03.2014
642/1352/14-к
1-КП/642/247/14
07 березня 2014 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, Українця, громадянина України, не працюючого, освіта неповна середня, неодруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 04.10.2006 года Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185, 69, ч. 2 ст. 153, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 16.03.2010 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився по відбуттю покарання 13.01.2014 року,
у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення в тому, що він 25.01.2014 року приблизно о 21-00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля банкомату "Приват Банк" розташованого за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях, 57, побачив що малознайомий ОСОБА_5 поклав свій мобільний телефон «Самсунг S-5620» у свою ліву кишеню куртки. В результаті раптово виниклого наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, суб"єктивно усвідомлюючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 , впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, діючи повторно, таємно викрав вищезазначений телефон «Самсунг S-5620» у потерпілого ОСОБА_5 з кишені , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 13 від 31.01.2014 року складає 370 грн. , та з викраденим майном зник, і розпорядився викраденим за власним розсудом, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду.
Такі дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.
31 січня 2014 року між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно такої угоди підозрюваний ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у виді 2(двох) років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного: обвинувачений без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 . В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 185 КК України, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд переконався що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 471, 474, 475 КПК України суд -
Затвердити угоду від 31 січня 2014 року про примирення між підозрюваним ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12014220510000249.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з"являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Речовий доказ - мобільний телефон «Самсунг S-5620» переданий на зберігання ОСОБА_5 - залишити у його розпорядженні.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення прокурору та обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1