Справа № 1319/11582/2012
пр.№ 2/464/267/14
05.03.2014 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого Борейка С.В.
за участю секретаря Калітовській А.Б.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представник відповідача ОСОБА_3
третя особа ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -
позивач звернувся в суд із позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача заподіяну матеріальну шкоду завдану внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 в розмірі 2359,00 грн.; моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн. та судові витрати у сумі 1023,60 грн., а всього у розмірі 5382,60 грн. В обґрунтування позову покликається на те, що 03.10.2013 внаслідок халатності відповідача, який проживає у квартирі АДРЕСА_2 та є її власником, залито водою квартиру позивача, якому заподіяно матеріальні збитки у розмірі 2359,00 грн. Разом із тим, просить стягнути моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях яких позивач зазнав у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна та у приниженні честі, гідності та ділової репутації та судові витрати покласти на відповідача.
У судовому засіданні представник позивач позов підтримав повністю. Дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви.
У судовому засіданні відповідач та його представник заперечили проти позовних вимог. Додатково пояснили, що залиття квартири позивача сталось не з вини відповідача, оскільки залиття сталось внаслідок засмічення каналізаційного стояку, що унеможливлює нормальне стікання води у всіх квартирах; згідно з Правил утримання будинку та прибудинкових територій усунення засмічення у системі водопровідно-каналізаційних систем покладено на ЖБК № 192, який обслуговує будинок сторін. Повністю заперечують заподіяння позивачу моральної шкоди, оскільки відсутній зв'язок між завданою позивачу шкодою та протиправними діями і виною відповідача, а відтак просять у позові відмовити повністю.
У судовому засіданні третя особа позов підтримав та просить такий задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, роз'яснення експерта, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Так, ч.1 ст.1166 цього ж Кодексу майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайнових прав фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Так, ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 17.10.2005 № С-00934.
Із матеріалів справи вбачається, що 03.10.2012 відбулось залиття квартири АДРЕСА_1 внаслідок потрапляння води із квартири АДРЕСА_2, яка розміщена над квартирою АДРЕСА_2; причину залиття квартири не зазначено, а лише вказано, що таке сталось внаслідок халатності ОСОБА_2; в результаті залиття було нанесено збитки ( побілка в трьох кімнатах, пошкоджена електропроводка в кухні). Дані обставини викладені в акті про залиття від 03.10.2012 затвердженому головою ЖБК № 192, який засвідчує факт залиття.
Згідно з звітом про оцінку розміру відшкодування збитків при залитті квартири за адресою:АДРЕСА_1, проведеного приватний підприємством ЕкспертМаш» від 11.10.2012 № 11/10-2, дано висновок, що вартість відшкодування збитків при залитті квартири станом на 11.10.2012 становить 2359,00 грн., що є розміром заподіяної шкоди.
Відповідно до висновку ЛНДІСЕ від 28.11.2013 № 270 встановити причину залиття квартири АДРЕСА_1, яке сталось 03.10.2012, на день проведення огляду не надається можливим; імовірною причиною такого залиття могло стати засмічення загально будинкового стояка каналізації на ділянці між перешим та другим поверхом будинку та таке залиття могло статися у результаті неналежної експлуатації ОСОБА_2 елементів системи водовідведення.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Докази, що містяться в цих матеріалах, не є беззаперечними з точки зору доведеності: безпосереднього причинного зв'язку між залиттям та шкодою заподіяною позивачу 03.10.2012;, вина відповідача в процесі розгляду справи спростовується показаннями свідків ОСОБА_6 (сантехніка, який був присутній при складанні акту 03.10.2012, який повідомив, що причиною залиття також може бути забиття каналізаційного стоку) та свідка ОСОБА_7 (сантехнік, який неодноразово на виклик відповідача прочищав систему загальнобудинкового стояка), даними висновку від 28.11.2013, який не викликає сумнівів у суду щодо об'єктивності викладених у них відомостей, з урахуванням наданих експертом роз'яснень у судовому засіданні щодо залиття квартири імовірно причиною стало засмічення загальнобудинкового стояка каналізації на ділянці між першим та другим поверхами будинку.
Разом із тим, суд вважає, що акт від 03.10.2012 не може бути розцінений як належний і допустимий доказ вини відповідача у залитті квартири позивача, оскільки таким зафіксовано лише факт залиття, при цьому не містячи причини залиття; пояснення свідка ОСОБА_8, даними у судовому засіданні про причини залиття через халатність відповідача, суд оцінює критично, оскільки така не може бути причиною.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить переконання, що оскільки між сторонами склались зобов'язання, у відповідності до ст.1166 ЦК України, які передбачають презумпцію вини та її не спростування відповідачем є підставою для задоволення позову, однак, суд приходить до висновку, що така вина ґрунтувалась на припущенням позивача та спростована відповідачем, а відтак шкода заподіяно позивачу не з його вини, а тому у стягненні заподіянні матеріальної шкоди необхідно відмовити.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири, що полягає у душевних стражданнях яких позивач зазнав у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна та у приниженні честі, гідності та ділової репутації, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Так, ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Оскільки вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від основної вимоги про стягнення матеріальних збитків, у якій судом відмовлено, у зв'язку із відсутністю вини відповідача, відтак такий не є особою, яка її завдав, а тому суд приходить висновку, що у такій необхідно відмовити за недоведеністю та обґрунтованістю.
У зв'язку із відмовою у позовних вимогам, відповідно до ст.88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Відповідно до ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 210, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
у позові ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування шкоди - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10 днів з часу отримання його копії.
Головуючий