Єдиний унікальний номер 448/368/14-ц
Провадження № 6/448/5/14
06.03.2014 року Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Білоус Ю.Б.,
при секретарі Крив'як О.В.,
за участю державного виконавця - Грицалик М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області Грицалик М.Я. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2,
03.03.2014 року старший державний виконавець відділу ДВС Мостиського РУЮ Львівської області Грицалик М.Я. звернулася до суду із зазначеним поданням, погодженим з в.о. начальника відділу ДВС Мостиського РУЮ Львівської області Буриш Л.А., покликаючись на те, що у неї на виконанні перебуває виконавчий лист №2-424 від 04.08.2010року, виданий Мостиським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 350 гривень щомісячно, починаючи з 08.07.2010року і до досягнення повноліття.
Вказує, що боржником добровільно рішення суду не виконується. Кошти на утримання дитини сплачуються частково. Сума заборгованості станом на 27.02.2014 року становить 5 110 гривень. Згідно отриманих відповідей на запити від реєструючих майно органів, за боржником майна не виявлено.
Зазначає, що 24.02.2014року на адресу відділу ДВС Мостиського РУЮ надійшла заява стягувача, в якій остання вказує, що боржником аліменти не сплачуються більше 6 місяців та просить обмежити йому виїзд за межі України.
З огляду на наведене просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, до повного виконання ним своїх боргових зобов'язань.
В судовому засіданні державний виконавець Грицалик М.Я. подання підтримала.
Сторони виконавчого провадження у відповідності до положень ч.2 ст.377-1 ЦПК України в судове засідання не викликались.
Відповідно до ч.1 ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Проаналізувавши матеріали подання, суд вважає, що в задоволенні такого слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Мостиського РУЮ Львівської області перебуває виконавчий лист №2-424 від 04.08.2010року, виданий Мостиським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 350 гривень щомісячно, починаючи з 08.07.2010року і до досягнення повноліття.
Постановою старшого державного виконавця ДВС Мостиського РУЮ Львівської області Нагребецького від 09.08.2010року відкрито виконавче провадження ВП №20701349 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені обов'язки державних виконавців, зокрема державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за рішенням.
Статтею 6 Закону України від 21.01.1994, № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон. Однією з підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон є те, що він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Однак, з матеріалів подання не вбачається, що боржник ОСОБА_2 злісно ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань щодо сплати аліментів, оскільки із довідки про заборгованість від 27.02.2014року видно, що останній сплачує аліменти частинами, проте не відмовляється від подальшої сплати заборгованості по аліментах і погашає таку по мірі можливості. При цьому, остання часткова оплата в погашення заборгованості була проведена ним за лютий місяць 2014року на суму 200 гривень. Також, матеріали представленого державним виконавцем подання не містять доказів про факт або намір виїзду ним за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду.
Крім того, з наданих до суду матеріалів, не можна вважати, що державний виконавець вжив усіх можливих заходів для примусового виконання судового рішення. Зокрема, матеріали подання не містять відомостей виклику державним виконавцем боржника для надання пояснень з приводу заборгованості чи застосування до останнього приводу у разі його неявки на виклики, не поновлено відомостей з реєструючих майно органів щодо наявності у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, відсутня інформація з фінансових установ про наявність у боржника відкритих рахунків та інше.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до статті 2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований законом України 11.09.1997 року) та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Згідно із п.5 ч.1 та ч.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в"їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадовою особою) до виконання зобов'язань.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлено об'єктивними причинами, наприклад внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить це без поважних причин.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог та заперечень.
На противагу, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надіслання боржнику вимоги щодо добровільного виконання зобов'язань по рішенню суду та докази одержання ним такого повідомлення, відсутні і в матеріалах справи беззаперечні докази, які б підтверджували ухилення боржника від виконання зобов'язань, передбачених рішенням суду.
За таких обставин, суд вважає, що державним виконавцем не обґрунтовано та не підтверджено доказами необхідності застосування до боржника тимчасового обмеження у виїзді за межі України, у зв'язку із чим не має правових підстав для обмеження боржника ОСОБА_2 у його конституційному праві вільно залишати територію України та встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, а тому у задоволенні подання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.208 - 210, 377-1 ЦПК, суд, -
У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області Грицалик М.Я. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ю.Б. Білоус
Ухвала набрала законної сили « » 20 р.
Суддя Ю.Б. Білоус