Справа №443/83/14-ц
Провадження №2/443/97/14
(ЗАОЧНЕ)
06 березня 2014 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Сидорака Б.Г.
при секретарі Щур Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Жидачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
У січні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Жидачівського районного суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_2, мотивуючи позовні вимоги тим, що 14.10.2009 року уклала із ним шлюб від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 року народився син ОСОБА_3, що проживає разом із нею та знаходиться на її утриманні. Спільне життя із відповідачем не склалось, оскільки відповідач зловживає спиртними напоями, не цікавиться інтересами сім"ї, матеріально сім"ю не утримує. Протягом двох з половиною років вони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, а тому вважає, що шлюб існує формально і його слід розірвати в судовому порядку. Малолітнього сина ОСОБА_3 просить залишити проживати з нею.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач в порядку судового доручення для допиту в Стрийський міськрайонний суд не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутності не подав, у зв"язку з чим, суд, за згодою позивача, ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1, яке видано Лисовицькою сільською радою Стрийського району Львівської області 14.10.2009 року, вбачається, що цього дня зареєстрували шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище "ОСОБА_1"(а.с.4).
Відповідно ст.24 СК України шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому ч.3 та ч.4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування подружжя до збереження шлюбних стосунків чи їх припинення є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що відносини між сторонами не склалися, вони не спілкуються, не підтримують ніяких відносин, із середини 2012 року не проживають спільно, фактично сімейні відносини між сторонами відсутні. Позивач не має бажання зберегти сім'ю та перебувати у шлюбі надалі через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги, втрату почуттів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з огляду на вказані обставини застосування будь-яких заходів щодо примирення подружжя, як це передбачає ст.111 СК України, є недоцільним і суперечить інтересам сторін та моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України суд може розірвати шлюб за позовом одного із подружжя.
Отже, встановивши об'єктивні підстави для розірвання шлюбу, передбачені ст.112 СК України, а саме те, що примирення між подружжям неможливе через втрату почуття взаємної любові, фактичне припинення спільних зобов'язань щодо піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, утвердження в сім'ї взаємоповаги, втрату почуття відповідальності подружжя один перед одним, як того вимагає ст.55 СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має важливе значення, бажання зберегти сім'ю у позивача відсутнє, що є підставою для розірвання шлюбу, оскільки перешкод, передбачених ч.2 ст.110 СК України, для цього не встановлено.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона вправі далі іменуватись вказаним прізвищем. Малолітнього сина слід залишити з матір"ю з якою він і проживає.
Керуючись ст.ст.5,6,10,82, 88,107,208,215,224-226 ЦПК України, і на підставі ст.ст.110,112, 113,160 Сімейного кодексу України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстровано Лисовицькою сільською радою Стрийського району Львівської області 14.10.2009 року, актовий запис №21.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_2 залишити набуте у шлюбі прізвище.
Малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити проживати з матір"ю.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку можна подати протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий-суддя______________________________________________