Справа № 424/7614/13-к
1-кп/424/106/14
05 березня 2014 року м. Ровеньки
Ровеньківський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ровеньки Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ровеньки, українця, громадянина України, з
середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
22 листопада 2013 року о 18 годині, ОСОБА_5 , маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою наживи, знаходячись на вул. 30 Років Перемоги, м. Ровеньки, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, яке виразилося у тому, що ОСОБА_5 бризнув у обличчя ОСОБА_4 газовим балончиком, відкрито викрав у потерпілого жіночу сумку, вартістю 200 гривень, у якій знаходились гроші у сумі 400 гривень, та з місця скоєння кримінального правопорушення зник, обернувши викрадене на свою користь, чим заподіяв потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 600 гривень. Потерпілій ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження, а саме хімічний опік рогівки, кон'юктива обох очей, які утворились від впливу хімічної речовини, та згідно висновку судово-медичної експертизи № 433 від 02.12.2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю та суду пояснив, що він дійсно вчинив кримінальне правопорушення за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Знаходячись на вул. 30 Років Перемоги, м. Ровеньки, він з ревнощів посварився з дружиною ОСОБА_4 , у ході сварки бризнув у обличчя ОСОБА_4 газовим балончиком та викрав у неї жіночу сумку з грошима у сумі 400 гривень. Цивільний позов заявлений потерпілою про стягнення матеріальної та моральної шоди визнає у повному обсязі.
Просить призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Потерпіла ОСОБА_4 , суду пояснила, що знаходячись на АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 бризнув їй у обличчя газовим балончиком та викрав у неї жіночу сумку з грошима у сумі 400 гривень. На заявлених позовних вимогах наполягає. Просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоди у сумі 616 грн. 35 коп. та моральну шкоду у сумі 5000 гривень. Просить призначити покарання пов'язане з позбавленням волі.
Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи та судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позицій відсутні, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення частини 3 ст. 349 КПК України, суд вважає визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням обставин, які характеризують особу обвинуваченого.
Суд вважає вину обвинуваченого доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
При призначенні обвинуваченому покарання суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України є: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим за ст. 186 ч. 2 КК України, відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого злочину.
Обвинувачений на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с.43), за місцем мешкання характеризується позитивно( а.с.49,50), в силу ст. 89 КК України не судимий (а.с.51-52,53-54), має на утриманні неповнолітнього сина: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 21).
Таким чином, суд вважає за необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, призначити покарання ОСОБА_5 в межах санкції ст.186 ч.2 КК України не пов'язане з позбавленням волі, зі звільненням від покарання з випробуванням відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України.
Потерпілою ОСОБА_4 був заявлений цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування майнової шкоди у сумі 616 грн. 35 коп. та моральну шкоду у сумі 5000 гривень. Суд вважає, що зазначений цивільний позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в результаті злочину потерпілій дійсно була заподіяна матеріальна та моральна шкода, яка виразилася у фізичних болях та стражданнях потерпілого внаслідок ушкодження здоров'я, душевних стражданнях внаслідок протиправної поведінки обвинуваченого щодо потерпілої.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд, згідно ст. 23 ЦК України, враховує вимоги розумності і справедливості, характер правопорушення, глибину фізичних та моральних страждань потерпілого, той факт, що обвинувачений повністю визнав заявлений цивільний позов, та приходить до висновку, що грошове відшкодування в розмірі 5 000 гривень є обґрунтованою та достатньою компенсацією завданої моральної шкоди.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистими немайновими правами фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Матеріальна шкода заявлена потерпілою ОСОБА_5 у сумі 616 грн 35 коп., підлягають повному задоволенню, оскільки вона визнана обвинуваченим та підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме копіями квитанцій та довідкою.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.373, 374,376,395 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
У відповідності до ст. 76 п.п.2,3 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком чинності залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матеріальну шкоду у сумі 616 грн.35 коп. та моральну шкоду у сумі 5000 грн.
Речові докази: 72 (сімдесят дві) грн, які знаходяться під сохраною розпискою у ОСОБА_4 - залишити ОСОБА_4 за належністю.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ровеньківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілій.
Суддя ОСОБА_1