Єдиний унікальний номер 448/2079/13-ц
Провадження № 2/448/25/14
10.02.2014 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:
головуючого - судді Борисенко В.В.
при секретарі - Мриц Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мостиська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що згідно укладеного договору № DNH4KP22450230 від 16.10.2006 року відповідач отримав кредит в сумі 2923 грн. 69 коп. зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 25.08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Стверджував, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача в заяві, де згідно умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надати банку грошові кошти (місячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредит, за відсотки, комісію, а також інші витрати згідно Умов.
Вказував, що вищезазначене зобов'язання відповідач належним чином не виконав, відтак станом на 06.09.2013 року має заборгованість на загальну суму 30027 грн. 92 коп., яка складається з: 2460 грн. 88 коп. - заборгованість за кредит; 10119 грн. 74 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 15541 грн. 21 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина) та 1406 грн. 09 коп. - штраф (процентна складова).
З огляду на вищенаведене, просив суд стягнути з відповідача у користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 30027 грн. 92 коп. за кредитним договором № DNH4KP22450230 від 16.10.2006 року та судовий збір в розмірі 300 грн. 28 коп.
Представник позивача в судовому засіданні не з'явився, однак надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задоволити, крім того не заперечує щодо постановлення у справі заочного рішення.
Відповідач була своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився і не повідомив про причини своєї неявки, а також від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у його відсутності на підставі поданих у справі доказів, так як у відповідності до ч.5 ст.74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності сторін та постановлення заочного рішення, оскільки прийняття такого рішення не суперечить закону та відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Судом встановлено, що з 08.02.2013 року відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, під прізвищем «ОСОБА_1», так як таке змінив 13.01.2009 року, що стверджується повідомленням адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Львівській області від 24.10.2013 року.
Згідно заяви № DNH4KP22450230 від 16.10.2006 року відповідач звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з письмовою заявою про надання йому споживчого кредиту в розмірі 2923 грн. 69 коп. зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 25.08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, строком на 24 місяці, тобто по 16.10.2008 року.
Як вбачається з Умов надання споживчого кредиту, для виконання вказаного договору банк повинен був відкрити відповідачу рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсотках, винагороді та інших платежах, на підставі поданої заяви та у відповідності до Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).
Згідно розрахунку заборгованості відповідача за договором № DNH4KP22450230 від 16.10.2006 року, станом на 06.09.2013 року становить загальну суму 30027 грн. 92 коп., яка складається з: 2460 грн. 88 коп. - заборгованість за кредит; 10119 грн. 74 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 15541 грн. 21 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина) та 1406 грн. 09 коп. - штраф (процентна складова).
Ст.1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно п.31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, враховуючи положення п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Відповідно до ст.10 ЦПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Як встановлено судом, відповідач дійсно звертався до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання кредиту, свідченням чого є підпис на поданій заяві, однак суду не доведено сам факт отримання кредиту вказаною особою. Крім того, суд не бере до уваги положення Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), зокрема й щодо строків позовної давності тривалістю 5 років (п.5.5), оскільки в суду виникають сумніви відносно того, чи дійсно діяли вказані Умови про надання споживчого кредиту на час звернення із заявою відповідача, так як в таких не вказано ні дати їх затвердженні, ні нумерації, яка б свідчила про приєднання даних умов до заяви відповідача, а також такі не підписані й самим відповідачем, що давало б підстави вважати, що останній з такими був належно ознайомлений.
Отже, підсумовуючи все вищенаведене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даного позову, на підставі положень ст.257 ЦК України, тобто у зв'язку зі спливом строків позовної давності.
Враховуючи вищенаведене, керуючись роз'ясненнями п.31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, положень Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст.256, 257, 259, 261, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяВ.В. Борисенко