Справа № 367/8808/13-ц Головуючий у І інстанції Оладько С.І.
Провадження № 22-ц/780/1716/14 Доповідач у 2 інстанції Кашперська
Категорія 29 05.03.2014
Іменем України
04 березня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Бевзюк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства «Добробут» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Заявлені вимоги мотивував тим, що йому на праві власності належить ? частина квартири АДРЕСА_1, є інвалідом війни ІІ групи та особою, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, з 15 грудня 2008 року як інвалід ІІ групи, прирівняний до інвалідів ВВВ, повністю звільнений від оплати комунальних послуг. Однак відповідач змушував його сплачувати комунальні послуги в повному обсязі, а в 2012 році його було відключено від водопостачання, чим завдала йому та його дружині моральну шкоду. Просив стягнути із відповідача на користь позивача матеріальну шкоду 14030,44 грн. та моральну шкоду 5000 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач ОСОБА_1, не погоджуючись із вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, заявляючи вимоги про відшкодування шкоди, не надав доказів на підтвердження того, що неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача позивачу було спричинено матеріальну та моральну шкоду.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що ОСОБА_1 є власником ? частини квартири АДРЕСА_1.
01 серпня 2009 року між ОСОБА_1 та ДП «Управління житлово-комунального господарства «Добробут» уклали договір про надання населенню комунальних послуг № 182/09, за умовами якого виконавець надає споживачу, членам його сім'ї, а також іншим особам, які фактично проживають в квартирі, послуги за встановленими тарифами, а споживач в повному обсязі сплачує вартість наданих послуг, вказаних в п. 1.1 договору. Згідно п. 4.3 договору, споживач, який має пільги, надає необхідні документи від відділу субсидій та довідки Коцюбинської селищної ради про надання пільг, затверджених законодавчими актами України, і поновлює вищезгадані документи один раз на рік.
Згідно листа виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 05 жовтня 2012 року № 04.14./266, на звернення ОСОБА_1 виконавчий комітет Коцюбинської селищної ради повідомляє, що керівнику УЖКГ «Добробут» вказано на неправомірні дії щодо відключення від мережі холодного водопостачання за борги, наголошено про питання вирішення даних спорів в судовому порядку. На 03 жовтня 2012 року повністю відновлено водопостачання по квартирі АДРЕСА_1.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно із ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: 100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю), 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
В матеріалах справи наявні квитанції про здійснення плати за утримання житла та оплату комунальних послуг ОСОБА_1 на користь ДП УЖКГ «Добробут» із 2010 по 2012 роки.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи із аналізу наведеної статті, обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
При цьому потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Таким чином відповідають обставинам справи висновки суду першої інстанції, що відповідач не змушував позивача сплачувати комунальні послуги, що могло би спричинити йому матеріальну шкоду, оскільки оплату за комунальні послуги та плату за утримання житла на суму 14030,44 грн., підтверджену довідкою УЖКГ «Добробут», позивач сплачував добровільно на виконання умов укладеного договору, і не надав доказів, що у передбаченому законом порядку подавав до відповідача заяви та відповідні документи для врахування останнім при нарахуванні плати за комунальні послуги права позивача на пільги.
Доводи апеляційної скарги, що судом визнано факт наявності у позивача пільг по оплаті комунальних послуг, висновків суду про недоведеність факту завдання йому матеріальної шкоди не спростовують.
Надуманими та такими, що спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, є доводи апеляційної скарги, що суд відмовив в задоволенні позову в зв'язку із пропуском позовної давності, оскільки даних мотивів відмови рішення суду не містить.
Оцінюючи правильність рішення суду першої інстанції при вирішенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Мотивуючи позовні вимоги та апеляційну скаргу в цій частині, позивач стверджує, що внаслідок протиправних дій відповідача був вимушений разом із дружиною шукати інше джерело води.
Згідно п. 2.3 договору про надання населенню комунальних послуг від 01 серпня 2009 року, укладеного між сторонами, при неоплаті споживачем наданих послуг терміном більше двох місяців виконавець має право припинити надання послуг споживачу шляхом відключення його від комунальних мереж. Повторне підключення споживача до комунальних мереж проводиться після повної сплати виконавцю заборгованості та оплати вартості підключення, згідно калькуляцій.
Квитанції на а. с. 6-13 не містять відомостей про сплату позивачем послуг водопостачання.
Як вбачається із матеріалів справи, водопостачання було відключено в квартирі АДРЕСА_1, а позивач згідно паспорту зареєстрований за іншою адресою АДРЕСА_3.
Доказів фактичного проживання за адресою АДРЕСА_2 позивачем не надано. Згідно актів обстеження квартири АДРЕСА_1 від 07 лютого 2013 року, 30 жовтня 2012 року, 29 жовтня 2012 року, 19 серпня 2011 року, складених комісією ДП УЖКГ «Добробут», в квартирі тривалий час проживають квартиронаймачі, які, за поясненнями, регулярно сплачують кошти орендодавцю ОСОБА_1
Таким чином, оскільки факт завдання особисто позивачу моральної шкоди шляхом відключення водопостачання та протиправності дій відповідача доведено не було, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтується на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагєєв В.О.
Яворський М.А.