Справа № 1007/13417/12 Головуючий у І інстанції Телепенько А.Д.
Провадження № 22-ц/780/280/14 Доповідач у 2 інстанції Таргоній
Категорія 18 07.03.2014
Іменем України
26 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Таргоній Д.О.,
суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,
за участю секретаря: Черепинець А.І.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Інновейтів Технолоджіс» про визнання розірваними кредитного договору та договору купівлі-продажу,-
У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на наступні обставини. 01 червня 2012 року між нею та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір № 401190787, за умовами якого банком надано кредит для оплати товарів згідно з переліком, що вказаний у специфікації до договору купівлі-продажу № ГВ 0106 від 01.06.2012 року, а саме: набору косметикі у чорному кейсі, що складається з 10 найменувань, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Інновейтів Технолоджіс».
Як з'ясувалось пізніше, ТОВ «Інновейтів Технолоджіс» не надав їй, як покупцю, повної та достовірної інформації про придбаний товар - косметичну продукцію під товарним знаком «Desheli».
Позивачка вважає, що договір купівлі-продажу було укладено під впливом обману, у зв'язку з чим, керуючись ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», вона особисто звернулась до ПАТ «Альфа-Банк» з письмовим повідомленням про відкликання згоди на укладення кредитного договору № 401190787 від 01.06.2012. Крім того, в день подачі повідомлення про відкликання згоди вона також намагалася повернути Кредитодавцю продукцію, яку придбала за договором купівлі-продажу, однак, ПАТ «Альфа-Банк» відмовився її прийняти.
З метою повернення продукції вона також зверталась до продавця, який теж відмовився від отримання товару.
Просила суд, посилаючись на вимоги ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», визнати розірваним кредитний договір № 401190787 від 01.06.2012р., укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк», а також визнати розірваним договір купівлі-продажу № ГВ 0106 від 01.06.2012 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Інновейтів Технолоджіс».
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.
У своїй апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати.
Зокрема, в обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині визнання розірваним кредитного договору, не правильно застосував положення ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та не врахував, що відповідно до ст. 1054 ЦК України, істотною умовою кредитного договору є грошові кошти, які надаються банком позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором. За умовами договору, підписаного сторонами, відкликання позичальником згоди на укладення кредитного договору можливе в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України. При цьому, позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту та сплатити відсотки за його користування, що нараховані Банком з дати надання кредиту і до дати повної сплати заборгованості. Позивачка ж ОСОБА_1, у своїй заяві про відкликання згоди на укладення кредитного договору, запропонувала Банку повернути товар - продукцію під товарним знаком «DeSheli», а не грошові кошти, отримані за договором, на що Банк надав обгрунтовану відмову. Інших підстав для розірвання кредитного договору, передачених чинним законодавством, зокрема ч. 2 ст. 651 ЦК України, позивачка не навела.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання розірваним договору купівлі-продажу, укладеного 01.06.2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інновейтів Технолоджіс», суд першої інстанції, посилаючись на положення ст. 14 ЗУ «Про захист прав споживачів», дійшов висновку про те, що ТОВ «Інновейтів Технолоджіс» не надало покупцю повної і достовірної інформації про товар, у зв'язку з чим останній не отримав того, на що розраховував при укладенні договору купівлі-продажу.
Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки помилковими, оскільки вони суперечать матеріалам справи.
Так, судом встановлено, що 01 червня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інновейтів Технолоджіс» укладено договір купівлі-продажу № ГВ 0106, згідно із п. 2.1 та п. 2.3 якого продавець зобов'язується передати покупцеві товар належної якості та одночасно з товаром зобов'язаний передати покупцю копію сертифікату відповідності товару, керівництво з використання та інше.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до положень ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно із Специфікації Товару до Договору купівлі-продажу № ГВ 0106 від 01.06.2012 року, продавець ТОВ «Інновейтів Технолоджіс» передає покупцю - ОСОБА_1 товар належної якості, а саме - набір косметики «Desheli» в чорному кейсі, який складається з 10 найменувань.
В матеріалах справи міститься також Акт прийома - передачі Товару до Договору купівлі-продажу № ГВ від 01 червня 2012 року, зі змісту якого вбачається наступне:
1. Продавець згідно з умовами Договору передав покупцю продукцію під товарним знаком DeSheli, покупець в особі ОСОБА_1 прийняв товар.
2. Продавець у присутності покупця здійснив перевірку властивостей, товарного вигляду і демонстрацію Товару в об'ємі його комплектації. Якість і комплектність товару, що передається перевірена.
3. Покупець особисто перевірив якість товару, в тому числі зовнішній вигляд, і претензій немає.
4. Покупець особисто ознайомився з його властивостями і інструкцією до товару, що передається.
5. Продавець в повному обсязі надав інформацію: щодо виробника Товару, щодо самого Товару.
6. Вищевказана інформація надана покупцю в наглядній та доступній письмовій формі.
7. Оплата здійснюється на умовах даного договору.
Претензій щодо переданого товару і виконанню умов договору у Покупця немає.
Вищевказаний Акт прийома-передачі Товару підписаний власноруч позивачкою ОСОБА_1, щодо чого вона в судовому засіданні не заперечувала.
З огляду на вказане, доводи позивача про те, що договір купівлі-продажу під впливом обману, спростовуються зазначеними доказами, з яких вбачається, що Продавець надав Покупцю повну і достовірну інформацію щодо якості, властивостей товару і інструкції по застосуванню.
Колегія суддів апеляційного суду, вирішуючи питання щодо природи правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем ТОВ «Інновейтів Технолоджіс», з огляду на встановлені по справі обставини, приходить до висновку, що ОСОБА_1, укладаючи договір купівлі-продажу, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, зокрема щодо властивостей товару, що унеможливило використання його за цільовим призначенням. Такі правовідносини врегульовані ст. 230 ЦК України, згідно положень якої, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.
Позивачка ОСОБА_1, звертаючись до суду, вимог щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним не заявляла, а просила розірвати договір, який укладений під впливом обману, обравши таким чином невірний спосіб захисту порушеного права.
Положення ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачають можливість обміну непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.
Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка не скористалась своїм правом на обмін товару належної якості на аналогічний, який задовольнив би її за своїми властивостями.
У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині розірвання договору купівлі-продажу, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Крім того, обгрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині задоволення вимог про розірвання кредитного договору, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з розділу №1 Кредитного договору № 401190787 від 01.06.2012 року, укладеного між сторонами, Банк надає позичальнику кредит в сумі 10 300,00 грн. за фіксованою процентною ставкою в розмірі 0,1 % річних з датою повернення кредитних коштів до 05.12.2013 року. Кредит надається позичальнику для оплати/часткової оплати товарів згідно з переліком, що вказаний у специфікації № 401190787 від 01.06.2012р. у загальній сумі 7622,00 грн. шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Інновейтів Технолоджіс», а також дя оплати страхового платежу та комісійної винагороди банку, у розмірі , визначеному умовами договору.(а.с. 5)
Позивачка не заперечує тієї обставини, що Банком були виконані свої зобов'язання щодо надання грошових коштів та перерахування їх у сумі, передбаченій договором, на безготівковий рахунок ТОВ «Інновейтів технолоджіс».
Відповідно до положень ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.
Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором.
За кредитним договором № 401190787 від 01.06.2012 року позивачка ОСОБА_1 одержала від банку грошові кошти, які, відповідно до умов договору, були перерахування на безготівковий рахунок ТОВ «Інновейтів технолоджіс».
У зв'язку з цим, обгрунтованою є відмова Банку від задоволення заяви ОСОБА_1 про відкликання згоди на укладення кредитного договору, оскільки грошові кошти, надані відповідно до умов договору, позивачка не повернула.
З огляду на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що потягло за собою ухвалення неправильного по суті рішення, яке підлягає скасуванню у відповідності до ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року - скасувати. Ухвалити по справі нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Інновейтів Технолоджіс» про визнання розірваними кредитного договору та договору купівлі-продажу - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: Таргоній Д.О.
Голуб С.А.
Приходько К.П.