Справа № 163/512/14-а
Провадження № 2-а/163/21/14
07 березня 2014 року Любомльський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Павлусь О.С.
при секретарі Семенюк К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту №3 Карисюка Олександра Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту №3 Карисюка Олександра Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов мотивує тим, що постановою від 03.12.2013 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною. Просить суд поновити строк для оскарження постанови та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В судове засідання позивач не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2013 року відносно позивача була винесена постанова серії ПС1 №011766. З вищезазначеної постанови вбачається, що позивач 03.12.2013 року о 15 годині 43 хвилин на 488 км автодороги М-07 рухався за межами населеного пункту без ближнього світла фар, чим порушив п.9.8. ПДР (а.с.4).
Постановою серії ПС1 №011766 від 03.12.2013 року, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень (а.с.4).
Постановою серії ВП №41963598 від 06.02.2014 року позивача визнано боржником та відкрито виконавче провадження.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При винесенні постанови були порушені права позивача по справі, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Наданих законом прав позивач був позбавлений, що є порушенням процесуальних норм при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленими статтями 283, 284 КУпАП. В ній зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Дані обставини не були спростовані відповідачем, суду не було представлено доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанову серії ПС1 №011766 від 03.12.2013 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 256, 293 КУпАП, суд,
Позов задовольнити.
Постанову серії ПС1 №011766 від 03.12.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Павлусь О.С.