Справа № 160/1042/13-к Провадження №11-кп/773/76/14 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч. 1 ст. 185 КК України Доповідач: ОСОБА_2
06 березня 2014 року м. Луцьк
Апеляційний суд Волинської області у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
законного представника обвинуваченого- ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді кримінального провадження ОСОБА_10 , на вирок Локачинського районного суду Волинської області від 09 грудня 2013 року про обвинувачення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , студента І курсу ЛНВК « ЗОШ-інтернат І-ІІІ Правознавчий ліцей», несудимого, засудженого за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 ( один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 105,76 КК України постановлено звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і навчання.
На підставі ст. 105 КК України, ОСОБА_11 звільнено від призначеного покарання, застосувавши до нього примусовий захід виховного характеру у виді застереження.
Цим вироком ОСОБА_9 визнано винним і засуджено за те, що він 30 жовтня 2013 року об 11.30 год. в приміщенні « Локачинської ЗОШ І-ІІІ ступеня - гімназії» в смт. Локачі Волинської області таємно викрав з сумочки ОСОБА_12 гаменець, в якому було 350 грн., заподіявши останній матеріальну шкоду на зазначену суму.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, посилається на те, що судом при призначені покарання застосовано кримінальний закон, а саме: ст.76 КК України зі ст.105 КК України, який не підлягав застосуванню. Просить скасувати вирок суду першої інстанції і ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_9 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України і застосувати ст. 105 КК України.
Заслухавши доповідача, який доповів зміст вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу частково, просить виключити з вироку посилання на ст.76 і 104 КК України, обвинуваченого ОСОБА_9 , його законного представника і захисника, які погодилися з думкою прокурора, розглянувши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у таємному викраденні 350 грн. відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав вірну оцінку і в апеляційній скарзі не оскаржуються.
Дії ОСОБА_9 правильно кваліфіковані судом за ч. 1 ст.185 КК України і ні ким не оспорюються.
Відповідно до ч. 1 ст. 105 КК України, неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
Як видно з вироку, злочин у вчиненні якого суд першої інстанції визнав винним ОСОБА_9 , відповідно до ч.3ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості. ОСОБА_9 сприяв розкриттю злочину та щиро покаявся у скоєному, визнавши себе винним, враховано судом також і поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який навчається та позитивно характеризується за місцем навчання.
Враховуючи вищенаведене, суд вірно прийшов до висновку, що ОСОБА_9 на момент винесення вироку не потребує застосування покарання, тому звільнив його від покарання та, відповідно до ст.105 КК України, застосував примусові заходи виховного характеру у виді застереження.
Разом з тим, у резолютивній частині вироку, звільняючи ОСОБА_9 від покарання і застосовуючи до нього примусовий захід виховного характеру у виді застереження, суд безпідставно послався на ст.76 КК України і двічі на ст.105 КК України визначив іспитовий строк та поклав на обвинуваченого ряд обов'язків, передбачених ст.76 КК України, тобто застосував закон, який не підлягає застосуванню. Тому, вирок Локачинського районного суду від 09 грудня 2013 року, щодо ОСОБА_9 , відповідно до вимог п.2ч.1ст.413 КПК України, слід змінити, виключивши з резолютивної частини застосування ст.76 КК України з покладенням на ОСОБА_9 обов'язків, передбачених пунктами 2,3 цього закону.
Оскільки, дана зміна вироку не тягне погіршення становища обвинуваченого, тому підстав для постановлення нового вироку, як ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає.
З наведених підстав апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 - 409 КПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Локачинського районного суду Волинської області від 09 грудня 2013 року щодо ОСОБА_9 змінити: виключити з резолютивної частини вироку посилання суду про застосування ст.105 зі ст. 76 КК України про звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, з покладанням на нього обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання.
Вважати засудженим ОСОБА_9 за ч.1ст.185 КК України на 1 ( один )рік позбавлення волі.
На підставі ст.105 КК України звільнити ОСОБА_9 від покарання, застосувавши до нього примусовий захід виховного характеру у виді застереження.
В решті вирок залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4