"05" березня 2014 р. Справа № 926/445/13.
За позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»
до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Буковина»
про стягнення заборгованості - 389980,41 грн.
Суддя І.В.Марущак
Представники:
Від позивача - Храмов Я.М. довіреність від 02.01.2014 р.
Від відповідача - Гречанюк Р.С., довіреність від 10.02.2014 р.
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Буковина» в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором обов'язкового страхування №272800188 від 04.02.2009 р., в розмірі про стягнення заборгованості - 389980,41 грн., з яких 308101,47 грн. - сума основного боргу, 50666,86 грн. інфляційні втрати, 31212,08 грн. - три відсотки річних.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови укладеного між сторонами договору обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна повітряного перевізчика за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам, багажу, ручній поклажі вантажу та пошті №272800188 від 04.02.2009 р., за що відповідачу нараховано інфляційні втрати та 3% річних.
Провадження у справі порушено ухвалою від 19.04.2013 р.
Ухвалою від 19.06.2013 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення по справі №910/11289/13, яка знаходиться в провадженні господарського суду міста Києва.
Ухвалою від 17.02.2014 р. поновлено провадження по справі та розгляд справи в судовому засіданні призначено на 05.03.2014 р., позивача зобов'язано надати копію рішення господарського суду м.Києва по справі №910/11289/13, заявку на страхування по договору №272800188 від 04.02.2009 р., розрахунок по зарахуванню проплат відповідача із розбивкою по страховим платежам, відповідача - договір №15/08-3 від 01.02.2008 р. про обмін ПС та екіпажами, копію рішення господарського суду м.Києва по справі №910/11289/13.
Представник позивача у судовому засіданні 05.03.2014 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав витребувані документи.
Представник відповідача в судовому засіданні та відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, зокрема зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності встановлений частиною першою статті 257 та пунктом 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, а також вважає договір обов'язкового страхування №272800188 від 04.02.2009 р. таким, що не набув чинність.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
04.02.2009 р. між акціонерною страховою компанією «Інго Україна» (далі - Страховик) та відкритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Буковина» (далі -Страхувальник), було укладено договір обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна/повітряного перевізчика за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам, багажу, ручній поклажі, вантажу та пошті №272800188, (далі Договір), згідно з яким страховик відповідно до Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2002 р. №1535, приймає на страхування відповідальність Страхувальника за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам, багажу, пошті, вантажу в межах, у терміни і на умовах цього договору. (пункт 1.).
Згідно пункту 12.1 договір страхування набирає чинності з 00 годин 00 хвилин за Київським часом 10 лютого 2009 р. та діє до 24 години 00 хвилин за Київським часом 09 лютого 2010 р.
Договір обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна/повітряного перевізчика за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам, багажу, ручній поклажі, вантажу та пошті від 04.02.2009 р. укладався між акціонерною страховою компанією «Інго Україна» та відкритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Буковина».
Відповідно до пункту 1.1. статуту приватного акціонерного товариства «Аквіакомпанія «Буковина», приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Буковина» є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Буковина» згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства».
В пункті 1 статті 1 статуту приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» зазначено « 22 квітня 2010 року рішенням Загальних зборів акціонерів назву Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" було змінено на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна". Реорганізація та ліквідація Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" не проводилась».
За умовами Договору позивачем було застраховано майнові інтереси відповідача, пов'язані з володінням користуванням і розпорядженням повітряним судном «McDonnell Douglas DC-9-83», державний реєстраційний номер UR-BXО.
Відповідно до п.4.1. Договору страхування загальна сума страхового платежу становить 915 376,00 гривень та вноситься страхувальником - Відповідачем у такому порядку:
І-ий платіж у сумі 228 844 гривень до 15.04.2009 року, ІІ-ий платіж у сумі 228 844,00 гривень до 15.07.2009 року, ІІІ-ій платіж у сумі 228 844,00 гривень до 15.10.2009 року, IV-ий платіж у сумі 228 844,00 гривень до 10.01.2010 року.
Відповідно до доповнення №08 від 26.08.2009 року до договору обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна/повітряного перевізника за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам, багажу, ручній поклажі, вантажу та пошті №272800188 загальна страхова премія складає 801 036,78 гривень та сплачується у наступному порядку:
І-ий платіж у сумі 114 504,78 гривень до 15.04.2009 року, ІІ-ий платіж у сумі 228 844,00 гривень до 15.07.2009 року, ІІІ-ій платіж у сумі 228 844,00 гривень до 15.10.2009 року, IV-ий платіж у сумі 228 844,00 гривень до 10.01.2010 року.
Відповідно до доповнення №11 від 09.02.2010 року до договору обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна/повітряного перевізника за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам, багажу, ручній поклажі, вантажу та пошті №272800188 загальна страхова премія складає 782909,82 гривень та сплачується у наступному порядку:
І-ий платіж у сумі 114 504,78 гривень до 15.04.2009 року, ІІ-ий платіж у сумі 228 844,00 гривень до 15.07.2009 року, ІІІ-ій платіж у сумі 228 844,00 гривень до 15.10.2009 року, IV-ий платіж у сумі 210717,04 гривень до 10.01.2010 року.
Відповідно до п.8.2.1. Договору страхування страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі в розмірі та у терміни, визначені цим договором.
Відповідно до пункту 8.1.3. договору страхування страховик зобов'язується видати страхувальнику цей договір та сертифікат. В підтвердження укладення даного договору позивачем надано копію Страхового сертифікату №UR-ВХО до договору страхування №272800188 від 04.02.2009 р.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України: «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.»
Посилання відповідача, викладені в запереченні на позов, щодо того, що договір не набув чинності спростовується рішенням господарського суду м.Києва від 02.09.2013 р. по справі №910/11289/13 (за позовом ПрАТ «Авіакомпанія «Буковина» до ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Середземноморські Авіалінії» (відповідач-2) про визнання договору таким, що не набув чинності та правочинів недійсними). Дане рішення набрало законної сили згідно ухвали Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 р.
В рішенні господарського суду м.Києва від 17.07.2013 р. по справі №910/11252/13 зазначено: «Зі спірного договору вбачається, що пунктом 12.1 договору страхування сторони визначили, що він набирає чинності з 00 години 00 хвилини за Київським часом 10.02.2009 р. та діє до 24 години 00 хвилин за Київським часом 09.02.2010 р.
При цьому згідно п. 4.1 договору страхування загальна сума страхового платежу становить 915 376,00 грн., яка сплачується у такі терміни: 15.04.2009 p., 15.07.2009 p., 15.10.2009 р. та 10.01.2010 p. рівними сумами у розмірі 228 844,00 грн.
Отже, у вказаному пункті договору сторони визначили, що сплата страхової премії здійснюється з відстрочкою платежу.
Пунктом 11.4 договору страхування встановлені застереження щодо сплати страхової премії з відстрочкою платежу, про що зазначав позивач, а саме: у випадку, якщо одна із частин страхової премії, яка зазначена у графіку платежів не сплачена у визначений термін, зобов'язання страховика щодо відшкодування збитків при настанні страхового випадку призупиняється та відновлюється з моменту погашення простроченої заборгованості по сплаті відповідної частини страхової премії за договором в повному обсязі. Страховик звільняється від обов'язків щодо виплати страхового відшкодування за події, на момент настання яких існувала прострочена заборгованість по сплаті страхової премії за цим договором.
Таким чином, із вказаних умов договору вбачається, що він набирає чинності з 10.02.2009 р. незалежно від здійснення позивачем виплати страхової премії, при цьому згідно з п. 11.4 наслідком несплати страхувальником у передбачений договором термін страхової премії є звільнення страховика від обов'язків щодо виплати страхового відшкодування за події, на момент настання яких існувала прострочена заборгованість.
Крім того, з доповнення № 11 від 09.02.2010 р. до договору страхування вбачається, що сторони погодили загальну страхову премію, яка склала 782 909,82 грн. та визначили, що вона сплачується у певному порядку, а саме:
1-й платіж у сумі 114 504,78 грн. сплачується до 15.04.2009 p.;
2-й платіж у сумі 228 844,00 грн. сплачується до 15.07.2009 p.;
3-й платіж у сумі 228 844,00 грн. сплачується до 15.10.2009 p.;
4-й платіж у сумі 210 717,04 грн. сплачується до 10.01.2010 р.
Також судом встановлено, що на виконання умов договору обов'язкового страхування позивач у період з 16.11.2009 р. по 22.01.2010 р. частково сплатив страхову премію у розмірі 474 808,35 грн., що підтверджується наявними у справі банківськими виписками за вказаний період. Зазначені обставини, встановлені судом, повністю спростовують доводи позивача про те, що він не сплачував відповідачу-1 ніяких страхових платежів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що правочин, укладений сторонами, був спрямований на настання реальних наслідків та виконувався сторонами, зокрема, позивачем, а тому у суду відсутні підстави для визнання його таким, що не набув чинності.».
Відповідно до ст. 35 ГПК України: «Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони».
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до статті 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором. При укладанні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику. При укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.
Відповідно до ст.989 ЦК України, ст.20 Закону України «Про страхування» страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі у розмірі, встановленому договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Відповідно до ст..610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що відповідачем за договором страхування було сплачено страхових платежів на загальну суму 474808,35 гривні, а саме:
16.11.2009 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 25 000,00 гривні;
17.11.2009 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 14 975,00 гривень;
19.11.2009 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 20 000,00 гривень
24.11.2009 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 25 000,00 гривень;
26.11.2009 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 27 500,00 гривень;
01.12.2009 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 25 000,00 гривень;
02.12.2009 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 20 000,00 гривні;
03.12.2009 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 34 893,32 гривні;
08.12.2009 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 25 000,00 гривень;
10.12.2009 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 27 500,00 гривень;
25.12.2009 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 69 662,51 гривня;
14.01.2010 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 25 000,00 гривень;
15.01.2010 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 55 177,52 гривні;
22.01.2010 року відповідачем сплачено страховий платіж у розмірі 80 100,00 гривні.
Це підтверджується також, копією виписки із банківського рахунку позивача, що міститься в матеріалах справи.
Відповідно заборгованість відповідача по сплаті страхової премії складає 308101,47 гривень: 28817,95 гривень за ІІ-им страховим платежем, 228 844,00 гривень за ІІІ-ім страховим платежем, 50439,52 за IV-им страховим платежем.
Статтею 33 ГПК України передбачено що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем не надано доказів повного чи часткового погашення заборгованості.
З наведеного вище випливає, що позов підлягає задоволення, щодо стягнення основної суми боргу 308101,47 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».
Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 50666,86 грн. та 3% річних в сумі 31212,08 грн. за період з 16.04.2009 р. по 12.04.2013 р., а саме:
за 1-им страховим платежем загальна сума 4 418,63 грн. з них: інфляційні нарахування 2404,60 грн., три відсотки річних 2014,03 грн.;
за ІІ-им страховим платежем загальна сума 5478,57 грн. з них: інфляційні нарахування 5187,23 грн., три відсотки річних 291,34 грн.;
за ІІІ-ім страховим платежем загальна сума 61054,33 грн., з них: інфляційні нарахування 37072,73 грн., три відсотки річних 23981,60 грн.;
за ІV-им страховим платежем загальна сума 10927,41 грн. з них: інфляційні нарахування 6002,30 грн., три відсотки річних 4925,11 грн.
Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та три відсотків річних, суд зазначає, що позивачем дані нарахування вірно розраховані, відповідно, суд вирішив задовольнити позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 31212,08 грн. та інфляційних втрат в сумі 50666,86 грн.
Суд також звертає увагу відповідача на те, що відсутність виставлених згідно пункту 4.1 Договору рахунків не звільняє відповідача від сплати платежів по Договору, оскільки строки сплати страхових платежів були чітко визначені обумовленими календарними датами.
Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності до заборгованості за Договором та неустойки суд зазначає наступне.
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Водночас, згідно частини першої статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (частина перша статті 11 Цивільного кодексу України). В цьому сенсі діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість та інше.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу від 07.05.2010 р. відповідач визнав заборгованість по сплаті страхової премії по ряду укладених між сторонами договорів, у тому числі по Договору, заборгованість згідно якого є предметом даного спору.
У зв'язку з цим суд зазначає, що початок строку позовної давності, щодо стягнення заборгованості за Договором починається з 07.05.2010 та закінчується 06.05.2013. В свою чергу, позов пред'явлено 19.04.2013, тобто в межах строку позовної давності.
До такого ж висновку дійшли господарський суд Чернівецької області та Львівський апеляційний господарський суд при розгляді справи №926/411/13.
Також, у зазначеному клопотанні відповідач просить суд застосувати спеціальний строк позовної давності щодо стягнення неустойки (пені, штрафу).
Слід зазначити, що поняття неустойки (штрафу, пені) визначено статтею 549 Цивільного кодексу України та статтею 230 Господарського кодексу України. Однак, як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем не заявлено до стягнення ані штрафу, ані пені. У зв'язку з цим, суд зазначає, що вказана заява відповідача у частині застосування строків позовної давності згідно пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України є безпідставною та судом до уваги не береться.
Отже, суд вирішив задовольнити позов та стягнути з відповідача 308101,47 грн. основного боргу, 31212,08 грн. 3 % річних та 50666,86 грн. інфляційних втрат.
Судові витрати у зв'язку із задоволенням позовних вимог належить стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Чкалова, 30, ідентифікаційний код 22838502) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054 м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 16285602) 308101,47 грн. основного боргу, 31212,08 грн. 3 % річних, 50666,86 грн. інфляційних втрат та 7799,60 грн. судового збору.
3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
За згодою представника відповідача в судовому засіданні 05.03.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 07.03.2014 року.
Суддя І.В. Марущак