ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23797/13 24.02.14
За позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтік"
про розірвання договору оренди та повернення майна
Суддя Цюкало Ю.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: Щиголь М.В. (за довіреністю від 27.12.2013);
від відповідача: не з'явилися;
В судовому засіданні 24 лютого 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
09.12.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтік" про розірвання договору оренди та повернення майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/23797/13, розгляд справи призначено на 13.01.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2014 відкладено розгляд справи на 10.02.2014.
У судове засідання, призначене на 10.02.2014, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.
Представник відповідача надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, клопотання про продовження строку розгляду спору.
Подані клопотання судом задоволені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 продовжено строк розгляду спору на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 10.02.2014 оголошено перерву до 24.02.2014.
В судове засідання, призначене на 24.02.2014 з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
21.06.2012 між Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (далі за текстом - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селтік» (далі за текстом - орендар, ТОВ «Селтік») було укладено Договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - Контейнери для твердих побутових відходів об'ємом 1,1 м. куб. в кількості 295 шт., балансовою вартістю 413 000,00 грн., що належить орендодавцю на підставі довідки про балансову вартість від 21.06.2012 №681/05/3.
Позивач зазначає, що згідно з Актами приймання-передачі індивідуально визначеного рухомого майна від 27.06.2012 №1 та від 29.08.2012 №2 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно, що перебуває на балансі Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною.
В позовній заяві позивач наголошує на тому, що в період з 23.07.2013 по 20.08.2013 проводилась інвентаризація майна ДП «Укрекоресурси» за адресою: 02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 8 за участю відповідальної особи відповідача - Костюченко Артура Олександровича та членів інвентаризаційної комісії підприємства.
Позивач вказує на те, що при проведенні вказаної інвентаризації було виявлено недоліки, а саме відсутність або втрата частини контейнерів, а також кришок на контейнерах. Крім того, представник ТОВ «Селтік», присутній на інвентаризації відмовився від підписання Інвентаризаційного опису, а також не повідомив про знаходження контейнерів, чим фактично не допустив працівників для їх огляду.
02.09.2013 позивач звернувся до відповідача з вимогою про розірвання Договору оренди. У відповідь відповідач зазначив, що має звернутися до невідомого іноземного інвестора для розірвання договору.
Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною наголошує увагу суду на тому, що станом на час розгляду спору відповіді від ТОВ «Селтік» щодо узгодження розірвання Договору оренди не надходило.
На підставі вищезазначеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просив суд розірвати Договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 21.06.2012 та зобов'язати ТОВ «Селтік» повернути індивідуально визначене рухоме майно.
Відповідачем у справі надано до суду письмові пояснення про наступне. Відповідач зазначає, що протягом всього строку оренди своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату відповідно до умов Договору. Щодо розірвання Договору відповідач не заперечує. Однак, зважаючи на погодні умови, просить суд надати можливість відповідачеві повернути Контейнери для твердих побутових відходів позивачеві на протязі 1 (одного) календарного місяця з моменту винесення рішення у справі №910/23797/13.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як відомо з матеріалів справи, 21.06.2012 між сторонами було укладено Договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності.
Згідно з п.1.1. вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, що належить йому на підставі довідки №681/05/3 від 21.06.2012.
Цей Договір укладено строком на п'ять років, що діє з 21.06.2012 до 21.06.2017 включно (п.10.1. Договору).
У відповідності до п.2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акта приймання-передавання майна.
На виконання умов Договору між сторонами було укладено Акт №1 приймання-передачі індивідуально визначеного рухомого майна від 27.06.2012 та Акт №2 приймання-передачі індивідуально визначеного рухомого майна від 29.08.2012, згідно з якими було передано в строкове платне користування майно, що перебуває на балансі Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, а саме: Контейнер для твердих побутових відходів об'ємом 1,1 м. куб (інвентарний номер з 104-1739 по 104-2026 у кількості 288 шт.), Контейнер для твердих побутових відходів об'ємом 1,1 м. куб (інвентарний номер з 104-2027 по 104-2033 у кількості 7 шт.). Вказані Акти скріплені підписами та печатками сторін.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.
Згідно з п.5.5. орендар зобов'язується забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
Відповідно до п.5.6. Договору, орендар зобов'язується забезпечити орендодавцю доступ на об'єкт оренди з метою перевірки його стану і відповідності напряму використання за цільовим призначенням, визначеному цим Договором.
Пунктом 8.1 Договори сторони дійшли згоди про те, що орендодавець має право конролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим Договором.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.9.1. Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 статті 773 Цивільного кодексу передбачено, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
З наведеного слідує, що якщо договір майнового найму містить умови про способи користування орендованим майном, орендар зобов'язаний дотримуватися таких умов.
Так, частина 2 коментованої статті встановлює наслідки використання наймачем речі всупереч умовам договору або не за призначенням. В такому випадку наймодавцеві надається право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Така вимога може бути пред'явлена наймодавцем самому наймачеві, а в разі відмови наймача задовольнити вимогу наймодавця, останній вправі звернутися до суду.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача було направлено лист №884/011 від 12.07.2013 щодо проведення інвентаризації. У вказаному листі позивач повідомив, що у ході проведення інвентаризації майна ДП «Укрекоресурси» виникла необхідність проведення інвентаризації державного майна, переданого в оренду ТОВ «Селтік» відповідно до Договору №8188 від 21.06.2012. З огляду на вищезазначене, з метою забезпечення повного виконання умов укладеного Договору, позивач просив відповідача допустити членів інвентаризаційної комісії Підприємства до проведення інвентаризації вказаного майна.
Як відомо з матеріалів справи, на підставі Наказу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною від 02.07.2013 №67 «Про створення комісії з проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною та територіальних структурних підрозділів» було проведено інвентаризацію майна ДП «Укрекоресурси, про що було складено відповідний Інвентаризаційний опис №3 основних засобів переданих в оренду станом на 01.07.2013.
Згідно вказаного інвентаризаційного опису встановлено наступне. Комісії, не зважаючи на звернення до представника ТОВ «Селтік», починаючи з 05.08.2013 по 19.08.2013, не надана дислокація на 39 контейнерів, на 27 контейнерах не знайдені інвентарні номери, відсутні кришки на контейнерах, кришки в кількості 282 шт. із загальної кількості 295 шт. знаходяться за адресою: вул. Алма-Атинська, б. 8 (нестача 13 шт.). Крім того, станом на 20.08.2013 основні засоби із загальної кількості 295 шт. контейнерів для роздільного збору 1,1 куб. м, які знаходяться на балансі ДП «Укрекоресурси» та передані в оренду ТОВ «Селтік», перевірені комісією за представленою дислокацією 256 шт.
Крім того, в матеріалах справи наявний Акт від 20.08.2013 про відмову від підпису інвентаризаційного опису №3 основних засобів переданих в оренду ТОВ «Селтік» представником вказаного підприємства.
Враховуючи вищезазначені порушення, позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 02.09.2013 №1097/07 про розірвання Договору оренди, докази чого наявні в матеріалах справи. Позивач зазначив, що при проведенні інвентаризації виявлено нестача 39 контейнерів та 13 кришок до контейнерів, що є порушенням умов Договору щодо збереження орендованого майна.
Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За приписами статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно частиною 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.
У відповідності до п.10.3 вказаного Договору зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємною згодою сторін.
Як вбачається з ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Статтею 783 Цивільного кодексу України передбачено зокрема, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
Відповідачем в свою чергу не надано жодних доказів на спростування наведених вище обставин, які свідчать про порушення з його боку умов Договору.
З огляду на вищезазначене, враховуючи вказані порушення відповідачем умов Договору, позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність підстав для розірвання Договору оренди, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
У відповідності до п.5.11. Договору орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання Договору повернути орендодавцеві або підприємству/товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.
Пунктом 10.8 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю.
Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ «Селтік» повернути індивідуально визначене рухоме майно підлягають задоволенню з урахуванням задоволення позовних вимог в частині розірвання Договору оренди, умов вказаного Договору та норм чинного законодавства України.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
З огляду на зазначене, враховуючи доведеність обставин, які є підставами для розірвання спірного Договору та зобов'язання відповідача повернути майно, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Клопотання відповідача щодо надання відстрочки виконання зобов'язання за Договором, а саме про забезпечення повернення майна позивачу протягом 1 (одного) календарного місяця є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не надано належних доказів в підтвердження наявності обставин, які унеможливлюють виконання рішення.
Судові витрати позивача у сумі 2 294,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною - задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 21.06.2012, укладений між Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, код ЄДРПОУ 20077743) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селтік» (02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 8, код ЄДРПОУ 23245193).
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Селтік» (02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 8, код ЄДРПОУ 23245193) повернути індивідуально визначене рухоме майно, що належить до державної власності, що було передане йому згідно Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 21.06.2012, а саме: контейнери для твердих побутових відходів об'ємом 1,1 м. куб інвентарні №104-1739 по 104-2033 в кількості 295 шт. залишковою вартістю 413 000,00 грн.
4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Селтік» (02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 8, код ЄДРПОУ 23245193) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, код ЄДРПОУ 20077743) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03.03.2014.
Суддя Ю.В. Цюкало