Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "03" березня 2014 р. Справа № 906/130/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 21.02.2014р.,
від відповідача: Яцкевич В.М. - головний редактор (паспортні дані НОМЕР_1 від 07.02.1998р.).
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом ОСОБА_3 (м.Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво та телерадіокомпанія "Редакція газети "ЭХО" ("Відлуння") (м. Житомир)
про стягнення 148940,00 грн.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 148940,00грн. дивідендів, із яких за 2010 фінансовий рік - 71340,00грн. та за 2011 фінансовий рік - 77600,00грн.
Ухвалою господарського суду від 04.02.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.02.2014р.
Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяв, просить стягнути з відповідача на користь позивача дивіденди за 2010 фінансовий рік в сумі 71340,00 грн. та за 2011 фінансовий рік в сумі 77600,00 грн.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 18.02.2014р. та поясненнях вх.№2710 від 24.02.2014р., просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю (а.с. 27-29, 59,59).
В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 27.02.2014р. оголошувалась перерва до 03.03.2014р.
Представник позивача в судовому засіданні 03.03.2014 р. заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ТОВ "Видавництво та телерадіокомпанія "Редакція газети "ЭХО" ("Відлуння") про визнання недійсними та скасування рішень учасників від 16.02.2011р. (протокол №2) та від 10.02.2012р. (протокол №2) (а.с. 73).
Представник відповідача заперечив щодо заявленого клопотання.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у даній справі, господарський суд враховує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд, зокрема, зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Тобто, необхідною умовою зупинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України є наявність пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
В підтвердження знаходженням справи в провадженні суду позивачем подано копію позовної заяви з вхідним штампом канцелярії господарського суду Житомирської області від 28.03.2014р.
Докази порушення провадження у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ТОВ "Видавництво та телерадіокомпанія "Редакція газети "ЭХО" ("Відлуння") про визнання недійсними та скасування рішень учасників від 16.02.2011р. (протокол №2) та від 10.02.2012р. (протокол №2), в порядку ст. 64 ГПК України, суду не надано.
З огляду на викладене, в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі суд відмовляє.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
Згідно п. 5.1 Статуту ТОВ "Видавництво та телерадіокомпанія "Редакція газети "ЭХО" ("Відлуння") та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.04.2013р. ОСОБА_3 (позивач) являється засновником (учасником) ТОВ "Видавництво та телерадіокомпанія "Редакція газети "ЭХО" ("Відлуння") (а.с. 32-33, 36-52).
Згідно п. 6.4. Статуту ОСОБА_3 володіє часткою в розмірі 37200,00грн., що становить 10 % статутного капіталу.
Відповідно п. 5.2. Статуту учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди), але не пізніше 6 місяців з дня затвердження Загальними зборами звіту за рік у разі стабільної економічної ситуації на підприємстві та в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.
Розподіл між учасниками чистого прибутку та збитків здійснюється за підсумками роботи за рік пропорційно до їхніх часток у статутному капіталі товариства (п. 6.16. Статуту).
За даними фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2010 рік (а.с. 56-57) чистий прибуток ТОВ "Видавництво та телерадіокомпанія "Редакція газети "ЭХО" ("Відлуння") в 2010 році склав 713400,00грн.
За даними фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2011 рік (а.с. 54-55) чистий прибуток товариства в 2011 році склав 776000,00грн. (а.с. 54-55).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що загальні збори щодо розподілу чистого прибутку та виплати дивідендів за 2010-2011 роки головою товариства не скликались. ОСОБА_3 позбавлена можливості самостійно ініціювати проведення таких зборів, оскільки їй належить лише 10 % голосів від загальної кількості.
Позивач вважає, що товариство порушило її право на отримання дивідендів за 2010-2011 роки, які мають бути виплачені пропорційно частці учасника у статутному капіталі і становлять 71340,00 грн. за 2010 рік та 77600,00 грн. за 2011 рік.
Відповідач, в заперечення позовних вимог, зазначив, що розподіл дивідендів належить до виключної компетенції загальних зборів товариства.
Так, згідно протоколу № 2 загальних зборів ТОВ "Видавництво та телерадіокомпанія "Редакція газети "ЭХО" ("Відлуння") від 16.02.2011р. більшістю голосів (81 % часток) підтримано пропозицію голови товариства про невиплату членам товариства за 2010 рік дивідендів у зв'язку з необхідністю вкладення значних коштів в зміцнення матеріально-технічної бази редакції, ремонту приміщень, подорожчанню паперу, поліграфічних послуг, підвищенню заробітної плати і відрахувань до бюджету.
Згідно протоколу №2 загальних зборів ТОВ "Видавництво та телерадіокомпанія "Редакція газети "ЭХО" ("Відлуння") від 10.02.2012р. підтримано пропозицію голови товариства про відмову від нарахування членам товариства дивідендів за 2011 рік у зв'язку з виробничою необхідністю та потребою додаткових коштів.
Вважає, оскільки загальними зборами товариства не приймалось рішення про виплату учасникам товариства дивідендів, тому вимоги позивача є безпідставними.
Крім того, відповідач посилається на те, що позовні вимоги заявлені поза строками позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення учасника судового процесу, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Нормами ч. 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації.
Відносини, пов'язані з виплатою дивідендів, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України "Про господарські товариства" та "Про цінні папери і фондову біржу" тощо.
Згідно п. 14.1.49 ст. 14 ПК України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ГК України порядок використання прибутку (доходу) суб'єкта господарювання визначає власник (власники) або вповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).
Нормами п. б ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.
Згідно приписів п. "д" ч. 5 ст. 41 та ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.
Таким чином, підставою для виплати дивідендів учасникам товариства має бути рішення загальних зборів про розподіл прибутку товариства та виплату дивідендів.
При цьому, матеріали справи не містять доказів, які б вказували, що відповідач на зборах учасників товариства приймав рішення про розподів та виплату учасникам ТОВ ВТ "Редакція газети "Єхо" ("Відлуння").
Натомість, представником відповідача до матеріалів справи надано протоколи, відповідно до яких загальними зборами засновників, що відбулися 16.02.2011р. та 10.02.2012р. вирішено не здійснювати розподіл прибутку товариства та не виплачувати дивіденди за 2010 та 2011 рік (а.с.30, 31). Рішення зборів приймалось методом опитування.
Згідно протоколів, учасник товариства ОСОБА_3 в 2011 не була опитана з поважних причин, а в 2012 році не приймала участі в опитуванні, оскільки була зайнята видачею газет вроздріб в облдрукарні.
Відомості щодо визнання рішень, прийнятих загальними зборами від 16.02.2011р. та від 10.02.2012р., недійсними матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 2.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління господарського товариства, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають законові, якщо судом не буде встановлено інше.
Відповідно п. 35 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням (статті 10, 41, 59 Закону "Про господарські товариства", стаття 158 ЦК).
У разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства.
Аналогічна позиція викладена в п. 2.22 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", згідно якого, розглядаючи справи зі спорів про стягнення сум дивідендів, господарські суди повинні виходити з того, що відповідно до пункту "д" частини 5 та частини 6 статті 41 Закону України "Про господарські товариства" затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів. Суд вправі прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів акціонерного товариства про спрямування прибутку на виплату дивідендів, виходячи з якого визначається розмір належних акціонеру-позивачу дивідендів, строки та порядок їх виплати.
Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) товариства на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду.
За умовами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, до господарського суду особа звертається за захистом свого порушеного або оспорюваного права і охоронюваного інтересу.
Оскільки в процесі вирішення спору судом не встановлено порушення з боку відповідача суб'єктивного матеріального права учасника товариства - ОСОБА_3, тому позовні вимоги про стягнення дивідендів за 2010 -2011 рр. задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, у задоволенні позову суд відмовляє.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, то суд зазначає наступне.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Виходячи з приписів п. "д" ч. 5 ст. 41 та ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", умов п. 5.2 Статуту товариства, та враховуючи, що рішення про виплату дивідендів зборами учасників товариства не приймалось, тому у суду відсутні підстави вважати, що мало місце порушення прав позивача та день з якого починається перебіг строку позовної давності.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява про застосування строку позовної давності подана безпідставно.
На підставі вищевикладеного та, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 07.03.14
Суддя Сікорська Н.А.
Друк:
1 - до справи
2 - відповідачу (наручно)