Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/9341/13-а
20.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дудкіної Т.М.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Омельченка В. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 22.11.13 у справі № 801/9341/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда світу" (вул. Київська, 150-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Піраміда світу» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС №1556 від 12.04.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Піраміда світу» та про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0003692207 від 16.05.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11200,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 8960,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 2240,00 гривень, №0003682207 від 16.05.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 11760,00 гривень, у тому числі за основним платежем 9408,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 2352,00 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності формування даних податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал, при здійснені взаємовідносин з ТОВ «Праксет-Харків» (код за ЄДРПОУ 30137712), якою встановлено заниження податку на прибуток в сумі 9408,00 гривень, також заниження податку на додану вартість в сумі 8960,00 гривень. На думку позивача, укладені угоди мали реальний характер, податковий кредит з ПДВ та витрати сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, а висновок податкового органу є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству. Також позовні вимоги мотивовані порушенням порядку проведення перевірки (порушенням вимог статей 78, 79 Податкового кодексу України - відсутні підстави для проведення позапланової перевірки).
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2013 у справі № 801/9341/13-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда світу» задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 16.05.2013 року №0003682207, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда світу", про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 11760 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 16.05.2013 року №0003692207, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда світу", про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11200 (одинадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Також судом вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання 20.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.04.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда світу» з питань з питань достовірності формування даних податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал, при здійснені взаємовідносин з ТОВ «Праксет-Харків» (код за ЄДРПОУ 30137712), якою встановлено заниження податку на прибуток в сумі 9408,00 гривень, також заниження податку на додану вартість в сумі 8960,00 гривень.
Результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда світу» знайшли своє відображення у Акті № 2351/22.7/35515250 від 19.04.2013 року ( а.с.25-44).
Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:
- п.14.1.191 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-V, встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 9408,00 гривень, у тому числі за 2-й квартал 2012 року в сумі 9408,00 гривень;
- пп.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.6, п.198.1 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-V, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 8960,00 гривень, у тому числі у червні 2012 року в сумі 8960,00 гривень.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС винесені податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 року:
- №0003682207 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11760,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 9408,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2352,00 гривень (а.с.61);
- №0003692207 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11200,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 8960,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2240,00 гривень (а.с.62).
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дійшов помилкових висновків відносно порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.
З акту перевірки вбачається, що висновки про порушення позивачем положень Податкового кодексу України зроблені відповідачем внаслідок оцінки взаємовідносин позивача з ТОВ «Праксет - Харків» (код за ЄДРПОУ 30137712).
В ході проведення перевірки була отримана та використана інформація щодо даного контрагента, а саме: акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Праксет - Харків» №572/222/30137712 від 09.08.2012 року щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за 2011 - 2012 рік.
Апеляційним розглядом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Піраміда світу» (Замовник) та ТОВ «Праксет - Харків» (Виконавець) був укладений договір № 1 від 01.07.2012 року на виготовлення поліграфічної продукції, відповідно до якого Виконавець зобов'язується надати поліграфічні послуги і передавати у власність Замовника поліграфічну продукцію згідно з технічними завданнями, розробленими відповідно до вимог Замовника, а Замовник зобов'язується приймати і оплачувати надані послуги і виготовлену Виконавцем продукцію згідно умов цього договору (а.с.87).
Відповідно до матеріалів справи позивачем у ТОВ «Праксет - Харків» було придбано товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 53760,00 гривень, у тому числі ПДВ 8960,00 гривень, на підтвердження придбання та отримання товарів позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:
- акт виконаних робіт №2706-12 від 27.06.2012 року на суму 53760,00 гривень, у тому числі ПДВ 8960,00 гривень (а.с.84);
- видаткова накладна №2706-12 від 27.06.2012 року на суму 53760,00 гривень, у тому числі ПДВ 8960,00 гривень (а.с.83);
- податкова накладна №203 від 27.06.2012 року на суму 53760,00 гривень, у тому числі ПДВ 8960,00 гривень (а.с.86);
Придбані роботи (послуги) в сумі 53760,00 гривень були у повному обсязі оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Піраміда світу» шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «Праксет - Харків», що підтверджується банківською випискою наявною у матеріалах справи (а.с.119-120).
Придбані товарно-матеріальні цінності у контрагента позивача - ТОВ «Праксет - Харків», були використані у господарської діяльності наступним чином: на виконання наказу директора ТОВ «Піраміда світу» про проведення рекламних заходів (а.с.105-106), ця продукція була використана для розповсюдження по Московським турфірмам, що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними, а саме:
- видаткова накладна №ПМ-000200 від 16.07.2012 року (а.с.102);
- видаткова накладна №ПМ-000202 від 16.07.2012 року (а.с.103);
- видаткова накладна №ПМ-000201 від 16.07.2012 року (а.с.104);
Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов угод, включення суми ПДВ по вказаним угодам підтверджено відповідними необхідними документами.
Стосовно висновків відповідача, що усі господарські операції між позивачем та ТОВ «Праксет - Харків» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.
В 2011 році набув чинності Податковий кодекс України № 2755-VІ.
Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.
Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда світу», які підтверджують фактичне придбання та використання позивачем отриманих робіт(послуг) від ТОВ «Праксет - Харків» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.
Висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані виключно на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між Товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда світу» та ТОВ «Праксет - Харків» є протиправними, оскільки результати аналізу другого, а тим паче третього ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.
Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, "Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".
В той же час, зміст акту перевірки позивача свідчить про те, що відповідачем не було системно проаналізовано всіх вищевикладених документів, тобто, всіх обставин спірних правовідносин, оскільки, висновки відповідача у спірних правовідносинах ґрунтуються на аналізі фінансово-господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ «Праксет - Харків».
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не відповідають зазначеним вимогам.
Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.
Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.
Чинним законодавством України на покупця товару (послуг) - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та валових витрат перевіряти дотримання постачальниками товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстровані платниками податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, податок сплачений в ціні товару.
Добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес" АД проти Болгарії", а саме: "…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати".
Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.
Докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду належних доказів, як і не зазначено будь-яких інших обставин, які б спростували фактичне здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ «Праксет-Харків».
Крім того, не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи висновки відповідача щодо невідповідності господарським операцій цілям та завданням підприємницької діяльності позивача, збитковості виконаних послуг, або інших обставин, які б могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту виконання послуг, а також про те, що вчинення зазначених послуг не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
В даній адміністративній справі Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим ДПС, як суб'єктом владних повноважень, не було виконано покладеного на нього законом обов'язку щодо доведення правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, та не надано належних доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки.
Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняти спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.
Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, ці доводи були предметом дослідження та не знайшли свого правового підтвердження. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.13 у справі № 801/9341/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.М. Дудкіна