04 березня 2014 року Справа № 15914/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сапіги В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 26 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області про зобов'язання виплатити грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
15.02.2010 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; стягнути з відповідача на її користь недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 21.07.2007 року по 31.12.2009 року; зобов'язати відповідача призначити їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2010 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, з наступним підвищенням щомісяця, року, підвищення прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, до закінчення строку передбаченої законом виплати.
Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 26 квітня 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області щодо ненарахування та та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», в редакції від 09.07.2007 року, за період з 05.10.2007 року по 31.12.2007 року. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 05.10.2007 року по 31.12.2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», в редакції від 09.07.2007 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач мала право відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» за період з 05.10.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які зменшували розмір оспорюваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 26 квітня 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що за 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 призначена та виплачена вірно. Крім того, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Встановлено, що ОСОБА_1 є працюючою та відповідно застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, являється матір'ю малолітньої дитини - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 10.08.2007 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції Львівської області.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що згідно з вимогами ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-III допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Однак, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» при визначенні розміру допомоги не визначив відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зважаючи на обумовлене, виходячи з положень ч.7 ст. 9 КАС України, потрібно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), Відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення ст. 56, п.7 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ст.ст. 41,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно з вимогам ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року - 434 грн., з 1 квітня 2007 року - 463 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470 грн. Отже, позивачу недоплачена грошова допомога повинна бути перерахована та виплачена з врахуванням вимог ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 5 жовтня 2007 року (з дати призначення позивачу вказаної допомоги) по 31 грудня 2007 року (Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007).
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Згідно Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 року за № 1035/2000, Міністерство праці України є головним органом у системі органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення і соціального обслуговування населення та згідно ст. 22 Бюджетного кодексу України є головним розпорядником бюджетних коштів. Згідно із Положенням про Міністерство праці та соціальної політики України відповідно до покладених на нього завдань здійснює в межах свої повноважень контроль за додержанням законодавства щодо надання пільг, та забезпечує через систему підпорядкованих йому органів реалізацію прав громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної допомоги. Враховуючи вищенаведене, обов'язок щодо нарахування і виплату недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку слід покласти на відповідача у справі - управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що саме на управління праці та соціального захисту населення покладено обов'язок проводити виплату щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості перерахування та виплат недоплаченої грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 5 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області залишити без задоволення, а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 26 квітня 2010 року у справі № 2-а-546/10 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області про зобов'язання виплатити грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
В.П. Сапіга