04 березня 2014 року Справа № 36070/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сапіги В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги Кредитної спілки «Довіра» та Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року у справі за позовом Кредитної спілки «Довіра» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень,-
У лютому 2009 року позивач - Кредитна спілка «Довіра» звернулася з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.02.2009 року: №0000152240/0/22-514, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем комунальний податок у сумі 176 грн. 80 коп., у тому числі основний платіж 6 грн. 80 коп., штрафні (фінансові) санкції - 170 грн., №0000172240/0/22-514, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 774 грн., у тому числі основний платіж - 516 грн., штрафні (фінансові) санкції - 258 грн., та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000162240/0/22-514, яким до платника податків застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1150 грн..
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року позов задоволено частково.
Податкове повідомлення-рішення №0000152240/0/22-514 від 13.02.2009 року визнано протиправним та скасовано повністю з моменту прийняття.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000162240/0/22-514 від 13.02.2009 року та податкового повідомлення-рішення №0000172240/0/22-514 від 13.02.2009 року відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що за змістом статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Суд першої вказує на те, що як у 3 кварталі 2007 року, так і у 1 кварталі 2008 року єдиним працівником, який перебував у штаті позивача та виконував свої обов'язки на постійній основі, була керівник КС «Довіра» ОСОБА_1, яка призначена на посаду з 01.06.2007 року наказом №6 і виконувала свої повноваження до 02.06.2008 року. Інші особи, у тому числі головний бухгалтер, працювали в установі позивача за сумісництвом.
У зазначений період, за який встановлено порушення вимог податкового законодавства, позивачем подавався до податкового органу податковий розрахунок комунального податку та сплачувався комунальний податок. Відтак, податковим органом необґрунтовано визначено податкове зобов'язання за платежем комунальний податок та, як наслідок, безпідставно нараховано штрафну санкцію.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000172240/0/22-514 від 13.02.2009 року, яким сума податкового зобов'язання визначена за порушення вимог підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то суд першої інстанції звертає увагу на те, що оскільки під час перевірки платником податків не у повному обсязі були надані документи, не зважаючи на запит, працівники податкового органу використали відомості щодо руху грошових коштів по банківському рахунку позивача (банківські виписки) та банківську довідку №37/05-0115 від 30.01.2009 року. Згідно із зазначеними відомостями на поточний рахунок позивача надійшли грошові кошти на загальну суму 16 765,73 грн., в т.ч. за 2 квартал 2005 р. в сумі 4725 грн., 3 квартал 2005 р. в сумі 7335грн., за 2005 р. - 14701,00 грн., за 1 квартал 2006 р. в сумі 2064,00 грн.
Так як, платник податків після винесення оспорюваного рішення в цій частині, до подання позову не вчинив жодних дій, щоб спростувати помилку контролюючого органу, тому дії працівників податкового органу суд розцінює як правомірні.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000162240/0/22-514 від 13.02.2009 року, то суд першої інстанції вказує на те, що позивачем, в порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», несвоєчасно оприбутковано у касі готівкові кошти. Так, 08.06.2007 року член кредитної спілки ОСОБА_2 сплатив 230 грн. 00 коп. - суму за кредитним договором. Отримані готівкові кошти оприбутковані були лише 11.06.2007 року.
Отже, податковий орган в цій частині правомірно прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Кредитна спілка «Довіра» та Державна податкова інспекція у м. Рівне оскаржили її, подавши апеляційні скарги.
Кредитна спілка «Довіра» у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт - Кредитна спілка «Довіра» зазначає, що вона є неприбуткоковою організацією. У неприбуткової організації право на отримання пільги з податку на прибуток виникає з моменту її реєстрації, як такої, та при умові здійснення нею господарських операцій, які в силу Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", звільняються від оподаткування.
Відповідно до законодавства України, оподаткування діяльності кредитних спілок звільнено від оподаткування не будь-який дохід, а лише отриманий у вигляді доходів, визначених п.п. 7.11.4 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відсотки нараховані позивачем за користування кредитом, що складається з відсотків розмежованих за періодами, є тим пасивним доходом, на який розповсюджуються вимоги п.п. 7.11.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не взято до уваги надані позивачем копії заяви ОСОБА_3 про членство в кредитній спілці від 14.04.2001 року та копію виписки з банку АППБ «Аваль» від 05.01.2006 року № 33 щодо повернення ОСОБА_3 позики та відсотків за користування позикою. Даними документами підтверджується надання до перевірки первинних документів та підтверджено факт надходження доходів від членів спілки, як передбачено п.7.11.4 ст.7 Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» та, відповідно, звільняє від оподаткування податком на прибуток. Тому податковим органом безпідставно нараховано 2064 грн., як інші доходи.
Суд першої інстанції не врахував ту обставину, що відповідно до Закону України від 21.12.2000 року 2181-III податковий орган має право перевірити господарську діяльність суб'єктів господарювання за останні 3 роки. Однак, ДПІ у м. Рівне здійснило перевірку господарської діяльності Кредитної спілки «Довіра» в період з 01.04.2005 року по 30.09.2008 року, що є грубим порушенням податкового законодавства України.
Разом з тим апелянт зазначає, що кошти, внесені членом кредитної спілки ОСОБА_2 у розмірі 230 грн. 00 коп. - сума за кредитним договором були сплачені в суботу, тобто у неробочий (вихідний) день, а оприбутковані у понеділок наступного робочого дня. Згідно законодавчих норм, ОСОБА_2 був виписаний прибутковий касовий ордер, але комп'ютерна програма не пропустила вихідним днем і проставлена була дата попереднього робочого дня, що підтверджується відповідним корінцем прибуткового касового ордера №080602 від 08.06.2007року та журналом каси за 11 червня 2007 року.
Апелянт - Державна податкова інспекція у м. Рівне у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт - Державна податкова інспекція у м. Рівне вказує на те, що підтвердження суми 16 765,73 грн., що надійшла на поточний рахунок КС «Довіра» №2650739 згідно банківської довідки (37/05-0115 від 30.01.2009 року) та банківських виписок за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року, від членів кредитної спілки, можливе при наданні кредитного договору, заяви та підтверджуючих документів про сплату вступного та обов'язкового пайового внесків. У зв'язку із ненаданням до перевірки первинних документів (заяв на прийом до членів КС та кредитних договорів), неможливо підтвердити, що доходи, отримані кредитною спілкою, надходили від членів спілки, як передбачено п.7.11.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідно, звільняються від оподаткування податком на прибуток.
Таким чином, КС «Довіра» в порушення пп.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включено до складу доходу суму доходів, отриманих з інших джерел, а саме 16 765,73грн., в т.ч. за 2 квартал. 2005 року - 4 725 грн., 3 кв. 2005 року - 7 335 грн., за 2005 року - 14 701,00 грн., за 1 кв. 2006 року - 2 064,00 грн.
Отже, апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції, про те що в діях позивача відсутні факти порушення податкового законодавства, є помилковими.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі напралення № 2/25/22-500 від 12.01.2009 року, ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-Х11 від 04.12.1990 року (із змінами та доповненнями) та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок ДПІ у м.Рівне проведено виїзну планову перевірку Кредитної спілки «Довіра» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005року по 30.09.2008року, за результатами якої складено акт №13/70/22-513/25894731 від 03.02.2009 року.
В процесі проведення перевірки встановлено порушення КС «Довіра» вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, в результаті чого позивачем несвоєчасно оприбутковано готівку в касу підприємства у розмірі 230,00 грн.; ст.15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 року (із змінами та доповненнями), Положення «Про комунальний податок», затвердженого рішенням Рівненської міської ради № 235 від 12.11.1997 року, в результаті чого КС «Довіра» занижено комунальний податок на загальну суму 6,80 грн, в тому числі за 3-ій квартал 2007 року в сумі 3,40 грн. та за 1-ий квартал 2008 року в сумі 3,40 грн; в порушення пп.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» КС «Довіра» не включено до складу доходу суму доходів, отриманих з інших джерел в сумі 16 765,73грн, в т.ч. за 2 квартал 2005р. в сумі 4725,00 грн., 3 квартал 2005 року в сумі 7335,00 грн., за 2005 рік - 14701,00 грн, за 1 квартал 2006 року в сумі 2064,00 грн.
За результатами розгляду акту перевірки, у тому числі із урахуванням поданого заперечення на акт перевірки платником податків, податковим органом 13.02.2009 року винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення: №0000152240/0/22-514, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем комунальний податок у сумі 176грн.80коп., у тому числі основний платіж - 6,80 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 170,00 грн.; №0000172240/0/22-514, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 774,00 грн., у тому числі основний платіж - 516,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 258,00 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000162240/0/22-514 від 13.02.2009 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1150,00 грн.
Що стосується податкового повідомлення-рішення №0000152240/0/22-514 від 13.02.2009 року, яким КС «Довіра» визначено суму податкового зобов'язання за платежем комунальний податок у розмірі 176 грн. 80 коп., у тому числі основний платіж 6,80 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 170,00 грн., апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не допущено заборгованості по сплаті комунального податку.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» комунальний податок віднесений до місцевих податків.
За змістом статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори2 комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Встановлено, що факт сплати КС «Довіра» комунального податку підтверджується звітами за III квартал 2007 року та 1 квартал 2008 року, поданими до ДПІ у м. Рівне, а також платіжними дорученнями №15 від 9 липня 2007 року, №25 від 10 серпня 2007 року, №41 від 18 вересня 2007року, № 01 від 22 січня 2008 року, №11 від 15 лютого 2008 року, № 23 від 13 березня 2008 року.
Що стосується податкового повідомлення-рішення №0000172240/0/22-514 від 123.02.2009 року, яким КС «Довіра» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 774 грн., у тому числі основний платіж - 516 грн., штрафні (фінансові) санкції - 258 грн., апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.
Підпунктом 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом.
Відповідно до підпункту 7.11.4. пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «в» підпункту 7.11.1, отримані у вигляді:
коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством;
доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань;
дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.
Підтвердження суми 16 765,73грн., що надійшла на поточний рахунок КС «Довіра» №2650739 згідно банківської довідки № 37/05-0115 від 30.01.2009 року та банківських виписок за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року, від членів кредитної спілки можливе лише при наданні кредитного договору, заяви, та підтверджуючих документів про сплату вступного та обов'язкового пайового внеску.
У зв'язку із ненаданням до перевірки первинних документів (заяв на прийом до членів КС та кредитних договорів), не можливо підтвердити, що доходи, отримані кредитною спілкою, надходили від членів спілки, як передбачено п.7.11.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та, відповідно, звільняються від оподаткування податком на прибуток.
Встановлено, що у відповідності з представленими бухгалтерськими документами, а саме: касовими книгами, звітами касира, прибутковими та видатковими ордерами ДПІ виявлено порушення вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, в результаті чого позивачем несвоєчасно оприбутковано готівку в касу підприємства у розмірі 230,00 грн.
Вказану суму коштів сплачено членом кредитної спілки ОСОБА_2 08.06.2007 року за кредитним договором С42 від 22.05.2007 року. Отримані від члена кредитної спілки готівкові кошти бути оприбутковвані в касу підприємства лише 11.06.2007 року.
За змістом п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995року встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
На думку апеляційного суду, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянтів на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Кредитної спілки «Довіра» та Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року у справі №2а-2739/09/1770 за позовом Кредитної спілки «Довіра» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
В.П. Сапіга